Філадельфія (фільм)
| Філадельфія | |
|---|---|
| англ. Philadelphia | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Джонатан Деммі |
| Продюсер | Рональд М. Бозман Джонатан Деммі Гарі Гоецман |
| Сценарист | Рон Нісванер |
| У головних ролях | Том Генкс Антоніо Бандерас Джейсон Робардс Дензел Вашингтон |
| Оператор | Так Фудзімото |
| Композитор | Говард Шор |
| Кінокомпанія | TriStar Pictures |
| Дистриб'ютор | TriStar Pictures |
| Тривалість | 125 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна | |
| Рік | 1993 |
| Кошторис | 26 млн. $ |
| Касові збори | 129 млн. $ |
| IMDb | ID 0107818 |
| Рейтинг | MPAA: PG-13 |
«Філадельфія» (англ. Philadelphia) — американський фільм-драма режисера Джонатана Деммі, що завоював дві премії «Оскар»: за найкращу чоловічу роль і за найкращу пісню до фільму, а також інші призи міжнародних кінофестивалів. «Філадельфія» стала одним із перших фільмів про гомосексуальність, СНІД і гомофобію. В основу сюжету покладена реальна історія адвоката Джеффрі Боуерса, котрий у 1987 році подав до суду на юридичну фірму «Baker & McKenzie» за те, що був несправедливо звільнений. Головні ролі виконували Том Генкс і Дензел Вашингтон.
Успішного молодого адвоката Ендрю Бекета звільняють з роботи — з юридичної фірми «Вайлт Вівер» — по причині його «некомпетентності». Справжній мотив звільнення інший: менеджерам стало відомо, що він хворий на СНІД гей. Ендрю вирішує судитися із своїми колишніми роботодавцями і шукає собі представника у суді. Але всі адвокати, до котрих він звертається, відмовляються йому допомагати. Так діє спочатку й чорношкірий соціальний адвокат гомофоб Джо Міллер, котрий боїться заразитися ВІЛ через рукостискання. Ендрю вирішує захищати свої інтереси в суді самостійно. У бібліотеці він знаходить відповідний закон і тут же випадково зустрічає Джо, котрий в ім'я законності й справедливості погоджується вести його справу.
- Том Генкс — Ендрю Бекет
- Дензел Вашингтон — Джо Міллер
- Джейсон Робардс — Чарльз Вілер
- Мері Стінберген — Белінда Конін
- Антоніо Бандерас — Міґель
- Джоан Вудворд — Сара Беккетт
- Енн Дауд — Джилл Беккетт
- Роберт В. Кесл — Бад Беккетт
- Чарльз Неп'єр — суддя Лукас Гарнетт
- Роджер Корман — Роджер Лерд
- Трейсі Волтер — бібліотекар
- Чандра Вілсон — Чандра
| № | Назва композиції | Виконавець |
|---|---|---|
| 1 | Streets Of Philadelphia[1] | Брюс Спрінгстін |
| 2 | Philadelphia | Ніл Янг |
| 3 | Yes Means Yes | Sensible Shoes |
| 4 | Please Send Me Someone To Love | Sade |
| 5 | I Don't Wanna Talk About It | Indigo Girls |
| 6 | Laudate Dominum | Барбара Гендрікс |
| 7 | Sister Rosa | Neville Brothers |
| 8 | Ibo Lele (Dreams Come True) | RAM |
| 9 | It's In Your Eyes | Pauletta Washington |
| 10 | All The Way | Gary Goetzman |
| 11 | God Rest Ye Merry Gentlemen | Сірілл Уоттерс |
| 12 | Non temer amato bene | Люсія Попп |
| 13 | Have You Ever Seen The Rain | Spin Doctors |
| 14 | Dulcissimum Convivium | Барбара Хендрікс |
| 15 | Lovetown | Пітер Гебріел |
| 9 | Heaven | Q. Lazzarus |
| 10 | Mr. Sandman | The Flirtations |
| 11 | La mamma morta[en] | Марія Каллас |
| 12 | O nume tutelar | Марія Каллас |
| 13 | Ebben? ne andrò lontana | Марія Каллас |
| 14 | Ecco: respiro appena | Марія Каллас |
Фільм став другою високобюджетною картиною Голлівуду (після фільму «Оркестр продовжує грати»), у котрому реалістично зображені геї та лесбійки. Картина спочатку містила сцени близькості між героями Генкса та Бандераса, зокрема в ліжку. У деяких DVD-виданнях фільму вона включена[2]. Сім'я Джефрі Боуерса подала позов до суду на творців фільму, котрі без відповідного дозволу використали історію життя Джефрі як основу сюжету. Члени сім'ї стверджували, що 54 сцени фільму настільки нагадують події з життя Боуерса, що немає жодних сумнівів, що саме його історія стала відома кінематографістам з інтерв'ю членів сім'ї[3] та лягла в основу сюжету. Незабаром позов був відкликаний внаслідок угоди, подробиці якої невідомі. Творці фільму зізналися, що дійсно фільм частково заснований на подіях життя Боуерса[4].
Фільм був добре сприйнятий критиками й отримав 74 проценти «свіжого» рейтингу на сайті «Rotten Tomatoes», а також 87 процентів рейтингу користувачів[5]. Картина зайняла 20-те місце в списку 100 найнадихаючих американських фільмів за 100 років, а Ендрю Бекет знаходиться на 49 місці списку 100 найкращих героїв і лиходіїв за версією Американського інституту кіномистецтва.
Фільм «Філадельфія» завоював дві премії «Оскар»:
- Том Генкс — за найкращу чоловічу роль
- Брюс Спрінґстін — за найкращу оригінальну пісню «Вулиці Філадельфії» (Streets of Philadelphia)
- Філадельфія на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Soundtracks for Philadelphia
- ↑ Philadelphia. Dir. Jonathan Demme. Perf. Tom Hanks, Denzel Washington. TriStar Pictures, 1993.
- ↑ Pristin, Terry (11 березня 1996), Philadelphia Screenplay Suit to Reach Court, New York Times, процитовано 25 лютого 2008
- ↑ Philadelphia Makers Settle Suit, New York Times, 20 березня 1996, процитовано 25 лютого 2008
- ↑ Philadelphia
- Фільми 1993
- Фільми Джонатана Деммі
- Фільми-драми США
- ЛГБТ-фільми США
- Фільми про закон
- Фільми TriStar
- Фільми про СНІД
- Фільми на тематику чоловічої гомосексуальності
- Фільми, дія яких відбувається у Філадельфії
- Фільми США 1993
- Фільми англійською мовою
- Фільми про юристів
- Фільми, зняті в Пенсільванії
- Фільми за участю актора, який отримав премію «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль у драматичному фільмі
- ЛГБТ-фільми 1990-х
