Фізичний театр
Фізичний театр — це жанр театральної вистави, особливий тип оповіді, характерною особливістю якого є опора на фізичний рух виконавців, що водночас може поєднуватися із текстом, хоча не завжди. Більшість фізичних театрів вимагає від акторів певного рівня фізичного контролю та гнучкості.
Витоки фізичного театру[ред. | ред. код]
Сучасний фізичний театр також має спільне коріння з Commedia dell'arte, а дехто говорить про його витоки від давньогрецького театру, зокрема від Аристофана. Ще одне джерело фізичного театру співвідноситься з діяльністю батька тілесної міми французького актора Етьєна Декру. Мистецтво міми викладається зараз у багатьох великих театральних школах. Сучасний фізичний театр бере початок в різних традиціях. Великий вплив на сучасний фізичний театр мали міми та театральні школи Парижа. У сучасному танці теж помітний вплив фізичного театру.
Послідовники фізичного театру[ред. | ред. код]
- Тео Адамс
- Піна Бауш
- Енн Богарт
- Лінн Бредлі
- Стівен Вассон
- Роберт Вільсон
- Вахрам Зарян
- Джанет Карафа
- Алан Клей
- Єжи Ґротовський
- Девід Гласс
- Жак Лекок
- Петра Масей
- Джонні Мелвіль
- Томас Меттлер
- Робін Паттерсон
- Білл Робісон
- Даніель Стейн
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Арто А. Театр і його Двійник. — Симпозіум, 2000. — 448 с. — ISBN 5-89091-123-6
- Брук П. Порожній простір. — Артист. Режисер. Театр, 2003. — 376 с. — ISBN 5-87334-048-X
- Гротовський Є. Від Бідного Театру до Мистецтва-провідника. — Артист. Режисер. Театр, 2003. — 352 с. — ISBN 5-87334-073-0
- Фізичний театр: що це таке? (інтерв'ю Кирила Лукаша із Миколою Набокою, радіо «Накипіло», 19 липня 2023)