Перейти до вмісту

Футбол на літніх Олімпійських іграх 1920

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Футбол на літніх Олімпійських іграх 1920
Деталі турніру
ГосподарБельгія Бельгія
Дата28 серпня 5 вересня
Кількість команд14
Стадіони4 (3 міста)
Призери
Переможець Бельгія Бельгія
Фіналіст Іспанія Іспанія
3-тє місце Нідерланди Нідерланди
Статистика турніру
Матчів зіграно18
Голів забито76 (4.22 за матч)
Глядачів141 100 (7839 за матч)
Найкращий бомбардир(и)Швеція Герберт Карлссон (7 голів)
1912
1924

Змагання з футболу на літніх Олімпійських іграх 1920 року відбулися в Бельгії з 28 серпня по 5 вересня 1920 року. Матчі пройшли на чотирьох стадіонах в Антверпені, Генті та Сен-Жілі. У турнірі взяли участь 14 чоловічих збірних.[1]

Олімпійським чемпіоном стала збірна Бельгії, срібні медалі здобула Іспанія, а бронзові Нідерланди.

Учасники

[ред. | ред. код]

Стадіони

[ред. | ред. код]

Матчі турніру відбулися на чотирьох стадіонах у трьох містах Бельгії Антверпені, Генті та Сен-Жілі.[1]

Антверпен
Олімпійський стадіон Бродстрат[en]
Гент Сен-Жіль
Стад де Ла Гантуаз Стад дю Парк Дюден

Основний турнір

[ред. | ред. код]

Сітка турніру

[ред. | ред. код]
Жан Де Бі, голкіпер збірної Бельгії
Гаррі Деніс, захисник збірної Нідерландів
  1/8 фіналу Чвертьфінал Півфінал Фінал
                                     
         
      Бельгія Бельгія 3  
        Іспанія Іспанія 1  
    Іспанія Іспанія 1
    Данія Данія 0  
      Бельгія Бельгія 3  
      Нідерланди Нідерланди 0  
    Швеція Швеція 9  
    Греція Греція 0  
      Швеція Швеція 4
        Нідерланди Нідерланди (дч) 5  
    Нідерланди Нідерланди 3
    Люксембург Люксембург 0  
      Бельгія Бельгія 2
      Чехословаччина Чехословаччина 0
    Франція Франція 2  
    Швейцарія Швейцарія 0  
      Франція Франція 3
        Італія Італія 1  
    Італія Італія 2
    Єгипет Єгипет 1  
      Франція Франція 1
      Чехословаччина Чехословаччина 4  
    Чехословаччина Чехословаччина 7  
    Югославія Королівство СХС 0  
      Чехословаччина Чехословаччина 4
        Норвегія Норвегія 0  
    Норвегія Норвегія 3
    Велика Британія Велика Британія 1  

1/8 фіналу

[ред. | ред. код]
28 серпня
10:00 UTC+1
Чехословаччина Чехословаччина 7:0 Югославія Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
Протокол
Бродстрат, Антверпен
Глядачів: 600
Арбітр: Нідерланди Рафаель ван Праг

28 серпня
10:00 UTC+1
Італія Італія 2:1 Єгипет Єгипет
Протокол
Стад де Ла Гантуаз, Гент
Глядачів: 2 000
Арбітр: Бельгія Поль Пуц

28 серпня
15:30 UTC+1
Іспанія Іспанія 1:0 Данія Данія
Протокол
Стад дю Парк Дюден, Сен-Жіль (Бельгія)
Глядачів: 3 000
Арбітр: Нідерланди Віллем Еймерс

28 серпня
15:30 UTC+1
Норвегія Норвегія 3:1 Велика Британія Велика Британія
Протокол
Олімпійський стадіон, Антверпен
Глядачів: 5 000
Арбітр: Нідерланди Йоганнес Муттерс

28 серпня
17:30 UTC+1
Швеція Швеція 9:0 Греція Греція
Протокол
Олімпійський стадіон, Антверпен
Глядачів: 5 000
Арбітр: Бельгія Шарль Барет

28 серпня
17:30 UTC+1
Нідерланди Нідерланди 3:0 Люксембург Люксембург
Протокол
Стад дю Парк Дюден, Сен-Жіль (Бельгія)
Глядачів: 3 000
Арбітр: Бельгія Жорж Юбрехт

28 серпня
Франція Франція 2:0
Технічна перемога
Швейцарія Швейцарія

Чвертьфінали

[ред. | ред. код]
29 серпня
10:00 UTC+1
Нідерланди Нідерланди 5:4 (дч) Швеція Швеція
Протокол
Бродстрат, Антверпен
Глядачів: 5 000
Арбітр: Чехословаччина Йозеф Фанта

29 серпня
15:00 UTC+1
Франція Франція 3:1 Італія Італія
Протокол
Олімпійський стадіон, Антверпен
Глядачів: 10 000
Арбітр: Бельгія Анрі Крістоф

29 серпня
16:30 UTC+1
Чехословаччина Чехословаччина 4:0 Норвегія Норвегія
Протокол
Стад дю Парк Дюден, Сен-Жіль (Бельгія)
Глядачів: 4 000
Арбітр: Бельгія Шарль Барет

29 серпня
17:00 UTC+1
Бельгія Бельгія 3:1 Іспанія Іспанія
Протокол
Олімпійський стадіон, Антверпен
Глядачів: 18 000
Арбітр: Нідерланди Йоганнес Муттерс

Півфінали

[ред. | ред. код]
31 серпня
15:35 UTC+1
Чехословаччина Чехословаччина 4:1 Франція Франція
Протокол
Олімпійський стадіон, Антверпен
Глядачів: 12 000
Арбітр: Бельгія Шарль Барет

31 серпня
17:25 UTC+1
Бельгія Бельгія 3:0 Нідерланди Нідерланди
Протокол
Олімпійський стадіон, Антверпен
Глядачів: 22 000
Арбітр: Велика Британія Джон Льюїс

Фінал

[ред. | ред. код]
Бельгія Бельгія 2:0
Технічна перемога[3]
Чехословаччина Чехословаччина
Олімпійський стадіон, Антверпен
Глядачів: 35 000
Арбітр: Велика Британія Джон Льюїс

Турнір за срібну та бронзову медалі

[ред. | ред. код]
Бельгієць Робер Коппе відкриває рахунок у фіналі, переграючи з пенальті чехословацького голкіпера Рудольфа Клапку
Фінал Бельгія — Чехословаччина

Сітка турніру

[ред. | ред. код]
  Чвертьфінали Півфінали Фінал
                           
  ч/ф  Іспанія Іспанія 2  
ч/ф  Швеція Швеція 1  
  ч/ф  Іспанія Іспанія 2  
    ч/ф  Італія Італія 1  
ч/ф  Італія Італія 2
  ч/ф  Норвегія Норвегія 1  
    ч/ф  Іспанія Іспанія 3
  п/ф  Нідерланди Нідерланди 1
          
        
п/ф  Нідерланди Нідерланди
    п/ф  Чехословаччина Чехословаччина [3]  
      

Чвертьфінали

[ред. | ред. код]
31 серпня
10:00 UTC+1
Італія Італія 2:1 (дч)[4] Норвегія Норвегія
Протокол
Бродстрат, Антверпен
Глядачів: 500
Арбітр: Франція Луї Фургус

1 вересня
12:00 UTC+1
Іспанія Іспанія 2:1 Швеція Швеція
Протокол
Бродстрат, Антверпен
Глядачів: 1 500
Арбітр: Італія Джованні Мауро

Через травми ряд гравців залишили поле; до фінального свистку на полі знаходилося лише 8 іспанців та 7 шведів.

Півфінали

[ред. | ред. код]
2 вересня
12:00 UTC+1
Іспанія Іспанія 2:0 Італія Італія
Протокол
Олімпійський стадіон, Антверпен
Глядачів: 10 000
Арбітр: Бельгія Поль Пуц

Після вилучення іспанського воротаря Самори місце у воротах зайняв Сільверіо.



Нідерланди Нідерланди Технічна перемога[3] Чехословаччина Чехословаччина

Фінал

[ред. | ред. код]
5 вересня
15:00 UTC+1
Іспанія Іспанія 3:1 Нідерланди Нідерланди
Протокол
Гол 72' Гросйоган
Олімпійський стадіон, Антверпен
Глядачів: 14 000
Арбітр: Бельгія Поль Пуц

Медалісти

[ред. | ред. код]
Бельгія перед фіналом
Команда Іспанії, срібний призер
Золото Срібло Бронза
Бельгія Бельгія
Жан Де Бі
Арман Швартебрукс
Оскар Вербек
Жозеф Мусх
Еміль Ганс Капітан команди
Андре Фіренс
Луї ван Геге
Робер Коппе
Матьє Брагар
Анрі Ларно
Дезіре Бастін
Фелікс Баю
Фернан Нісо
Жорж Ебден
Вільям Максвелл
Рауль Дофрен
Іспанія Іспанія
Рікардо Самора
Педро Вальяна
Маріано Аррате
Хосеп Самітьєр
Хосе Марія Белаусте Капітан команди
Рамон Егіасабаль
Рамон Хіль
Фелікс Сесумага
Патрісіо Араболаса
Пічічі
Домінго Аседо
Хуан Артола
Сабіно Більбао
Франсиско Пагаса
Луїс Отеро
Агустін Санчо
Хоакін Васкес
Сільверіо Ісагірре
Франсиско Бру
Нідерланди Нідерланди
Дік Макнілл
Гаррі Деніс
Бен Вервей
Лео Босхарт Капітан команди
Фріц Койперс
Генк Стеман
Оскар ван Раппард
Ян ван Дорт
Бер Гросйоган
Фелікс вон Гейден
Еверт Бюлдер
Яп Бюлдер
Ян де Натріс
Арі Бісхар
Фредерік Ворбертон

Бомбардири

[ред. | ред. код]
Найкращий бомбардир турніру Герберт Карлссон
Рікардо Самора
Карел Пешек-Кадя
Ян Ванік

7 голів

6 голов

5 голів

4 голи

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Football at the 1920 Summer Olympics. Olympedia (англ.). Процитовано 17 серпня 2026.
  2. За іншими джерелами — Аллуба (RSSSF [Архівовано 2015-10-03 у Wayback Machine.])
  3. 1 2 3 Збірна Чехословаччини залишила поле на 40-й хвилині матчу за золоті медалі на знак протесту проти упередженого суддівства та агресивних дій уболівальників (про що було повідомлено в протесті, поданому в Апеляційне журі — зокрема, вказувалося, що вболівальники за потурання офіційних осіб неналежним чином поставилися до чехословацького прапора). В результаті Бельгія була оголошена переможцем; протест відхилили і збірна команда Чехословаччини дискваліфікована та позбавлена права участі в турнірі за медалі
  4. Після регламентованого додаткового часу за згодою сторін замість перегравання грали до забитого голу

Джерела

[ред. | ред. код]