Фуженко Іван Васильович
| Іван Васильович Фуженко | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження |
5 червня 1937 Суботці, Знам'янський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||
| Смерть |
17 березня 2011 (73 роки) Москва, Росія | ||||||||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | ||||||||||||||
| Країна |
 Росія | ||||||||||||||
| Приналежність |
 СРСР | ||||||||||||||
| Рід військ | Сухопутні війська | ||||||||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | ||||||||||||||
| Роки служби | 1954—1997 | ||||||||||||||
| Звання | Генерал-полковник | ||||||||||||||
| Командування |
14-а гвардійська армія, Туркестанський військовий округ, Тил Збройних Сил, Військова академія бронетанкових військ ім. Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського | ||||||||||||||
| Війни / битви | Афганська війна | ||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||
Іван Васильович Фуженко (5 червня 1937, с. Суботці[1] — 17 березня 2011, Москва) — радянський воєначальник, начальник Тилу Збройних Сил — заступник Міністра оборони СРСР, генерал-полковник (1989).
Освіта[ред. | ред. код]
- Одеське військове училище (1959—1962),
- Військова академія імені М. В. Фрунзе (1967—1970),
- Військова академія Генерального штабу Збройних сил СРСР ім. К. Е. Ворошилова (1976—1978)[2]
Служба[ред. | ред. код]
На військовій службі — з 1954 року[3].
З 1962 року служив командиром взводу, роти в Групі радянських військ у Німеччині, командиром роти, заступником командира та командиром батальйону в Закавказькому військовому окрузі; в 1970—1976 — командиром мотострілецького полку, гвардійської мотострілецької дивізії в Білоруському військовому окрузі; з 1978 — заступником начальника штабу Прибалтійського військового округу, першим заступником начальника штабу Ленінградського військового округу; з 1984 — командувачем 14-ї гвардійської армії Одеського військового округу, першим заступником головнокомандувача Західної групи військ; з 1988 — першим заступником командувача військ Туркестанського військового округу[2][4], брав участь у бойових діях в Афганістані.
У січні 1989 — грудні 1991 рр. — командувач військами Туркестанського військового округу; у грудні 1991 — січні 1992 — начальник Тилу Збройних Сил — заступник Міністра оборони СРСР. У січні-серпні 1992 року — заступник Головнокомандувача ОЗС СНД із тилу. Із серпня 1992 по 1997 рік — начальник Військової академії бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського[2][5].
З 1997 року в запасі. В останні роки життя був провідним аналітиком Управління генеральних інспекторів Міністерства оборони РФ[6].
Обирався (від Термезського територіального виборчого округу № 592 Сурхандар'їнської області) народним депутатом СРСР (1989—1991)[4][7].
Похований на Троєкурівському цвинтарі[4].
Сім'я[ред. | ред. код]
Був одружений, мав двох дітей:
син — Фуженко Євген Іванович, командир 4-ї гвардійської танкової дивізії імені Ю. В. Андропова (Наро-Фомінськ, 1999—2002), з 2002 — військовий комісар Московської області[8]; начальник організаційно-мобілізаційного управління Головного штабу Головного командування внутрішніх військ МВС Росії[9]. З квітня 2016 у званні генерал-лейтенанта — керівник групи «Організаційно-штатні заходи та кадрове забезпечення» Росгвардії.
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороди Російської Федерації[ред. | ред. код]
Нагороди СРСР[ред. | ред. код]
- Орден Червоного Прапора
- Орден Червоної Зірки
- Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня
- Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нині — в Знам'янському районі Кіровоградської області, Україна.
- ↑ а б в Фуженко Иван Васильевич. Энциклопедия (рос.).
- ↑ Энциклопедия МО РФ.
- ↑ а б в Фуженко И. В. (рос.). Московские могилы.
- ↑ Московские могилы.
- ↑ Князьков С.. Служить на благо Отечества // Красная звезда. — 2008. — 30 грудня.
- ↑ Фуженко Иван Васильевич (рос.). Последние депутаты последнего Верховного Совета СССР по алфавиту. Процитовано 14 березня 2017.
- ↑ Фуженко Евгений Иванович (рос.). БД Лабиринт. Процитовано 14 березня 2017.
- ↑ Организационно-мобилизационное управление Главного штаба Главного командования внутренних войск МВД России (рос.). ВВ МВД. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Фуженко Иван Васильевич. Энциклопедия (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Процитовано 14 березня 2017.
- Фуженко И. В. (рос.). Московские могилы. Процитовано 14 березня 2017.
- Народились 5 червня
- Народились 1937
- Уродженці Суботців
- Померли 17 березня
- Померли 2011
- Померли в Москві
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Випускники Військової академії Генштабу
- Кавалери ордена «За військові заслуги» (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Ветеран Збройних сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «40 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 1 ступеня
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 2 ступеня
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 3 ступеня
- Випускники Одеського військового училища
- Випускники Військової академії імені Фрунзе
- Учасники Афганської війни (1979—1989)