Фізична особа-підприємець
Фізична особа — підприємець[1] (ФОП) — згідно з українським законодавством, фізична особа, яка реалізує свою здатність до праці шляхом самостійної, на власний ризик діяльності з метою отримання прибутку.
Державна реєстрація[ред. | ред. код]
Державна реєстрація фізичних осіб — підприємців полягає у засвідчення факту набуття статусу підприємця фізичною особою. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації.
Отримання статусу[ред. | ред. код]
Державна реєстрація особи, яка бажає отримати статус підприємця здійснюється державними реєстраторами підрозділів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань Державної реєстраційної служби. На підтвердження набуття статусу фізичній особі — підприємцю державним реєстратором видається Виписка. Подати заяву про реєстрацію ФОП також можна онлайн (за допомогою сайту послуги на сайті Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції або порталу iGov).[2]
Фізична особа може набути статусу підприємця з 18 років. Для осіб, які досягли 16 років, але не досягли 18 років, необхідна згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування.
Для державної реєстрації державному реєстратору необхідно пред'явити:
- паспортний документ,
- реєстраційну картку,
- квитанцію про сплату реєстраційного збору,
- копію облікової картки платника податків,
- нотаріально засвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.
До відомостей у ЄДР щодо фізичної особи — підприємця включаються такі відомості:
- Прізвище, ім'я та по батькові особи,
- Реєстраційний номер облікової картки платника податків,
- Адреса місця проживання.
Також отримати статус фізичної особи-підприємця може нерезидент України[3]. Основною умовою для отримання іноземцю статусу ФОП, є законність його перебування на території України[4].
Обмеження[ред. | ред. код]
Законодавством України передбачено заборони на здійснення підприємницької діяльності для окремих категорій фізичних осіб, зокрема не можуть бути підприємцями:
- Президент України,
- Народний депутат України,
- Суддя,
- співробітники прокуратури,
- державні службовці,
- інші особи у випадках, передбачених законодавством.
Припинення діяльності[ред. | ред. код]
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця проводиться у разі:
- прийняття фізичною особою — підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності;
- смерті фізичної особи — підприємця;
- постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою;
- постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності;
- постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.
Правовий статус[ред. | ред. код]
Статус та відповідальність[ред. | ред. код]
Фізична особа — підприємець є суб'єктом господарювання з моменту державної реєстрації. Фізична особа — підприємець несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім своїм майном, в тому числі і майном, набутим не у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності.
Термінологія[ред. | ред. код]
Раніше дуже поширеним позначенням фізичної особи — підприємця було Суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа.
В окремих нормативних актах, зокрема Господарському кодексі України, трапляється термін Громадянин-підприємець.
КОПФГ[ред. | ред. код]
| ПІДПРИЄМЕЦЬ — ФІЗИЧНА ОСОБА | |
|---|---|
| Прийняті скорочення | ФОП |
| Код за КОПФГ | 910 |
| Вимоги до статутного капіталу | відсутні вимоги |
| Здійснення підприємницької діяльності | так |
| Основні законодавчі акти:
Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про господарські товариства», Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» | |
Хоча фізична особа — підприємець не є різновидом юридичної особи, а тому не має організаційно-правової форми, проте для полегшення класифікації, відповідний код включений до Класифікатора організаційно-правових форм господарювання.
Оподаткування[ред. | ред. код]
Оподаткування доходів фізичної особи — підприємця здійснюється згідно з Податковим кодексом України.
Окрім податку на доходи фізичних осіб, фізична особа — підприємець також сплачує внесок до Пенсійного фонду України.
Фізична особа — підприємець має право обрати спрощену систему оподаткування, яка передбачає оподаткування ФОП за однією з чотирьох груп.
Законодавство[ред. | ред. код]
- Господарський кодекс України
- Цивільний кодекс України
- Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»
Підприємці в Україні[ред. | ред. код]
Станом на 15 січня 2013 року в Україні було зареєстровано 2 507 083 фізичні особи — підприємці, тобто майже кожен 18-й громадянин сьогодні зареєструвався підприємцем. Найбільше — на Донеччині (198 532). Далі іде столиця — 197 154. Трійку лідерів завершує Харківщина — 182 592. Найменше охочих займатися власною справою на Рівненщині (45 039), Кіровоградщині (45 957) та Чернігівщині (46 603).[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Прикладка «підприємець» визначає словосполучення «фізична особа», а не лише слово «особа».
- ↑ Як відкрити ФОП в Україні: детальна інструкція. 24 Канал. Процитовано 22 серпня 2018.
- ↑ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Процедура реєстрації ФОП для іноземця. Бухгалтер Ідеального Підприємця. 18 жовтня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Сьогодні кожен 18-й українець займається підприємницькою діяльністю. Державна реєстраційна служба України. 22 січня 2013. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 22 січня 2014.