Фізіогноміка
Фізіогноміка — вчення, за яким характер та психологічні властивості людини можна встановити через її риси обличчя — ніс, губи, брови, вуха тощо.
Згадки в культурі[ред. • ред. код]
М.Гоголь так писав в листах додому в Україну про фізіогноміку оточуючого його світу: «Люди, нравы, обычаи — на всём лежит отпечаток особой „физиогномии“ Петербурга, города, в котором человеческие отношения искажены, в котором всё показное, фальшивое, торжествует пошлость и гибнут талант и вдохновение».[1]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Куприенко В. Гоголь. Загадочная смерть в Москве. — Краматорск, 2009.
Джерела і література[ред. • ред. код]
- Тимоти Т. Мар Чтение лица или китайское искусство физиогномики — СПБ.: об-во «Досуг» 1992.-192 с.
- 'Франсис Томас Секреты на лице. Наука физиогномика с иллюстрациями и объяснениями. — Харьков: Авангард, 1993.
- Сикорский И. А. Всеобщая психологія съ физіогномикой въ иллюстрированномъ изложеніи. — 2-е изд. — К. : Тип. С. В. Кульженко, 1912. — 770 с.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Physiognomy |
 |
Це незавершена стаття з науки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
