Фрідріх II (герцог Ангальтський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх II
нім. Friedrich II.
Friedrich II Anhalt.jpg
Світлина герцога Фрідріха
3-й герцог Ангальту
Початок правління: 24 січня 1904
Кінець правління: 21 квітня 1918
Попередник: Фрідріх I
Наступник:Едуард
Дата народження: 19 серпня 1856(1856-08-19)
Місце народження:Дессау
Країна:Герцогство Ангальт
Дата смерті:21 квітня 1918(1918-04-21) (61 рік)
Місце смерті:Балленштедт, Німецька імперія
Дружина:Марія Баденська
Діти:не було
Династія:Асканії
Батько:Фрідріх I
Мати:Антуанетта Саксен-Альтенбурзька

Фрідріх II (нім. Friedrich II.), (нар. 19 серпня 1856 — пом. 21 квітня 1918) — третій правитель об'єднаного герцогства Ангальт у 19041918 роках, син попереднього герцога Ангальту Фрідріха I та саксен-альтенбурзької принцеси Антуанетти. Походив з династії Асканіїв. Генерал від кавалерії прусської армії. Кавалер кількох орденів.

Був відомий своєю любов'ю до музики та підтримкою придворного театру.

Біографія[ред. | ред. код]

Фрідріх народився 19 серпня 1856 року в Дессау. Був другою дитиною та другим сином в родині спадкоємного принца Ангальт-Дессау-Кьотена Фрідріха та його дружини Антуанетти Саксен-Альтенбурзької. Мав старшого брата Леопольда. Згодом сімейство поповнилося молодшими дітьми: Єлизаветою, Едуардом, Арібертом та Александрою. Країною в цей час правив їхній дід Леопольд IV.

Світлина Марії Баденської

Мешкала родина у Палаці спадкоємного принца в Дессау. Літні місяці проводили у палаці Верліц. У 1871 році батько став правителем Ангальту, і за три роки сімейство перебралося до палаца Дессау.[1]

Фрідріх разом зі старшим братом навчався у Женеві, Бонні та Мюнхені. Пізніше обидва стали офіцерами прусської армії та перебували на дійсній службі. Після раптової смерті Леопольда у 1886 році, Фрідріх став спадкоємцем престолу та почав ознайомлення зі справами державної адміністрації.

У віці 32 років одружився із 24-річною баденською принцесою Марією, небогою правлячого великого герцога Фрідріха. Вінчання відбулося 2 липня 1889 року у Карлсруе. Дітей у подружжя не було.

У січні 1904 року став правлячим герцогом. Був відомий своєю любов'ю до музики та підтримкою придворного театру, який гастролював всією Європою.

Наприкінці першого року Першої світової війни заснував нагороду Хрест Фрідріха як аналог прусського Залізного Хреста.

Помер у Балленштедті у квітні 1918 року в той час, коли відбувався Весняний наступ німецької армії на Західному фронті. Був похований в мавзолеї Дессау,[2] а у 1958 році — перепохований на цвинтарі Цибік.[3] Дружина пережила його більш, ніж на двадцять років.

Нагороди[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Фрідріх Ангальт-Дессау
Friedrich Erbprinz von Anhalt-Dessau (1769-1817).jpg
 
Амалія Гессен-Гомбурзька
Christiane Amalie von Anhalt-Dessau als Erbprinzessin.jpg
 
Людвіг Карл Прусcький
Cunningham Friedrich Ludwig Karl von Preußen.jpg
 
Фредеріка Мекленбург-Стреліцька
Friederike von Preussen - 1796.jpg
 
Фрідріх Саксен-Альтенбурзький
FriedrichHibuAltenburg.jpg
 
Шарлотта Мекленбург-Стреліцька
Charlottesahibu.JPG
 
Карл Гогенцоллерн-Зігмаринен
KarlHohenzSig.gif
 
Марія Антуанетта Мюрат
Antoinette Murat Fürstin von Hohenzollern-Sigmaringen.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд IV
Leopold IV Anhalt.jpg
 
 
 
 
 
Фредеріка Вільгельміна Пруська
Frederica Wilhelmina of Prussia.jpg
 
 
 
 
 
Едуард Саксен-Альтенбурзький
Prinz Eduard von Sachsen-Altenburg.jpg
 
 
 
 
 
Амалія Гогенцоллерн-Зігмарінген
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх I
FredIA.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Антуанетта Саксен-Альтенбурзька
1838 Antoinette-4.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Біографія Єлизавети Ангальтської [1] (англ.)
  2. Мавзолей Дессау [2] (англ.)
  3. Цвинтар Цибік в Дессау [3] (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]