Фіала Юрій

Фіала Юрій
Фіала Юрій
Основна інформація
Дата народження	31 березня 1922
Місце народження	Київ, Українська СРР
Дата смерті	6 січня 2017 (94 роки)
Місце смерті	Монреаль, Квебек, Канада
Громадянство	Канада
Професії	піаніст, композитор, диригент, органіст
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Інструменти	фортепіано і орган[d]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фіала.

Фіала Юрій (анг. George Fiala, 31 березня 1922, Київ, Україна — 6 січня 2017, Монреаль, Канада) — український композитор, піаніст, органіст, диригент, педагог, громадянин Канади з 1955 року.

Життєпис

Київський період

Народився в інтелігентній сім'ї: батько — інженер-архітектор, мати — лінгвіст, обидвоє були успішними піаністами, а тітка, Оксана Уляницька — провідним сопрано у Київській державній опері імені Т. Г. Шевченка. Юрій почав брати уроки фортепіано у віці семи років, а в 1934 році став учнем професора Костянтина Михайлова у музичній школі для обдарованих дітей. Рано проявив свій композиторський талант, написавши у 1935 році мазурку, що була надрукована у московській газеті «Правда».

Після закінчення школи у 1939 році, вступив до Державної консерваторії імені П. І. Чайковського у Києві, де вчився два роки під керівництвом таких відомих українських композиторів та музикознавців, як Левко Ревуцький, Борис Лятошинський, Андрій Ольхівський. Значний вплив на його творчий розвиток мали зустрічі з С. Прокоф'євим, Д. Шостаковичем та А. Хачатуряном, які приїжджали до Києва з метою виконання своїх творів.

Навчання перервала Німецько-радянська війна та німецька окупація Києва. Фіала виїхав до Берліна, де у період 1942—1945 років вивчав у Музичній Академії композицію в Ганса Марії Домбровського, учня Ганса Пфіцнера. Він також брав уроки диригування у одного з найвідоміших німецьких диригентів ХХ ст. Вільгельма Фуртвенглера.

Бельгійський період

Після війни Фіала переїхав до Брюсселя, де вивчав композицію і диригування у Леона Йонгена, відомого бельгійського композитора і диригента, на той час — директора Королівської музичної консерваторії. Спеціальна стипендія від Ватикану у 1946 року дала йому змогу упродовж трьох років зосередитися на композиції. За ці роки у Бельгії він створив не менше 40 творів, а також брав участь як композитор, піаніст та диригент у п'ятому концерті сучасної музики, що організовував «Seminaire des Arts» («Семінар Мистецтв») в рамках Весняного Фестивалю Музики 1948 року в Брюсселі, яким керував композитор Андре Суріс. На цьому концерті була виконана «Проста музика» для двох фортепіано Фіали. Також у Бельгії композитор познайомився із новою паризькою школою, яку представляли П'єр Булез, Рене Лейбовіц. Виступав як гастролер-диригент Бельгійського Національного Симфонічного оркестру.

Канадський період

З моменту прибуття до Канади у січні 1949 року (з осідком у Монреалі) Фіала активно працював як композитор, піаніст, органіст і педагог. Оскільки була потреба педагогічного репертуару, Фіала писав невеликі п'єси для дітей на фортепіано. Саме ці композиції були першими виданими творами композитора у Канаді. Ю.Фіала проявив себе також як піаніст, — його перший концерт в Канаді, відбувся у Торонто 18 березня 1949 року.

Після нетривалого періоду перебування в Австралії, у Сіднеї (у 1959-60 роках) Фіала знову повернувся до Канади. 20 років (1967-87 рр.) працював диктором-продюсером російського відділення Радіо Канада Інтернешенл (СВС- Radio Canada International) у Монреалі. Після відходу з цієї посади, композитор повністю присвятив себе творчості. Компонував до кінця життя. Помер у Монреалі 6 січня 2017 року.

Визнання на американському континенті

Ім'я Ю. Фіали було відоме як в канадському оточенні, так і в середовищі української діаспори. Він — член Канадської ліги композиторів, а в жовтні 1974 року його було нагороджено престижною Шевченківською медаллю Комітетом українців Канади у Вінніпегу (Манітоба). Також у 1987 р. Американський Біографічний Інститут в місті Ралі (штат Північна Кароліна) нагородив Фіалу пам'ятною медаллю.

Твори «Капрічіо» («Capricio»), «Концертна музика»(«Musique concertante») для фортепіано з оркестром виконувались на І (1965) і ІІ (1968) міжнародних конкурсах піаністів в Монреалі, що сприяло популяризації творчості композитора.

З нагоди 60-ї річниці з його дня народження, 17 листопада 1982 року у концертному залі університету Мак Гілл — Поллак-голі (Pollack Hall of McGill University in Montreal) було проведено концерт, повністю присвячений його музиці. 1 квітня 1984 року, у Карнегі-голі (Carnegie Hall), Нью-Йорк, пройшла прем'єра «Святкової увертюри» («Festive Overture») Фіали, створеної на замовлення Української національної асоціації у Сполучених Штатах, а 21 листопада 1982-го прозвучала «Українська симфонія» в Рой Томсон-голі (Roy Thomson Hall) в Торонто, у виконанні Американського симфонічного оркестру під керівництвом Володимира Колесника.

Юрій Фіала в Україні

Твори Ю. Фіали звучали і в Україні. Так, у серпні 1987 року у Києві виконувалась його «Літургія до 1000-ліття християнства в Україні», (до речі, у листопаді цього ж року цей твір зазвучав у Едмонтоні).

У 1990 р. (під час студентської демонстрації-голодування) у Києві відбувся перший міжнародний «Музик Фест», на який були запрошені музиканти з Європи, США та Канади, саме на цьому заході був присутній композитор Юрій Фіала.

У 1992 р. у великому залі київської консерваторії відбувся авторський концерт композитора.

Вшанування творчості композитора

По смерті композитора, осередок Наукового Товариства ім. Шевченка організовував два заходи вшанування його творчості: 2 квітня у Мореалі та 22 вересня у Торонто, програму заходів підготували піаністи — проф. д-р Люба Жук і проф. д-р Іриней Жук, які особисто знали митця, з ним приятелювали і співпрацювали.

Список творів

Юрій Фіала — надзвичайно плідний композитор, його творча спадщина налічує понад 200 різножанрових творів.

Симфонічні твори (для різних видів оркестрів /з солістами /з хором):

5 симфоній (Симфонія № 4 — «Українська»);
«Героїчна пісня»;
«Пісня жалоби»;
«Колядки»;
«Три українських танці»;
«Святкова увертюра»;
«Епітафія другої симфонії»;
«Панегірик пам'яті президента Д. Ф. Кеннеді»;
«Український триптих»;
«Комічна увертюра»;
«Тіні забутих предків» — симфонічна поема;
«Монреаль» — симфонічна сюїта для оркестру;
«Сюїта Курилика» — симфонічна сюїта для оркестру;
Симфонієта для малого складу оркестру;
«Увертюра-бурлеск» — для малого складу оркестру;
«Концертна сюїта» — для гобою і камерного оркестру;
Інтродукція і фугато для англійського ріжка і струнного оркестру;
«Концертіно» для фортепіано, труби, литавр і струнного оркестру;
«Концертна симфонія» — для баяна, клавесину і камерного оркестру;
«Концертна серенада» — для віолончелі і струнного оркестру;
«Концертний дивертисмент» — для скрипки і оркестру;
«Концертне розважання» — для скрипки з оркестром;
Концерт для скрипки з оркестром (написаний на 100-річчя Віннпегу);
«5 українських пісень для голосу і оркестру»;
«Сюїта на 4 українські пісні» — для баса-соло і оркестру;
«Реквієм» — для сопрано-соло, хору і оркестру;
«Псалом 112» — для хору і оркестру;
кантата «Канадське кредо» (написана з нагоди 100-річчя Канади);
кантата «Україна» — для хору і симфонічного оркестру;

Камерно-інструментальна музика

струнні квартети;
4 квартети для саксофонів;
Пастораль і алегро для 4-х духових;
«Терцет» для флейти, альта і фортепіано;
«Ліричне дуетіно» — для флейти і фортепіано;
«Мала музика для двох» — для флейти і фортепіано;
«Концертна соната» — для флейти і фортепіано;
Кантилена і рондо — для блокфлейти і фортепіано;
«Маленька концертова музика» для флейти та семи інструментів;
«Камерна музика для п'яти духових інструментів» ;
2 музичні моменти для гобою і фортепіано;
«Коротка соната» — для кларнета і арфи;
«Концертне дуетіно» — для кларнета і арфи;
«Три частини» — для фортепіано, скрипки, альта і віолончелі;
«Дивертисмент капрічіозо» — для флейти, скрипки, альта, віолончелі, контрабасу;
Подвійна соната для скрипки і арфи;
«Канадське концертіно» — для чотирьох арф;
«Концертний дует» — для фортепіано і скрипки;
«Музика для семи» — для кларнета, 2 скрипок, 2 альтів, 2 віолончелей;
«Камерна соната» — для фортепіано і альта;
«Музика для чотирьох» — 2 скрипок, альта і віолончелі;
«Музика для трьох» — скрипки, альта, віолончелі;
Фортепіанний квінтет — для ф-но, 2 скрипок, альта, віолончелі;
«Три моменти» — для фортепіано, скрипки, альта, віолончелі;
Тріо-соната — для фортепіано, скрипки, віолончелі;
«Українська сюїта» — для віолончелі та фортепіано;
«Дума» — для віолончелі та фортепіано;
«Хвилинна соната» — для віолончелі і фортепіано;
«Соната-фантазія» — для фортепіано і віолончелі;
Соната для віолончелі і фортепіано;
Соната для саксофона і фортепіано;
«Соната для двох» — акордеона і саксофона;
Прелюдія для акордеону;
Соната та сонатина для скрипки і фортепіано;
«Колискова» — для скрипки і фортепіано;
Імпровізація і скерцо для скрипки і фортепіано;
Камерна партита для 2-х скрипок;

Фортепіанні твори

для фортепіано соло:

3 концерти для фортепіано з оркестром;
«Капрічіо»,
«Концертна музика» — для фортепіано з оркестром;
«Концертна кантата» — для фортепіано-соло з хором;
«Веснянки» для фортепіано-соло з хором;
«Камерний концерт»;
«Фортепіанна музика № 1»,
«Фортепіанна музика № 2»;
8 сонат;
3 сонатини;
4 фуги на українські теми;
3 хорали за Бахом;
2 пасторалі;
13 постлюдій;
Прелюдія і фуга a-moll;
Прелюдія;
Токата;
Мініатюрна сюїта;
«3 дрібниці»;
«Прелюдія до сторіччя» (до сторіччя Канади);
«Олімпійські ескізи»;
«Канадські ескізи»;

для фортепіано в 4 руки:

«Музика вдвох»;
«Танець»;

для 2-х фортепіано:

«Проста музика»;
«Великодня музика» (написана на Великдень 1947 р.);
«Короткий концерт»;
«Комічний концерт»;
«Український танець»;
4 сонати;

Вокальні твори у супроводі фортепіано

4 російські вірші для фортепіано і середнього голосу;
«2 ранні пісні» — для баса-соло і фортепіано;
3 українські пісні для баса-соло і фортепіано;
4 українські пісні для баса-соло і фортепіано;

Фортепіанні твори для дітей

Дитяча сюїта;
Колискова;
«Австралійська сюїта»;
«Маленька українська сюїта для маленьких»;
«Сонатина для маленьких»;

Для хору a capella

«Літургія до 1000-ліття християнства в Україні»

Музика до балету

«Дід Ладо»

Література та джерела

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 607.
Енциклопедія українознавства (перевидання в Україні) Т.3 — Львів, 1994.
Енциклопедія українознавства (перевидання в Україні) Т.9 — Львів, 2000.
Муха А. Композитори України та української діаспори: Довідник / Антон Муха. — Київ: Музична Україна, 2004.
Карась Г. Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття / Ганна Карась. — Івано-Франківськ: Тіповіт, 2012. — 1164с.
Кріль Б. Юрій Фіала: творчий портрет композитора крізь призму листування з Павлом Маценком: дипломна робота на здобуття ОКР «Бакалавр». Львів, ЛНМА ім. М. Лисенка, 2017, 43 с.