Фурси
| село Фурси | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Білоцерківський район | ||||
| Громада | Фурсівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA32020250010098600 | ||||
| Основні дані | |||||
| Перша згадка | XVI | ||||
| Населення | 4230 | ||||
| Густота населення | 216.000 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 09150 | ||||
| Телефонний код | +380 4563 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°47′59″ пн. ш. 30°00′04″ сх. д. / 49.79972° пн. ш. 30.00111° сх. д.Координати: 49°47′59″ пн. ш. 30°00′04″ сх. д. / 49.79972° пн. ш. 30.00111° сх. д. | ||||
| Водойми | Річка Кам'янка | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | Фурси, вул. Ярослава Мудрого, 48 | ||||
| Карта | |||||
  Фурси | |||||
 Фурси | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Фурси́ — давнє село на річці Кам'янці у Білоцерківському районі Київської області, неподалік від Білої Церкви. Населення Фурсівської об'єднаної територіальної громади — понад 10 000 мешканців. На території громади функціонує понад 500 підприємств і установ різних форм власності.
Село Фурси є центром Фурсівської об'єднаної громади до складу якої входять села Фурси, Чмирівка, Трушки, Матюші, Пищики та Безугляки.
Храмове свято у Фурсах відбувається 26 вересня, у день вшанування апостола Іоанна Богослова.
У селі працює середня загальноосвітня школа, два дитячих садочки, музична школа, медамбулаторія, сільська бібліотека, функціонує 4 спортивні клуби.
Історія[ред. | ред. код]
Засноване наприкінці XVI — на початку XVII ст. У другій половині XVII ст. його стали заселяти козаки і селяни — жителі Фурсів Чернігово-Сіверської землі. Звідси й пішла назва села[1].
У XVIII ст. Фурси входили до складу Білоцерківського староства. В 1774 р. король Станіслав II Август подарував це староство й, зокрема, Фурси великому коронному гетьману Францишку-Ксаверію Браницькому. Наприкінці 1778 р. Браницький вступив у володіння цими маєтками, що існували надалі під назвою Білоцерківського графства.
Цікавим фактом з історії села, який, між іншим, засвідчує давність його існування, є те, що помітна кількість тутешніх родин мають прізвище Фурсенко (у тому числі сільський голова Микола Фурсенко).
Фурси згадані у документах періоду визвольної війни українського народу проти польського поневолення, козацько-селянських повстань, Коліївщини, бурхливих подій трьох революцій і громадянської війни[1]. Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Іоанна Богослова (збудована у 1726 р.) с. Фурси Трушківської волості Васильківського пов. Київської губернії перебувають на збережені в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/furs_001.xml
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,29% |
| російська | 5,34% |
| інші | 0,37% |
Вихідці[ред. | ред. код]
- Бондар Яна Русланівна (нар. 1991) — українська біатлоністка.
- Гребенецький Олександр Зиновійович (нар. 1874, Фурси — † 8 грудня 1937, Марійська АРСР) — український педагог, учитель і помічник завідувача Першої київської трудової школи ім. Т. Г. Шевченка (раніше колегії Павла Галагана), співробітник Інституту наукової мови ВУАН. Репресований 1937 року за справою «Спілки Визволення України».
- Кваша Ніна Петрівна (1998—2022) — українська військова, бойовий медик 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, що трагічно загинула під час російського вторгнення в Україну 2022 року.
- Ткаленко Іван Іванович — український політик.
- Фурсенко Микола Іванович — радянський і український військовий, Голова Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Школа -
Автобусна зупинка -
Міст та дамба -
Новобудови -
Сільський пейзаж
Також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Євген Чернецький. Браницькі. — Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2011. — 736 с. — ISBN 978-617-604-001-9
- Євген Чернецький. Родовід Кваш, Мандрик та Барщевських. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2005. — 24 с., генеалогічні таблиці.
- Дишлевий П. С. З досвіду написання історії села Фурси (на Київщині) // Український історичний журнал. — 1964. — № 4. — C. 109—110.
Посилання[ред. | ред. код]
- Як вмирало село Фурси (спогади про голодомор 1932—1933 рр. у Фурсах)
- Якщо є мета, то її завжди треба досягати (Фурсенко І. М.)[недоступне посилання з липня 2019]
- Є три шляхи розвитку села: гроші, гроші й ще раз гроші[недоступне посилання з жовтня 2019]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ульянченко В.І., Сергійчук В.І., Гай А.І., Шевченко С.В., Василинець Р.Д. Упорядкування Гая А.І. Київський обласний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. — «Буква», 2008. — С. 118. — ISBN 978-966-7195-95-3. Архівовано з джерела 25 вересня 2013
| |||||
| |||||||||||