Фізичний рівень
| Модель OSI | |
| Дані | Рівень |
| Дані | |
| Дані | |
| Дані | |
| Блоки | |
| Пакети | |
| Кадри | |
| Біти | |
Фізичний шар або фізичний рівень (англ. physical layer) — перший, найнижчий рівень мережевої моделі OSI, який визначає методи передачі бітів даних як сигнали через канали зв'язку. Фізичний рівень - основа на якій лежить будь-яка мережа.[1]
Фізичний рівень задає середовище передачі, наприклад провідний канал (оптоволокно, вита пара, коаксіальний кабель), безпровідний (наземне радіо, супутниковий канал) тощо.[1]
Після вибору середовища протокол фізичного рівня задає методи модуляції цифрового сигналу в аналоговий і навпаки, а також методи мультиплексування багатьох передач у один фізичний канал.[1]
Складанням таких методів займаються різні організації, в тому числі: Інститут інженерів з електротехніки та електроніки, Альянс електронної промисловості, Європейський інститут телекомунікаційних стандартів і інші.
На цьому рівні також працюють концентратори, повторювачі сигналу й медіаконвертери. Стандартними типами мережевих інтерфейсів, що відносяться до фізичного рівня, є: V.35, RS-232, RS-485, RJ-11, RJ-45, роз'єми AUI і BNC.
Функції фізичного рівня реалізуються на всіх пристроях, підключених до мережі. З боку комп'ютера функції фізичного рівня виконуються мережевим адаптером або послідовним портом. До фізичного рівня відносяться фізичні, електричні і механічні інтерфейси між двома системами.
- IEEE 802.15 (Bluetooth),
- IrDA,
- USB
- EIA RS-232, EIA-422, EIA-423, RS-449, RS-485,
- DSL,
- ISDN,
- SONET / SDH,
- 802.11 Wi-Fi,
- Etherloop,
- GSM Um radio interface,
- ITU і ITU-T,
- TransferJet,
- ARINC 818,
- CAN,
- G.hn/G.9960.
- ↑ а б в Tannenbaum, 2011, с. 89.
- Tanenbaum, Andrew S. (2011). Computer networks (вид. 5th). Boston: Prentice Hall. ISBN 978-0-13-2126953.
