Фріц Фрайтаг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фріц Фрайтаґ
Freitag.jpg
Народження 28 квітня 1894(1894-04-28)
м. Алленштайн, Східна Пруссія
Смерть 11 травня 1945(1945-05-11) (51 рік)
Грац, Штирія, Австрія
Приналежність Waffen-SS Ваффен-СС
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член СС
Звання SS-Brigadeführer Collar Rank.svg Бригадефюрер СС,
SS Brigadeführer.jpg генерал-майор військ СС
Командування 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»
Війни / битви Перша світова війна і Друга світова війна
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
За поранення (нагрудний знак)
Фріц Фрайтаг у Вікісховищі?

Фріц Фрайтаґ (нім. Fritz Freitag: 28 квітня 1894, м. Алленштайн, Східна Пруссія — 11 травня 1945, Санкт-Андре) — німецький військовий діяч, бригадефюрер СС, генерал-майор військ СС і поліції. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (30 вересня 1944).

Життєпис[ред. | ред. код]

Учасник Першої світової війни. З 1920 року на службі в поліції. З приходом Гітлера до влади в 1933 році вступив до Націонал-Соціалістичної Німецької Робочої Партії (1 травня 1933; партійний квиток № 3 052 501), з 1 вересня 1940 — у лавах СС (службове посвідчення № 393 266). В 1936 займався забезпеченням безпеки під час проведення Олімпійських ігор в Берліні.

Під час Другої світової війни служив при штабі 8-ї кавалерійської дивізії «Флоріан Гайєр». З середини 1943 року починає ознайомлюватися зі справами дивізії СС «Галичина», обіймаючи ранг полковника. Відтак був висланий на спеціальні курси дивізійних командирів, після чого отримав генеральське звання.

Командир дивізії «Галичина»[ред. | ред. код]

20 листопада 1943 р. призначений командиром дивізії СС «Галичина». Командував дивізією в бою під Бродами[1] влітку 1944 року. Дивізія потрапила в оточення — в цей період Фрейтаг показав свою недостатню компетентність, в зв'язку з чим був відсторонений від командування і прикомандирований до штабу 13-го корпусу. Незважаючи на це, коли дивізія вийшла з оточення і була спрямована на відпочинок в Нойхаммер, Фрейтаг знову був призначений її командиром (з 5 вересня 1944). Більш того, 30 вересня 1944 року він став єдиним військовослужбовцям цієї дивізії, нагородженим Лицарським хрестом Залізного хреста.

У тій скрутній фронтовій ситуації, в якій опинився весь XIII армійський корпус, Фрайтаґ, втративши зв'язок з розкиданими по фронті окремими частинами Дивізії, відмовився від командування Дивізією, — втік з поля бою[2]. Після бою критикував українців як поганих вояків, які зіпсували йому кар'єру. Згодом був усунутий від командування дивізією.

Популярністю серед підлеглих йому українців не користувався через суворий і дратівливий характеру (російський історик Костянтин Залеський передбачає, що «деяка неврівноваженість і поганий характер» Фрайтаґа могли бути пов'язані з наслідками поранення, отриманого в Першу світову війну), а також через те, що ставився до українців як до «недолюдків». Діяч українського націоналістичного руху Кость Паньківський дав йому таку коротку характеристику: «Як людина — холодний, непривітний, як військовий — нуль». Сам Фрайтаґ просив рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера призначити його командиром однієї з дивізій СС, укомплектованих німцями, але отримав відмову.

24 квітня 1945 року запасний полк дивізії і ряд інших підрозділів перепрінял присягу на вірність УНА і дивізія, за інформацією Шандрука та інших аналогічних джерел, була перейменована в 1-ю дивізію Української національної армії. Проте на останніх картах ОКВ датованих 30 квітня її найменування не змінилося і Фрейтаг, проте де-факто залишався командиром до кінця життя. Напередодні здачі в полон дивізії військам західної коаліції, серед військ СС виникли чутки про те що союзники тих, хто здався, вищі чини СС при здачі в полон відразу ж постають перед судом військового трибуналу як військові злочинці. Фрайтаґ, дізнавшись про це, 10 травня 1945 покінчив життя самогубством в розташуванні дивізії в селі Санкт-Андре, біля Тамсвега, Австрія. Згодом чутки про подібне ставлення військ коаліції не підтвердилися — командири полків опинилися в американській зоні окупації на загальних для формувань СС умовах.

Підвищення під час Другої світової війни[ред. | ред. код]

Фріц Фрайтаґ у званні оберфюрера СС (серпень-вересень 1943)

Посади[ред. | ред. код]

  • У 1941 був начальником оперативного відділу Командного штабу рейхсфюрера СС, з 1941 воював на радянсько-німецькому фронті.
  • З 9 серпня 1941 по 8 вересня 1941 служив в 1-ї мотопіхотній бригаді СС.
  • З 13 вересня 1941 (або з 15 грудня 1941) по 8 липня 1942 — командир 2-го поліцейського полку СС.
  • З 2 вересня 1942 по 4 січня 1943 знов займав цю посаду.
  • З 15 лютого 1943 по 20 квітня 1943 — командир 8-ї кавалерійської дивізії СС «Флоріан Гайер».
  • З 17 квітня по 1 червня 1943 — командир 2-ї мотопіхотної бригади СС
  • З 18 серпня (наказ від 25 серпня) по 20 жовтня 1943 — командир 4-ї поліцейської танково-гренадерської дивізії СС.
  • З 20 листопада по 10 травня 1945 — командир 14-ої гренадерської дивізії військ СС «Галичина».

Нагороди бригадефюрера СС Фрайтаґа[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. Командир галичан (Фриц Фрейтаг) // Командиры национальных формирований СС. М., 2007.
  • Семёнов К. Дивизии войск СС. История организации, структура, боевое применение. М., 2007.
  • Українська дивізія «Галичина». Київ, 2005.
  • Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.183 -1854

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]