Фрідріх II (герцог Лотарингії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх II
Médaille Fredericus II duc de Lorraine, Saint-Urbain, avers.jpg
Народився 1162
невідомо
Помер 10 жовтня 1213[1]
невідомо
Діяльність феодал
Титул duke of Lorrained[1] і countship of Bitched[1]
Рід Лотаринзький дім[1]
Батько Фрідріх I (герцог Лотарингії)[1]
Мати Верхослава Людмила[1]
Брати, сестри Dietrich of Lorrained[1], Matthieu of Lorrained[1], Cunigunda of Lorrained[1] і Hedwig of Lorrained[1]
У шлюбі з Agnes of Bard[1]
Діти Матьє II (герцог Лотарингії)[1], Теобальд I (герцог Лотарингії)[1], Jacob of Lorrained[1], Rainald de Lorrained[2], Adelaide de Lorrained[2] і Lauretta of Lorrained[2]
Blason Lorraine.svg

Фрідріх (Феррі) II (нім. Friedrich II., фр. Ferry II; бл. 1162 — 10 жовтня 1213) — герцог Лотарингії в 12061213 роках. Також розглядають його як Фрідріха V, рахуючи від перших герцогів Верхньої Лотарингії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з Лотаринзького дому. Старший син Фрідріха де Біч та Людмили П'яст. Народився близько 1162 року. 1188 року оженився на представниці роду Скарпоннів (графів де Бар), отримавши як посаг Аманс, Лонгві і Стейне. 1197 року був прихильником Філіппа Гогенштауфена.

У 1205 його стрийко — Симон II — зрікся престолу на користь Фрідріха. Але батько сам оголосив себе герцогом. Втім помер вже у 1206 році. Після цього Фрідріх став новим герцогом Лотаринзьким.

Невдовзі Фрідріх II в союзі з Бертрамом, єпископом Меца, почав війну зі своїм тестем Теобальдом I, графом Бара. Спочатку герцог сплюндрував околиці абатства Гоже та область Нефшато. Його суперник захопив замок Пріні та зруйнував замок Вік. 1208 року зазнав поразки й потрапив разом з братами Пилипом і Тьєррі у полон, де провів 7 місяців в ув'язненні.

Після цього спочатку був прихильником Оттона Вельфа, що став новим імператором. Але у 1212 році, після папського відлучення Оттона, герцог Лотарингії перейшов на бік його суперника Фрідріха Гогенштауфена.

Водночас продовжив конфлікт попередників щодо прав і привілеїв абатства Ремірмон. Остаточно примирення відбулося 1210 року. У 1212 році успішно воював проти ельзаського сеньйора Гартунга фон Вангена, якого у 1213 році змусив визнати свою зверхність. Того ж року Фрідірх II помер. Йому спадкував старший син Теобальд.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Агнеса, донька Теобальда I Скарпонн, графа Бара.

Діти:

  • Теобальд (помер дитиною)
  • Теобальд (д/н—1220), герцог Лотарингії
  • Матьє (д/н—1251), герцог Лотарингії
  • Якоб (д/н—1260), єпископ Меца
  • Рейнальд (д/н—1274), граф Бліскателя
  • Лоретта (д/н—після 1226), дружина Симона III де Саарбрюккен, графа де Лінанж
  • Аліса (д/н—1242), дружина: 1) графа Вернера I фон Кібурга; 2) Готьє де Виньорі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  2. а б в Lundy D. R. The Peerage

Джерела[ред. | ред. код]

  • Detlev Schwennicke: Europäische Stammtafeln. Neue Folge Band 1, 2: Přemysliden, Askanier, Herzoge von Lothringen, die Häuser Hessen, Württemberg und Zähringen. Klostermann, Frankfurt am Main 1999, ISBN 3-465-03020-6, Tafel 204/205.
  • Henry Bogdan, La Lorraine des ducs, sept siècles d'histoire, Perrin, 2005 (ISBN 2-262-02113-9)