Фулінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фулінь
Emperor Shunzhi.jpg
3-й Імператор Цін
8 жовтня 1643 — 5 лютого 1661 року
Попередник: Хуан Тайцзі
Спадкоємець: Сюаньє
 
Ім'я при народжені: маньчжурська: ᡶᡠᠯᡳᠨ
Народження: 15 березня 1638(1638-03-15)[1]
Мукденський палац, Шеньян, Династія Цін
Смерть: 5 лютого 1661(1661-02-05)[1] (22 роки)
Hall of Mental Cultivation[d], Заборонене місто, Пекін, Shuntian Fu[d], Династія Цін
Національність: Маньчжури
Громадянство: Династія Цін
Батько: Хуан Тайцзі[2]
Мати: Empress Dowager Xiaozhuang[d]
У шлюбі з: Borjigit, Demoted Empress[d], Empress Xiaohuizhang[d], Empress Xiaokangzhang[d], Consort Zhen[d], Consort Dao[d], Consort Shu[d], Consort Donggo[d] і Consort Shuhui[d]
Діти: Niuniu[d], Fuquan[d], Сюаньє[3][4], Prince Rong[d], Changning[d], Qishou[d], Longxi[d], Yonggan[d] і Q7335118?

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Фулі́нь (маньчж.: Fulin; спрощ.: 福臨; кит. трад.: 福臨; піньїнь: Fúlín), храмове ім'я Шицзу ((кит. трад.: 世祖; піньїнь: Shìzǔ; 15 березня 1638 — 5 лютого 1661) — маньчжурський державний і політичний діяч, третій імператор династії Цін. Посмертне ім'я Імператор Чжан.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був дев'ятим сином Хуан Тайцзі й онуком Нурхаці.

1644 року захопив китайську столицю Пекін і знищив династію Мін.

Близько 1659 року підкорив усю територію Китаю. Проводив жорстку централізаційну політику, викорінював корупцію, заборонив втручання євнухів у державні справи. Заклав основи процвітання маньчжурської династії. Був великим шанувальником китайської культури та книжок.

Помер від натуральної віспи на 25 році життя.

Девіз правління — Шуньчжи. Інше ім'я, що походить від девізу правління, — Імпера́тор Шуньчжи (кит. трад.: 順治帝; піньїнь: Shùnzhì-dì).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005. (рос.)