Фібриляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фібриляція (або Миготіння) — хаотичні різночасові скорочення волокон серцевого м'язу (фібрил), при яких серце не в змозі гнати кров по судинах.

Фібриляція серця може настати внаслідок проходження через тіло людини на шляху рука-рука або рука-ноги змінного струму більше 50 мА частотою 50 Гц впродовж кількох секунд. Струми силою менше 50 мА і більше 5 мА тієї ж частоти фібриляцію серця у людини не викликають.

Проводимість крові
Синусний ритм
Heart conduct sinus.gif
Миготлива аритмія (Фібриляція передсердь)
Heart conduct atrialfib.gif

Фібриляція передсердь[ред.ред. код]

Фібриляція (Миготіння) передсердь — це таке порушення ритму серця, при якому протягом всього серцевого циклу спостерігається часте (від 350 до 700 на хвилину) невпорядковане, хаотичне збудження та скорочення окремих груп м'язових волокон передсердь, кожна з яких фактично є тепер свого роду ектопічним джерелом імпульсації.

При цьому збудження та скорочення передсердя як єдиного цілого відсутнє.

Фібриляція шлуночків[ред.ред. код]

Фібриляція (Миготіння) шлуночків — це часте (до 200 - 500 ударів в хвилину) аритмічне, ациклічне, хаотичне збудження та скорочення окремих м'язевих волокон шлуночків.

Виникає в результаті швидкого колового руху хвилі збудження по міокарду шлуночків внаслідок функціонування механізму re-entry. Напрямок руху хвилі збудження постійно змінюється, що призводить до нерегулярному хаотичному збудженню та скороченню окремих груп м'язевих волокон шлуночків.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Велика радянська енциклопедія

Література[ред.ред. код]

  1. Электрокардиография: Учеб. пособие. - 2-е изд.. перераб. и доп. - М.: Медицина, 1991. - 288 с., ил. - (Учеб. лит. Для студентов мед. ин-тов). - ISBN 5-225-00873-9