Філарет (Лінчевський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філарет (Лінчевський)
Епископ Филарет (Линчевский) в Киеве (1926).jpg
Київський собор 1926 року
Архієпископ Волинський і Житомирський
23 жовтня 1934 — 12 червня 1937
Церква: Український екзархат
Попередник: В'ячеслав (Шкурко)
Наступник: Миколай (Ярушевич)
Архієпископ Уманський,
вікарій Київської єпархії
27 березня 1934 — 23 жовтня 1934
Церква: Український екзархат
Попередник: Олександр (Петровський)
Наступник: Димитрій (Маган)
Архієпископ Вінницький
13 травня 1932 — 1933
Церква: Український екзархат
Попередник: Варлаам (Козуля)
Наступник: Олександр (Петровський)
3-й Єпископ Черкаський,
вікарій Київської єпархії
2 грудня 1923 — 1932[1]
Церква: Український екзархат
Попередник: Миколай (Браїловський)
Наступник: Софроній (Дмитрук)
 
Альма-матер: Київська духовна академія
Науковий ступінь: кандидат богослов'я
Ім'я при народженні: Андрій Костянтинович Лінчевський
Народження: 22 липня 1873
Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Смерть: 27 листопада 1937
Київ
Дружина: вдівець
Діти: четверо дітей
Священство: 6 травня 1897
Єп. хіротонія: 2 грудня 1923
Філарет у Вікісховищі?

Архієпи́скоп Філаре́т (в миру Андрій Костянтинович Лінчевський; 22 липня 187327 листопада 1937) — архієрей Українського екзархату Російської православної церкви, архієпископ Волинський і Житомирський.

Очолював Черкаську, Вінницьку, Уманську та Волинську кафедри.

Біографія[ред. | ред. код]

Юність[ред. | ред. код]

Андрій Костянтинович Лінчевський народився 22 липня 1873 року у селі Подорожнє Чигиринського повіту Київської губернії у сім’ї псаломщика.

У 1895 році закінчив Київську духовну семінаріію. 6 травня 1897 року Митрополитом Київським і Галицьким Іоанникиєм рукопокладений у священика до Покровської церкви с. Великих Гадомець Бердичівського повіту У 1914 році закінчив Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я.

Початок служіння[ред. | ред. код]

6 травня 1897 висвячений у сан ієрея і призначений законовчителем Церковно-парафіяльних шкіл. З 1914 до 1920 року був викладачем в духовних семінаріях.

З 1922 до 1923 року був парафіяльним священиком.

Архієрейське служіння[ред. | ред. код]

2 грудня 1923 хіротонізований в єпископа Черкаського і Чигиринського, вікарія Київської єпархії.

У 1926 році заарештований у Харкові. З 1926 до 1928 знаходився у засланні в Кудимкарі.

З 13 травня 1932 по 1933 рік - архієпископ Вінницький.

З 27 березня 1934 року - архієпископ Уманський.

З 23 жовтня 1934 року - архієпископ Волинський і Житомирський.

12 червня 1937 року заарештований Київським УНКВС. Звинувачувався за статтею 54-10. 20 листопада 1937 року засуджений до розстрілу. 27 листопада того ж року розстріляний.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. З 1926 був на засланні.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Сайти[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Гордієнко Д. С. Проблема часу заснування Софії Київської в дослідженні Андрія Лінчевського // Софія Київська у новітніх дослідженнях. Колективна монографія. – К., 2018. – С. 45–53
  • Акты Святейшего Тихона, Патриарха Московского и всея России, позднейшие документы и переписка о каноническом преемстве высшей церковной власти, 1917-1943: Сб. в 2-х частях/ Сост. М.Е. Губонин. М., 1994. С.445,996
  • ГА РФ. Ф.6343. Оп.1. Д.263. Л.89.
  • Журнал Московской Патриархии. 1932, № 9-1-, с. 9.
  • Мануил (Лемешевский В.В.), митр. Русские православные иерархи периода с 1893 по 1965 гг. (включительно). Erlangen, 1979-1989. Т.6. С.431-432.
  • Польский М., протопресв. Новые мученики Российские. М., 1994. Репр. воспр. изд. 1949-1957гг. (Джорданвилль). Ч.2. С.93-94,319.
  • Списки архиереев 1897-1944 гг. Патриарха Алексия, с. 21, 118.
  • ФАМ I, № 263, с. 21.
  • ФМП № 71, с. 29.
  • ФПС I, № 185, с. 7, IV, с. 8, V, № 197.
  • Цыпин В., прот. История Русской Церкви, 1917-1997. Т.9. М., 1997. С.250, 768.
  • F. Heyer, Die orthodoxe Kirche 118, 119, 125.
  • Regel'son 555: 1937 verhaftet.
  • J.M. Cunningham, A vanquished Hope 189.