Фурси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Фурси
Fyrsy s.png Fursy selo fl.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Білоцерківський район
Рада/громада Фурсівська сільська рада
Код КОАТУУ 3220488301
Основні дані
Засноване XVI
Населення 4230
Густота населення 216.000 осіб/км²
Поштовий індекс 09150
Телефонний код +380 4563
Географічні дані
Географічні координати 49°47′59″ пн. ш. 30°00′04″ сх. д. / 49.79972° пн. ш. 30.00111° сх. д. / 49.79972; 30.00111Координати: 49°47′59″ пн. ш. 30°00′04″ сх. д. / 49.79972° пн. ш. 30.00111° сх. д. / 49.79972; 30.00111
Водойми Річка Кам'янка
Місцева влада
Адреса ради Фурси, вул. Ярослава Мудрого, 48
Карта
Фурси. Карта розташування: Україна
Фурси
Фурси
Фурси. Карта розташування: Київська область
Фурси
Фурси

Фурси́ — давнє село (існує з XVI ст.) на річці Кам'янці у Білоцерківському районі Київської області, неподалік від Білої Церкви. Населення Фусрівської об'єднаної територіальної громади — понад 10000 мешканців. На території громади функціонує понад 500 підприємств і установ різної форм власності.

Село Фурси є центром Фурсівської об'єднаної громади до складу якої входять села Фурси, Чмирівка, Трушки, Матюші, Пищики та Безуляки. Храмове свято у Фурсах вібувається 9-го жовтня, в день вшанування апостола Іоанна Богослова.

У селі працює середня загальноосвітня школа, два дитячих садочки, музична школа, медамбулаторія, сільська бібліотека, функціонує 4 спортивні клуби.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване наприкінці XVI — на початку XVII ст. У другій половині XVII ст. його стали заселяти козаки і селяни — жителі Фурсів Чернігово-Сіверської землі. Звідси й пішла назва села.[1]

У XVIII ст. Фурси входили до складу Білоцерківського староства. В 1774 р. король Станіслав ІІ Август подарував це староство й, зокрема, Фурси великому коронному гетьману Францишку-Ксаверію Браницькому. Наприкінці 1778 р. Браницький вступив у володіння цими маєтками, що існували надалі під назвою Білоцерківського графства.

Цікавим фактом з історії села, який, між іншим, засвідчує давність його існування, є те, що помітна кількість тутешніх родин мають прізвище Фурсенко (у тому числі сільський голова Микола Фурсенко).

Фурси згадані у документах періоду визвольної війни українського народу проти польського поневолення, козацько-селянських повстань, Коліївщини, бурхливих подій трьох революцій і громадянської війни.[2] Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Іоанна Богослова (збудована у 1726 р.) с. Фурси Трушківської волості Васильківського пов. Київської губернії перебувають на збережені в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/furs_001.xml

Вихідці[ред. | ред. код]

Також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Євген Чернецький. Браницькі. — Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2011. — 736 с. — ISBN 978-617-604-001-9
  • Євген Чернецький. Родовід Кваш, Мандрик та Барщевських. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2005. — 24 с., генеалогічні таблиці.
  • Дишлевий П.С.  З досвіду написання історії села Фурси  (на Київщині)  // Український історичний журнал. – 1964. – № 4. – C. 109 - 110.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ульянченко В.І., Сергійчук В.І., Гай А.І., Шевченко С.В., Василинець Р.Д. Упорядкування Гая А.І. Київський обласний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. — «Буква», 2008. — С. 118. — ISBN 978-966-7195-95-3.
  2. Ульянченко В.І., Сергійчук В.І., Гай А.І., Шевченко С.В., Василинець Р.Д. Упорядкування Гая А.І. Київський обласний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. — «Буква», 2008. — С. 118. — ISBN 978-966-7195-95-3.