Фріна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гетера Фріна

Фрі́на (дав.-гр. Φρύνη; 385 — 330 роки до н. е.) — відома давньогрецька гетера.

Життєпис[ред. | ред. код]

Справжнє ім'я — Мнесарета (дав.-гр. Μνησαρέτη — «та, що увічнює чесноту»). Народилася у беотійському місті Феспії. Батьком її був Епікл, ім'я матері невідоме, лише збереглися дані, що займалася вона торгівлею овочами.

Замолоду переїхала до Афін, де стала гетерою. Тут вона змінила ім'я на «Фріна», що значить «ропуха»[1]. Досить швидко Фріна завдяки своїй вроді та талантам накопичила значні статки. Втім її гонорари залежали від прихильності самої Фріни. Не в усіх вона брала гроші. Так Фріна стала коханкою відомого ритора Гіперіда безкоштовно. Відкинутий інший залицяльник Евтіас звинуватив Фріну у святотатстві — образу священних Елевсінських містерій та Тесмофорій. Однак Гіперід зумів домогтися виправдального вироку.

Фріна була досить популярна та відома не лише у Афінах, а й в Греції. Вона була коханкою відомого скульптора Праксітеля, для якого стала натурницею. З Фріни зроблена відома статуя Афродіти Кнідської. Інший відомий давньогрецький митець маляр Апеллес з неї написав картину «Афродіта, що виходить з морських хвиль». Картина не збереглася дотепер. З неї писав свою «Венеру» Сандро Боттічеллі.

Після зруйнування Фів Александром Македонським у 336 році до н. е. Фріна запропонувала очільникам міста відновити його за власний рахунок, але зробити напис: «Александр розорив Фіви, а Фріна їх відновила». Буле Фів відмовилось прийняти цю пропозицію від гетери.

Після її смерті Праксітель у Дельфах встановив статую на честь Фріни — «Фріна, дочка Епікла, Феспійка. Фріні — від Амурів».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Plutarch, De Pythiae oraculis 14.
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Lardinois, André & McClure, Laura (Eds.). (2001). Making Silence Speak: Wiomen's Voices in Greek Literature and Society. Princeton: Princeton University Press. ISBN 9780691004662.
  • Craig Cooper: Hyperides and the Trial of Phryne. In: Phoenix 49 (1995), S. 303—318.