Фургон (екіпаж)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фургон у «Музею Великої піщаної пустелі», Орегон, США

Фурго́н (від фр. fourgon; англ. Conestoga wagon) — віз із напівкруглим дахом, що служив для переселенців Північно-Американських штатів засобом пересування, житлом і засобом захисту при нападі. У Північній Америці поширена назва цього засобу пересування — Conestoga wagon, пов'язана з тим, що виробництво подібних возів зародилося в районі долини Конестоги, штат Пенсільванія, і будувалися спочатку переважно менонітами.

Опис[ред. | ред. код]

Фургон — великий критий віз зверху із напівокруглими дугами, вкритий (як правило) білою парусиною як захист від сонячних променів. У фургоні подорожували по 5-6 чоловік (сім'єю чи холості чоловіки). У разі нападу служив як прихисток від індіанських стріл. Залежно від величини і вантажності, фургон тягли одна, дві, три, а то й чотири пари волів чи мулів.

Рятуючись від войовничих індіанців, переселенці нерідко збивалися в караван з багатьох десятків фургонів (які при нападі легко можна було виставити колом, сформувавши таким чином мобільне надійне укріплення). Білий брезент, розгойдуючись на вітрі, нагадував вітрила кораблів. З-за цього фургони звали «шхунами прерій».

У літературі[ред. | ред. код]

« Між фургонами темніють силуети запряжної худоби, а що обоз таки посувається вперед, видно хіба з того, як то кидається навтіки сполохана зі свого пообіднього лігва антилопа, то з криком шугає вгору з трави цибатий кроншнеп. І жодне з них не може збагнути, що то за дивовижні чудиська вдерлися до їхніх привільних володінь.
Ніде більше по всій прерії не помітиш ані поруху — не пролетить птах, не пробіжить звір. 0 цій порі дня все живе під тропічним небом завмирає або ж ховається в затінок. Лише людина, спонукувана пожадливістю чи марнославством, нехтує закони природи й кидає виклик пекучому сонцю.
Певно, і власник тієі валки фургонів із таких, бо, незважаючи на виснажливу полудневу спеку, уперто простує далі.
Те, що він переселенець — та ще й неабиякий, — засвідчує багато прикмет. І ті десять великих фургонів пітгсбурзького виробництва, що їх насилу тягнуть по восьмеро мулів; і розмаітий вантаж, який вони везуть: сила-силенна всякого харчу, дорогі — й не просто дорогі, а розкішні — меблі. живий товар у вигляді темношкірих жінок та дітлахів; і чималий гурт піших чорних, і кольорових невільників, які бредуть поряд з фургонами або, збивши до крові босі ноги, ледве шкандибають позаду; і легка, запряжена пещеними кентуккійськими мулами дорожня карета на чолі обозу, з чорним кучером, що впріває від спеки у своїй лівреї
[1]
»
.* * *.
« (Мій читач)…, напевно, чув або читав про торговельні каравани, що перетинають африканську Сахару, і про те, які труднощі і позбавлення відчувають ці каравани. Чи не МЕНШІ ТРУДНОЩІ В ті ранні ДНІ відчували І «каравани фургонів», яким доводилося перетинати пустелю між долиною Міссісіпі і берегами Південного моря. На таку подорож йшло кілька місяців — дві тисячі миль по безлюдній дикій місцевості або по землям, населеним ворожими дикунами: місцями сотні миль шляху без єдиного струмочка або іншого джерела питної води; фургони коробило в атмосфері, що все висушує. їх колеса скрипіли; худоба збивала ноги і худнула, бо годувалася на мізерних пасовищах; чоловіки, втомлені від нескінченного шляху; сваряться жінки, б'ються діти, усі слабкі, часто втрачають свідомість. Ах! Багато непритомніли і падали; але, що ще сумніше, багато хто з них не вставали, і їхні кості, часто лише наполовину поховані, залишалися на «шляхах» великої американської пустелі! І багато хто залишається там сьогодні. (Розказане в повному обсязі належить минулому. Проте, залізниці, що побудовані з тих пір, обслуговують тільки багатих. Бідний фермер із заходу, обтяжений великою родиною, з безліччю дітей, не може дозволити собі дістатися до нового будинку залізницею. Тому фургони емігрантів як і раніше перетинають рівнину і ущелини Скелястих гір. — Прим. авт.). Звичайний спосіб здійснення цієї важкої подорожі такий. Кілька фермерів, що живуть поблизу, об'єднуються, беруть з собою фургони, коней, худобу і майно, яке можна перевозити. Це називається «емігрантський поїзд» або «караван»…[2] »
.* * *.
« Юнаки, закінчивши рубати дерева, покинули сокири і своїм звичаєм ліниво й незворушно взялися за іншу роботу: хто завдавав корм худобі, хто важким товкачем товк у ступі кукурудзу на вечерю, а двоє чи троє клопоталися біля інших фургонів, відкочуючи їх і розставляючи так, щоб утворити хоч якийсь заслін навколо незахищеного табору.
Незабаром усі впорались, а що прерію вже огортала пітьма, то сварлива господиня, яка, тільки-но зупинились на спочинок, ревно підохочувала своїх ледаркуватих синків, тепер голосно, не побоюючись, що її хтось може почути здалека, сповістила, що вечеря готова і чекає зголоднілих
[3]
»

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Томас Рід. Вершник без голови
  2. Томас Рід. Привид чи гризлі. Що я бачив, коли перетинав Скелясті гори.
  3. Джеймс Фенімор Купер. Прерія

Посилання[ред. | ред. код]