Фіалко Олег Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фіалко Олег Борисович
Дата народження 28 червня 1946(1946-06-28)[1] (73 роки)
Місце народження Дружківка, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Професія кінорежисер
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb ID 0275582

Оле́г Бори́сович Фіа́лко (нар. 28 червня 1946(19460628), Дружківка, УРСР)[2] — радянський і український кінорежисер, сценарист. Народний артист України (1996). Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2004).

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався в ЗОШ №6 м. Дружківки та Дружківському машинобудівному технікумі (закінчив у 1964 р.).

Закінчив кінознавчий (1969) та режисерський (1973, у М. П. Мащенка) факультети Київського театрального інституту імені Івана Карпенка-Карого.

З 1973 р. — на Київській кіностудії ім. О. Довженка: асистент режисера, режисер, режисер-постановник.

Тривалий час, паралельно з посадою режисера-постановника, працював секретарем Спілки кінематографістів України, заступником начальника Головного управління культури Київської держадміністрації, постійним президентом кількох кінофондів. Учасник і лауреат всеукраїнських та міжнародних фестивалів.[3].

З 2001 року — на творчій роботі.

З 2011 року — голова Українського Оскарівського Комітету.[2]

P ???? року — Член Національної спілки кінематографістів України.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Режисерські роботи[ред. | ред. код]

та інші

Документальні фільми (режисер)[ред. | ред. код]

Участь у документальному фільмі[ред. | ред. код]

Сценарист[ред. | ред. код]

та інші

Актор[ред. | ред. код]

  • 1969 — Острів Вовчий

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Народний артист України (1996)
  • Нагороджений почесним знаком «За честь та гідність» Міжнародного дитячого кінофестивалю у дитячому оздоровчому центрі «Артек».
  • Нагороджений Золотою медаллю фонду ім. Ханжонкова за вагомий внесок у розвиток кінематографа

Література[ред. | ред. код]

  • Календар знаменних і пам’ятних дат Донецької області. 2011 рік [Текст] / Упр. культури і туризму Донец. облдержадмін., Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської ; уклад. І. В. Гайдишева ; ред. Т. С. Литвин ; наук. ред. Н. П. Авдєєнко, Н. В. Петренко ; від. за вип. Л. О. Новакова, засл. працівник культури України. – Донецьк : Сх. вид. дім, 2010. – 132 с.

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Filmportal.de — 2005.
  2. а б Олег ФІАЛКО: «Українські анімаційні фільми — низької якості» - Урядовий Кур'єр, 3 листопада 2011
  3. Національна академія мистецтв України: Фіалко Олег Борисович
  4. Tschechow In Meinem Leben (1984) (www.hollywood.com) (англ.). Архів оригіналу за 25 січень 2013. Процитовано 25 січень 2013. 
  5. The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]