Футбол (7x7)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Футбол для гравців з наслідками дитячого церебрального паралічу або Футбол 7x7, або паралімпійський футбол — один з різновидів футболу, який було створено для спортсменів-футболістів з ДЦП та іншими неврологічними розладами, включаючи інсульт або черепно-мозкові травми. З 1978 по 2014 роки футбольними змаганнями для гравців з наслідками ДЦП опікувалася Міжнародна Спортивна та Рекреаційна Організація Церебрального Паралічу (CPISRA). У січні 2015 року управління цим видом спорту було передане Міжнародній Федерації Футболу ДЦП.

Змагання в цьому виді спорту відбуваються за дещо зміненими правилами ФІФА. Серед основних модифікацій, в першу чергу, слід відзначити зменшене футбольне поле, зменшена кількість гравців у командах, відсутність правила офсайду та дозвіл вкидати м'яч однією рукою. Матч складається з двох таймів по 30 хвилин кожен, а також 15-хвилинної перерви між ними. Протягом усього матчу на футбольному полі мають залишатися щонайменше по одному гравцю класу 5C або 6C. Крім того дозволяється, щоб на полі залишалися не більше ніж по 1 гравцю в кожній з команд класу 8C.

Міжнародні змагання з футболу 7x7 вперше були проведені на Міднародних Іграх CP-ISRA 1978 року в Единбурзі, Шотландія. Вперше до олімпійських видів спорту Футбол 7x7 потрапив на Літніх Паралімпійських іграх 1984 року в Нью-Йорку (США), з тих пір цей вид спорту став невід'ємною частиною кожних паралімпійських ігор.

Управління[ред. | ред. код]

З 1978 по 2014 роки футбольними змаганнями для гравців з наслідками ДЦП опікувалася Міжнародна Спортивна та Рекреаційна Організація Церебрального Паралічу (CPISRA). У січні 2015 року управління цим видом спорту було передане Міжнародній Федерації Футболу ДЦП[1].

На даний час різні організації регулюють цей вид спорту на національному рівні. В Австралії цей вид спорту регулюється Федерацією футболу Австралії, так у штаті Новий Південний Уельс цим спортом опікується спеціальний державний орган, це Спортивна та Оздоровча Асоціація Церебрального Паралічу НПУ. В Квінсленді — Футбольна Асоціація Квінсленду. Цей вид спорту знаходиться під контролем Федерації Футболу Південної Австралії в південноавстралійському штаті Вікторія, вона підпорядковується Спортивній та Рекреаційній асоціації інвалідів. У Західній Австралії вона перебуває під управліянням Західноавстралійської федерації. В Австралійському Столичному Окрузі цим видом спорту управляє Столична Футбольна Федерація. На Тасманії цим видом футболу управляє Спортивна та Рекреаційна асоціація інвалідів[2].

Відмінність у правилах[ред. | ред. код]

Загалом паралімпійський футбол має багато спільного з класичним футболом, але він має деякі відмінності[3][4]. Ці відмінності включають в себе відсутність положення поза грою, гравці мають право вкидати м'яч лише однією рукою[5].

Тривалість матчу також менша, два тайми по 30 хвилин кожен та 15-хвилинна перерва між ними[4][3][2][6]. Також в складах обох команд на футбольному полі може знаходитися не більше ніж по 7 гравців одночасно[3][2]. Футбольний м'яч та поле також менше, ніж у класичному футболі[3][2][6]. Розмір поля — 75x55 метрів[5].

У фінальних частинах чемпонатів і турнірів, а також у плей-оф цих змагань після завершення основного часу поєдинку за нічийного рахунку передбачено додатковий екстра-тайм. Цей додатковий час пердбачає два тайми по 10 хвилин кожен, при чому та команда, яка першою заб'є м'яч у ворота команди-суперниці й стає переможницею матчу. Якщо ж після завершення додаткового часу жодна з команд не змогла відзначитися голом у ворота суперників, то призначається серія післяматчевих пенальті. Серія складається з 5 ударів для кожної з команд. Команда, яка краще результативно реалізувала ці пенальті визнається переможницею матчу[4].

Класифікація[ред. | ред. код]

Гравців, які виступають у цьому виді спорту розділяють на 4 класи[4]. Вони мають натупні назви: ФТ5, ФТ6, ФТ7 та ФТ8[3][2][6]. Для кожного класу існує свій тип інвалідності:

  • ФТ5: Спортсмени з труднощами при ходьбі та бігу, але не в стоячому положенні або при ударі по м'ячу[2][6].
  • ФТ6: Спортсмени, які мають проблеми з координацією або з роботою верхніми кінцівками, особливо під час бігу[2][6].
  • ФТ7: Спортсмени з геміпарезом[2][6].
  • ФТ8: Спортсмени, які мають мінімальну інвалідність; вони повинні відповідати певним критеріям та мають явні розлади, які впливають на їх зайняття спортом[2][6].

Спочатку, можливість займатися цим видом спорту була відкрита лише для осіб з дитячим церебральним паралічем, але систему класифікації пізніше було змінено. Цей вид спорту став відкритим для людей з травмами головного мозку та інших рухових функцій, які впливали на їх функціональність, їх було прирівняно до осіб з дитячим церебральним паралічем[2][5][6].

Команди повинні мати щонайменше по одному гравцю в кожній з них, з класом ФТ5 або ФТ6. Але при цьому дозволено мати на полі одночасно не більше ніж одного гравця класу ФТ8[5].

Змагання[ред. | ред. код]

Цей вид спорту має декілька важливих міжнародних змагань. Вони включають Паралімпійські Американські Ігри та Чемпіонат світу з футболу 7x7 CPISRA/IFCPF[4]. Перший Чемпіонат Світу CPISRA проходив у Данії в 1982 році, а вже через чотири роки після першого міжнародного турніру з цього виду спорту, відбувся наступний, в Шотландії, на Міжнародних Іграх для осіб з ДЦП[6].

Футбол 7x7 також потрапив і до програми Паралімпійських ігор, дебютувавши на Літніх Паралімпійських іграх 1984 року[3][2][5][6][7]. Проте з програми Літніх Паралімпійських ігор 2020 року його було виключено[3].

Результати[ред. | ред. код]

Чемпіонат Європи[ред. | ред. код]

Рік Господар Переможець Рахунок Фіналіст Третє місце Рахунок Четверте місце Кількість команд
2006
Детально
Ірландія
Дублін
Україна
Україна
5–2 Росія
Росія
Нідерланди
Нідерланди
2–1 Ірландія
Ірландія
8
2010
Детально
Шотландія
Глазго
Україна
Україна
1–1 (д.ч.) (9–8п.) Росія
Росія
Ірландія
Ірландія
2–0 Нідерланди
Нідерланди
10
2014
Детально
Португалія
Мая
Україна
Україна
3–0 Нідерланди
Нідерланди
Росія
Росія
3–0 Ірландія
Ірландія
11
2018
Детально
не пройшов    
  • д.ч.: додатковий час
  • п.: післяматчеві пенальті

Чемпіонат світу та міжнародні кубки[ред. | ред. код]

Рік Господар Переможець Рахунок Фіналіст Третє місце Рахунок Четверте місце Кількість команд
1982
Детально
Данія
Греве
Ірландія
Ірландія
Нідерланди
Нідерланди
Бельгія
Бельгія
немає достовірної інформації1
1986
Детаьно
Бельгія
Гогледе
Нідерланди
Нідерланди
Бельгія
Бельгія
Ірландія
Ірландія
немає достовірної інформації1
1990
Детально
Нідерланди
Ассен
Нідерланди
Нідерланди
Ірландія
Ірландія
Бельгія
Бельгія
немає достовірної інформації1
1994
Детально
Ірландія
Дублін
Нідерланди
Нідерланди
Ірландія
Ірландія
Бельгія
Бельгія
немає достовірної інформації1
1998
Детально
Бразилія
Ріо-де-Жанейро
Росія
Росія
Україна
Україна
Бразилія
Бразилія
немає достовірної інформації1
2003
Детально
Аргентина
Буенос-Айрес
Україна
Україна
Бразилія
Бразилія
Росія
Росія
немає достовірної інформації1
2007
Детально
Бразилія
Ріо-де-Жанейро
Росія
Росія
2–1 Іран
Іран
Україна
Україна
2–0 Бразилія
Бразилія
16
2009
Детально
Нідерланди
Арнем (Кубок)
Україна
Україна
0–0 (д.ч.)
(9–8 п.)
Росія
Росія
Іран
Іран
1–0 Бразилія
Бразилія
12
2011
Детально
Нідерланди
Ассен, Еммен, Гогевен
Росія
Росія
6–1 Іран
Іран
Україна
Україна
8–3 Бразилія
Бразилія
16
2013
Детально
Іспанія
Сан-Кугат-дал-Бальєс (Кубок)
Україна
Україна
1–0 Бразилія
Бразилія
Росія
Росія
4–0 Ірландія
Ірландія
16
2015
Детально
Англія
Бартон-апон-Трент
Росія
Росія
1–0 Україна
Україна
Бразилія
Бразилія
6–0 Нідерланди
Нідерланди
16
2017
Детально
Аргентина
Сан-Луїс
1 = Інформація на офіційній сторінці IFCPF відсутня
  • д.ч.: додатковий час
  • п.: післяматчеві пенальті

Літні Паралімпійські ігри[ред. | ред. код]

Рік Господар Переможець Рахунок Фіналіст Третє місце Рахунок Четверте місце Кількість команд
1984
Детально
Велика Британія
Стоук-Мендевілль
Бельгія
Бельгія
1–0 Ірландія
Ірландія
Велика Британія
Велика Британія
3–1 Португалія
Португалія
6
1988
Детально
Південна Корея
Сеул
Нідерланди
Нідерланди
1 Бельгія
Бельгія
Ірландія
Ірландія
1 Південна Корея
Південна Корея
5
1992
Детально
Іспанія
Барселона
Нідерланди
Нідерланди
3–2 Португалія
Португалія
Ірландія
Ірландія
2–1 (д.ч.) Велика Британія
Велика Британія
8
1996
Детально
США
Атланта
Нідерланди
Нідерланди
1–0 Росія
Росія
Іспанія
Іспанії
2–1 Велика Британія
Велика Британія
8
2000
Детально
Австралія
Сідней
Росія
Росія
3–2 Україна
Україна
Бразилія
Бразилії
2–1 Португалія
Португалія
8
2004
Детально
Греція
Афіни
Україна
Україна
4–1 Бразилія
Бразилії
Росія
Росія
5–0 Аргентина
Аргентина
8
2008
Детально
КНР
Пекін
Україна
Україна
2–1 (д.ч.) Росія
Росія
Іран
Іран
4–0 Бразилія
Бразилії
8
2012
Детально
Велика Британія
Лондон
Росія
Росія
1–0 Україна
Україна
Іран
Іран
5–0 Бразилія
Бразилії
8
2016
Детально
Бразилія
Ріо-де-Жанейро
Україна
Україна
2–1 (д.ч.) Іран
Іран
Бразилія
Бразилії
3–1 Нідерланди
Нідерланди
8
2020
Детально
Японія
Токіо
Турнір не відбудеться[8]  
2024
Детально
Не відбувся    
1 = The tournament was played in a group mode.
  • д.ч.: додатковий час
  • п.: післяматчеві пенальті

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kohe, Geoffery Z.; Peters, Derek M. (2016-08-25). High Performance Disability Sport Coaching (en). Routledge. ISBN 9781317507154. 
  2. а б в г д е ж и к л м Football (7-A-Side). Disability Sports Australia. Процитовано 2016-09-19. 
  3. а б в г д е ж Футбол 7 на Паралімпіаді. www.topendsports.com. Процитовано 2016-09-19. 
  4. а б в г д amoss (2015-03-07). Футбол 7 (en). Процитовано 2016-09-19. 
  5. а б в г д Soccer-7-a-side | Paralympic Sports 2012 | Medal Quest | PBS. www.pbs.org. Процитовано 2016-09-19. 
  6. а б в г д е ж и к л Football 7-a-side: Paralympic Classification Interactive. Процитовано 2016-09-19. 
  7. Футбол 7x7 (en-GB). 2016-08-30. Процитовано 2016-09-19. 
  8. Pavitt, Michael (2015-02-09). Explanation for exclusion of seven a side football from tokyo 2020 demanded by CPISRA (en). International Federation of Cerebral Palsy Football.