Фрідріх II Ойген (герцог Вюртембергу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх II Ойген
нім. Friedrich Eugen
Фрідріх II Ойген
Портрет Фрідріха Ойгена
14-й герцог Вюртембергу
Початок правління: 20 травня 1795
Кінець правління: 23 грудня 1797

Попередник: Людвіг Ойген
Наступник: Фрідріх II

Дата народження: 21 січня 1732(1732-01-21)
Місце народження: Штутгарт, герцогство Вюртемберг
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 23 грудня 1797(1797-12-23) (65 років)
Місце смерті: Гогенхайм, герцогство Вюртемберг, Священна Римська імперія
Поховання Людвігсбурзька резиденція
Дружина: Фредеріка Бранденбург-Шведтська
Діти: Фрідріх, Людвіг, Ойген Фрідріх, Софія Доротея, Вільгельм, Фердинанд, Фредеріка, Єлизавета, Вільгельміна, Карл, Александр, Генріх
Династія: Вюртемберзький дім
Батько: Карл Александр
Мати: Марія Августа Турн-унд-Таксіс
Нагороди:
орден Андрія Первозванного орден Святого Олександра Невського орден Чорного орла

Фрідріх II Ойген (нім. Friedrich II. Eugen), (нар. 21 січня 1732 — пом. 23 грудня 1797) — герцог Вюртембергу у 17951797 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 січня 1732 року у Штутгарті. Був четвертою дитиною та четвертим сином в родині вюртемберзького принца Карла Александра та його дружини Марії Августи Турн-унд-Таксіс. Мав старших братів Карла Ойгена та Людвіга Ойгена. Ще один брат помер немовлям до його народження. Згодом сімейство поповнилося донькою Августою Єлизаветою.

Від 1741 року навчався при дворі Фрідріха Великого, де був доброзичливо прийнятий. Король пропонував йому посаду коад'ютора в Бреслау, втім, юнак віддав перевагу військовій кар'єрі. Навчався в Утрехті, після чого мандрував Голандією, Францією та Англією.

У віці 21 року узяв шлюб із 16-річною принцесою Бранденбург-Шведтською Фредерікою. 3 вересня 1753 був підписаний шлюбний контракт. Вінчання відбулося у Шведті 29 листопада 1753. У подружжя народилося дванадцятеро дітейː

У 1763—1769 роках сімейство мешкало у Трептові, після чого перебралося до графства Монбельяр. Їхніми резиденціями на найближчі десятиліття стало шато де Монбельяр та також літній палац в Етюпі.

У 1795 році Фрідріх Ойген наслідував трон Вюртембергу, оскільки його брат Людвіг Ойген не залишив нащадків чоловічої статі. Помер 23 грудня 1797 року у Гогенхаймі. Був похований у замковій кірсі Людвігсбургу.[1]

Нагороди[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Ебергард III
900-203 Herzog Eberhard III.jpg
 
Анна Катерина Зальм-Кірбурзька
900-204o Anna Katharina von Württemberg.jpg
 
Альбрехт II Бранденбург-Ансбахський
Albrecht von Brandenburg-Ansbach (aka).jpg
 
Софія Маргарита Еттінген-Еттінгенська
Sophie Margarete of Oettingen-Oettingen.jpg
 
Євген Александр Франц Турн-унд-Таксіс
Eugen Alexander von Thurn und Taxis.jpg
 
Анна Адельгейда Фюрстенберг-Гайліґенберзька
 
Фердінанд Август Саганський
Lobkowicz Ferdinand Augus.jpg
 
Марія Анна Баден-Баденська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Карл Вюртемберг-Вінненталь
110Friedrich Carl.jpg
 
 
 
 
 
Елеонора Юліана Бранденбург-Ансбахська
DH-Eleonore Juliane.jpg
 
 
 
 
 
Ансельм Франц Турн-унд-Таксіс
Anselm Franz von Thurn und Taxis.jpg
 
 
 
 
 
Марія Людовіка з Лобковіц
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Александр
1684 Carl Alexander.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Августа Турн-унд-Таксіс
Landesmuseum Württemberg - Kunstkammer-1365.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Ойген
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Замкова кірха Людвігсбургу [1] [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Joachim Engelmann, Günter Dorn: Friedrich der Große und seine Generale. Utting 2002, стор. 124.
  • Sönke Lorenz (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, стор. 284–287.
  • Robert Uhland: Herzog Friedrich Eugen (1795-1787). In: Robert Uhland (Hrsg.): 900 Jahre Haus Württemberg. Stuttgart 1984. ISBN 3-17-008536-0,стор. 267–279.

Посилання[ред. | ред. код]