Філатов Андрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філатов Андрій Васильович
Фото
Народження: 18 грудня 1971(1971-12-18) (48 років)
  Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство: СРСР СРСР, Росія Росія
Нагороди / премії
- Ювілейна медаль "300 років Російському флоту",
- Почесна грамота Президента Російської Федерації,
- Орден святого преподобного Серафима Саровського III ступеня,
- Кавалер ордену Почесного легіону,
- Медаль ордену "За заслуги перед Вітчизною" II ступеня
Освіта вища
CMNS: Філатов Андрій Васильович на Вікісховищі

Андрій Васильович Філатов (народ. 18 грудня 1971, Кривий Ріг) — російський підприємець, голова ради директорів інвестиційної компанії «Тулома», один із співвласників компаній Global Ports та Globaltrans. Президент Російської шахової федерації, віце-президент Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ), Почесний академік Російської академії мистецтв.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Дитячо-юнацьку спортивну школу № 9 у м. Дніпропетровську. Отримав звання Кандидат у майстри спорту СРСР з шахів. У 1993 році закінчив Академію фізичного виховання та спорту Республіки Білорусь (Білоруський державний університет фізичної культури) за фахом «Викладач фізичної культури та тренер з шахів». У Академії познайомився та потоваришував з такими шахістами, як Ілля Смірін та Борис Гельфанд[1].

У 1996 році спільно з партнерами Костянтином Ніколаєвим та Микитою Мішиним заснував компанію «Північстальтранс», з моменту створення є членом ради директорів та виконавчим директором компанії. Андрій Філатов бере активну участь у розробці та реалізації проектів у сфері розвитку інфраструктури, зокрема першого у РФ проекту будівництва автодороги за концесійними угодами у рамках компанії Vinci Concession Russie, спільного підприємства з Vinci SA.

У 2015 році за великий внесок у розвиток та популяризацію російського та радянського мистецтва удостоєний звання Почесного академіка Російської академії мистецтв[2].

Андрій Філатов є кавалером Ордену Почесного легіону. 2 березня 2016 року Посол Франції у Росії пан Жан-Моріс Ріпер провів у Музеї шахів офіційну церемонію нагородження[3].

У травні 2016 року за заслуги у розвитку фізичної культури та спорту Указом Президента Російської Федерації нагороджений медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня[4]. Державна нагорода була вручена Головою Уряду РФ Дмитром Медведєвим 10 червня 2016 року[5].

У 2016 році був нагороджений бронзовою медаллю на 42-й Всесвітній шаховій олімпіаді у Баку як тренер чоловічої збірної Росії. [6].

Оцінка статку та активи[ред. | ред. код]

Основним активом Андрія Філатова є ТОВ «Інвестиційна компанія «Тулома». Підприємець також володіє часткою у компанії Global Ports, що котирується на Лондонській фондовій біржі — найбільшому контейнерному операторі Росії. Є співвласником приватної залізничної групи Globaltrans та одним з акціонерів ТОВ «Трансойл» (7 %)[7].

У жовтні 2015 року Філатов оголосив про консолідацію у рамках інвесткомпанії «Тулома», що спеціалізується на інвестуванні у російські компанії та акції, своїх особистих активів (крім Global Ports, «Трансойлу» та Globaltrans). У інвестиційний портфель «Туломи» увійшли частки у Coal Mining Investments Ltd., ТОВ «Фабрикант.Ру» (Fabrikant.ru), ТОВ «Псковнафта-Термінал», девелоперських проектах ТОВ «Волго-Окська інвестиційна компанія», ТОВ «Пушкін», ТОВ «БудінжинірингДевелопмент», акції ВАТ «ФосАгро», ВАТ «Новатек», «МегаФон», ПАТ «Лукойл», ВАТ «Сургутнафтогаз», ПАТ «ГМК «Норильський нікель»[8].

Журнал «Фінанс» на початку 2011 року оцінив статок Андрія Філатова у $ 0,92 млрд[9].

У російській версії журналу Forbes у рейтингу найбільших бізнесменів Росії у 2011 році Філатов зайняв 93 місце зі статком у $ 1,1 млрд[10], у 2012 — № 73.

У світовому рейтингу Forbes 2012 року статок Філатова було оцінено у $ 1,3 млрд (960 місце у світі)[11].

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Суспільна діяльність[ред. | ред. код]

На згадку про свого першого тренера з шахів, Олександра Валеріановича Синіцина, Філатов заснував міжнародний дитячий шаховий фестиваль «Меморіал Синіцина», який щорічно проводиться у Дніпропетровську, починаючи з 2001 року.

Профінансував відновлення надгробного пам'ятника у Парижі першому чемпіону світу з шахів російського походження Олександру Алехіну[17].

Філатов є членом Економічної ради французьких та російських підприємств Франко-російської торгівельно-промислової палати (CCIFR)[18].

З ініціативи Філатова у Франції реалізовано низку соціальних проектів та заходів, спрямованих на сприяння культурному обміну між двома країнами. У рамках видавничого проекту «Росія та Франція» перекладені на французьку мову та передані до фондів публічних та академічних бібліотек Франції ряд знакових літературних та історичних творів російських авторів. У рамках програми «Рік Росії у Франції та Рік Франції у Росії 2010» Філатов підтримав виставку «Наполеон та Лувр», що з успіхом пройшла у Москві у Історичному музеї, а також церемонію закриття року Росії у Франції, що відбулась у Парижі та багато інших заходів.

Філатов — ініціатор та спонсор проведення у Москві матчу за звання чемпіону світу з шахів 2012 року між Борисом Гельфандом (Ізраїль) та Вішванатаном Анандом (Індія). Матч відбувався з 10 по 31 травня у Інженерному корпусі Державної Третьяковської галереї[19] при підтримці Російської шахової федерації. Свою ідею про проведення чемпіонського матча у одному з найбільших московських музеїв Філатов пояснив тим, що це «сприятиме у тому числі популяризації російської культури за кордоном, враховуючи величезний міжнародний інтерес до події»[20]. Матч був визнаний Шаховою федерацією Москви «Подією року у Москві», ініціатори та спонсори матчу Андрій Філатов та Геннадій Тимченко були удостоєні премії «Каїсса»[21].

5 лютого 2013 року Філатов та голова Економічної ради французьких та російських підприємців CCIFR Геннадій Тимченко підписали угоду з президентом-директором Лувру Анрі Луареттом про відкриття нової постійної експозиції російського мистецтва у Луврі. Експозиція почне діяти з 2015 року[22].

4 березня 2013 року Філатов та Тимченко від імені CCIFR підписали угоду з Державним Російським музеєм про надання підтримки музею у здійсненні програм та проектів, спрямованих на збереження культурної спадщини Росії та популяризацію російського мистецтва за кордоном[23].

Філатов є ініціатором та спонсором міжнародного шахового турніру Меморіал Алехина, який відбувався з 21 квітня по 1 травня 2013 року. Перша частина турніру була у Парижі (Лувр), друга — у Санкт-Петербурзі (Михайлівський замок Російського музею)[24]. У турнірі взяли участь чемпіон світу Вішванатан Ананд, Борис Гельфанд, російські шахісти Володимир Крамник, Петро Свідлер, Микита Вітюгов, а також найсильніші шахісти з Франції, Великої Британії, Вірменії та Китаю. Переможцем Меморіалу Алехина став Левон Аронян.

1 лютого 2014 року на XXII з'їзді Російської шахової федерації Філатова було обрано Президентом РШФ[25][26]. Колишній Голова Наглядової ради РШФ Аркадій Дворкович, якого змінив Філатов, назвав вдалим вибір свого наступника: «Разом з Філатовим РШФ провела знакові змагання — матч на першість світу у Третьяковській галереї та Меморіал Алехина у Луврі та Російському музеї. У Філатова є достатній досвід організації найбільших турнірів, він добре знає та розуміє шаховий світ. Саме його згода зайняти цей пост і дозволяє мені з легкою душею піти з РШФ»[27].

Кірсан Ілюмжинов, Андрій Філатов, чемпіон світу з шахів Борис Спаський та його громадянська дружина Валентина Кузнєцова на Міжнародному дні шахів. Москва, 20 липня 2016

15 травня 2014 року Російська шахова федерація висунула кандидатуру Філатова на посаду віце-президента FIDE (World Chess Federation/Міжнародна шахова федерація). Висування кандидатури пана Філатова одноголосно затвердила Наглядова рада РШФ. Вперше у історії кандидат від Росії обирався шляхом демократичного вибору — за процедурою голосування[28].

13 серпня 2014 року у ході голосування, що відбулосяся у рамках конгресу FIDE у норвезькому місті Тромсьо, Філатов був обраний на посаду віце-президента FIDE. Участь у голосуванні взяли представники 148 країн. За Філатова було віддано 98 голосів.

На кошти Філатова був повністю відреставрований Музей шахів на Гоголівському бульварі у Москві, який відкрив свої двері для відвідувачів 25 вересня 2014 року[29][30].

З січня 2016 року Філатов є старшим тренером та капітаном чоловічої збірної Росії з шахів[31]. У вересні 2016 року збірна виборола бронзову нагороду на Всесвітній шаховій олімпіаді у Баку[32].

У вересні 2016 року отримав звання старшого тренера ФІДЕ[33].

Особисте життя, захоплення[ред. | ред. код]

З дитинства захоплюється шахами, брав участь у турнірах шкільних команд «Біла тура», там домігся перших успіхів[34].

Активно підтримує розвиток шахів у Росії.

Філатов також колекціонує витвори мистецтва — живопис, графіку, скульптури.

Улюблений художник — Віктор Попков[35].

Філатов входить до Опікунської ради Валаамського монастиря.

Філатов одружений, виховує 6 дітей.

Фонд Art Russe[ред. | ред. код]

У 2012 р. А.Філатов заснував художній фонд Art Russe, головним завданням якого є популяризація російського та радянського мистецтва для міжнародної аудиторії за допомогою організації виставок та підтримки просвітницьких проектів. У зібранні Фонду Art Russe близько 400 робіт російських та радянських майстрів, включаючи твори таких художників як Ігор Грабар, Май Данциг, Петро Кончаловський, Костянтин Коровін, Гелій Коржев, Олександр Лактіонов, Віра Мухіна, Віктор Попков, Аркадій Пластов, Микола Реріх, Віктор Сєров, Микола Фешин. Основу колекції Art Russe складають роботи періоду 1917-1991 рр., у різні роки вивезені за межі Росії та згодом придбані Фондом. Зокрема, у зібранні Фонду знаходиться рання версія відомої картини Федіра Решетникова «Знову двійка».

При підтримці Art Russe:

  • У 2012-2013 рр. у Росії та США відбулась експозиція робіт Миколи Фешина.[36][37][38][39]
  • У 2013 р. у Третьяковській галереї відбулась виставка Михайла Нестерова.[40]
  • У вересні 2015 р. у лондонському Музеї науки відбулося відкриття виставки «Космонавти. Народження космічної ери».[41][42]

Фонд Art Russe виступив організатором:

  • спільно з Державним музейно-виставковим центром «РОСІЗО» міжнародного виставкового проекту-ретроспективи робіт Віктора Попкова, що у 2014 р. відбулися у Москві, Венеції та Лондоні.[43][44][45][46][47]
  • виставки, присвяченій 70-річчю Перемоги над фашизмом: «Насліддя Другої світової війни у російському мистецтві», що відбулася навесні 2015 р. у Лондоні;[48][49]
  • першої на Близькому Сході масштабної експозиції російського та радянського мистецтва ХХ століття, відкритої восени 2015 р. у столиці ОАЕ Абу-Дабі.[50][51]

У червні 2016 р. фонд Art Russe підписав угоду з лордом Монтегю про створення постійної галереї російського мистецтва у Музейному комплексі Б'юлі на півдні Великої Британії.[52][53] У 2013 р. фонд Art Russe запустив проект з видання серії книжок про російських художників. У даній серії вже вийшли у світ монографії про Віктора Попкова, Миколу Фешина та Мая Данцига.[54][55] 29 липня 2014 року Фонд Art Russe став офіційним партнером галереї «Серпентайн», однієї з ведучих художніх галерей Лондона. У лютому 2016 року картина «Свобода!» Євсея Моїсеєнко з колекції фонду була на 15 років передана на експонування у ізраїльський Меморіал Яд Вашем[56]

У листопаді 2016 року Фонд Art Russe закінчив угоду з придбання робіт російських художників кінця ХIX – початку XX століття, що раніше перебували у приватній колекції однієї з аристократичних сімей Європи. Поряд з 11 полотнами придбаними Фондом з колекції однієї з європейських монархій, нові роботи являють собою ключові художні течії російського мистецтва кінця XIX - початку XX століття. Серед робіт - «Хресна хода у Курській губернії» Іллі Рєпіна, «Богомати» Кузьми Петрова-Водкіна, «Ми продовжуємо лови» Миколи Реріха, «Вихор» Філіпа Малявіна, «Оленка» Віктора Васнецова, «Царівна-Лебідь» Михайла Врубеля, «Садко у підводному царстві» Іллі Рєпіна. Серед придбаних робіт також акварельний етюд Валентина Сєрова «Викрадення Європи» (1910) та «Балетна вбиральня. Сніжинки» Зінаїди Серебрякової (1923).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Андрей Филатов: «Шахматам не хватает инфраструктуры» Архівовано 11 березень 2014 у Wayback Machine. // 64 — Шахматное обозрение, 05 мая 2009
  2. Президент РШФ Андрей Филатов стал Почетным академиком Российской академии художеств // Сайт Российской шахматной федерации, 12 ноября 2015
  3. Андрей Филатов награждается орденом Почетного Легиона // Матч ТВ, 03 марта 2016
  4. Указ Президента Российской Федерации от 14.05.2016 № 225 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» Официальный интернет-портал правовой информации, 16 мая 2016
  5. Медведев наградил главу РШФ Филатова медалью ордена "За заслуги перед Отечеством" II степени // Газета.ru, 10 июня 2016
  6. [ http://www.sport-express.ru/newspaper/2016-09-16/15_1/ Андрей Филатов: "Мой тренерский дебют считаю успешным"] // «Спорт-Экспресс», 15 сентября 2016
  7. Тимченко купил 13 % «Трансойла» у совладельцев «Н-Транса», довел долю до 93 % // forbes.ru, 11 ноября 2011
  8. Совладелец группы «Н-Транс» Андрей Филатов консолидировал активы в ООО «Инвестиционная компания «Тулома» // ИАА ПортНьюс, 20 октября 2015
  9. Рейтинг российских миллиардеров 2011 // Финанс, № 5, 14-20 февраля 2011
  10. Богатейшие бизнесмены России — 2011 // forbes.ru, 15 апреля 2011
  11. Российские миллиардеры в мировом рейтинге Forbes — 2012 // forbes.ru, 07 марта 2012
  12. Распоряжение Президента Российской Федерации от 21.01.2011 № 32-рп «О награждении Почётной грамотой Президента Российской Федерации и объявлении благодарности Президента Российской Федерации» Архівовано 02.04.2015, у Wayback Machine. // graph-kremlin.consultant.ru
  13. Церемония The Moscow Times Awards // Sanoma Independent Media (SIM), 16 декабря 2013
  14. Глава фонда Art Russe награждён медалью «Пять континентов» ЮНЕСКО // kommersant.ru, 26 мая 2015
  15. Президент Российской шахматной федерации признан лучшим спортивным менеджером 2014 года // ТАСС, 04 марта 2015
  16. Основатель фонда Art Russe Андрей Филатов удостоен ордена Почетного легиона // ТАСС, 01 марта 2016
  17. Алексей Доспехов. Москва сделала сильный ход // Коммерсантъ, № 116 (4657), 29 июня 2011
  18. Франко-российская торгово-промышленная палата. Архів оригіналу за 11 березень 2014. Процитовано 18 січень 2017. 
  19. Илья Десятерик. Раньше шахматы двигала советская пропаганда, теперь — музеи и туризм // izvestia.ru, 21 февраля 2012
  20. Алексей Доспехов. Москва вернула шахматную позицию // Коммерсантъ, № 146 (4687), 10 августа 2011
  21. Семейная «Каисса» // Gazeta.
  22. Пресс-релиз: Сотрудничество с Лувром с целью популяризации русского искусства // Франко-российская торгово-промышленная палата (CCIFR), 05 февраля 2013
  23. Пресс-релиз: Сотрудничество с Государственным Русским музеем с целью популяризации русского искусства.
  24. Русские организуют шахматный турнир в Лувре // «Le Figaro», 08 марта 2013
  25. Пресс-релиз: Андрей Филатов избран Президентом РШФ Архівовано 21 лютий 2014 у Wayback Machine. // Франко-российская торгово-промышленная палата (CCIFR), 01 февраля 2014
  26. Газета.
  27. Владимир Барский. Аркадий Дворкович: «Россия вернула себе статус самой шахматной державы в мире» // РБК daily, № 14 (1789), 30 января 2014
  28. Андрей Филатов выдвинут на пост вице-президента FIDE// Газета.
  29. В Москве открылся музей шахмат// The Art Newspaper Russia 26 сентября 2014
  30. Путин, Украина и шахматы// Le Monde, Франция]] 16 октября 2014
  31. Президент РШФ Андрей Филатов с 2016 года станет старшим тренером мужской сборной РФ // АСН «Р-Спорт», 14 мая 2015
  32. Мужчины сумели подтянуться // «Коммерсантъ», № 169 (5919), 14 сентября 2016
  33. Новые звания российских шахматистов // Официальный сайт РШФ, 20 сентября 2016
  34. В Дагомысе соревнования турнира «Белая ладья» установили российский рекорд по количеству участников // Независимая Газета, 6 июня 2014
  35. Инна Пуликова. Нет смысла коллекционировать произведения искусства, если в итоге ты не показываешь их людям // Русское искусство, № 2, 2012
  36. Открытие выставки Николая Фешина в Корпусе Бенуа Русского музея // «Русский музей: виртуальный филиал», 29 февраля 2012
  37. Наш американец из Казани // Российская газета, 30 мая 2012
  38. Николай Фешин. Музей Русского Искусства, Минеаполис; Музей Искусств Фрай Сиэтл, США // Проект art-bridge: Проекты в сфере искусства и коллекционирования. Архів оригіналу за 18 січень 2017. Процитовано 18 січень 2017. 
  39. В Третьяковской галерее открылась выставка произведений художника с мировой известностью Николая Фешина // ТАСС, 24 мая 2012
  40. Самая масштабная выставка Михаила Нестерова открывается в Москве // «РИА Новости», 24 апреля 2013 г.
  41. Космические аппараты покажут на выставке «Космонавты: рождение космической эры» в Лондоне // ТАСС, 29 июня 2015
  42. Выставка «Космонавты. Рождение космической эры» может пройти в Москве // РИА Новости, 18 сентября 2015
  43. Первая за 40 лет выставка Виктора Попкова открывается Москве. // «РИА Новости», 12 декабря 2013 г.
  44. Оттепель: как это было. Выставка Виктора Попкова в Москве. // «Российская газета», 17 декабря 2013 г.
  45. Выставка картин Виктора Попкова. Первая за 4 десятилетия.
  46. Советский «суровый стиль» впервые добрался до Великобритании// Видеосюжет «ТАСС ТВ», Лондон (интервью Андрея Филатова) 23 мая 2014
  47. Олигарх: «Как культура может помочь исцелить раскол между Востоком и Западом» // Видеосюжет телекомпании «CNN», 2 июня 2014 г
  48. Выставка о Второй мировой войне в русском искусстве пройдет в Лондоне // РИА Новости, 11 февраля 2015
  49. «Каждая работа передает переживания художников-участников Великой Отечественной войны» // Коммерсантъ FM, 17 марта 2015
  50. Первая на Ближнем Востоке выставка русского искусства открылась в ОАЭ // РИА Новости, 06 октября 2015
  51. Выставка российского и советского искусства ХХ века проходит в ОАЭ //Телеканал «Культура», 08 октября 2015
  52. Постоянная галерея русского искусства появится в Музейном комплексе Бьюли на юге Англии // ТАСС, 20 июня 2016
  53. Выставка русских художников рубежа XIX – XX веков проходит в Лондоне // Телеканал "Культура", 22 июня 2016
  54. К 80-летию известного художника: вышла книга «Виктор Попков» // Аргументы и Факты, 13 июля 2012 г.
  55. Книга о реализме Мая Данцига // Козорезенко П.
  56. «Свобода!» в Яд ва-Шем Архівовано 24 лютий 2016 у Wayback Machine. // Агентство еврейских новостей, 16 февраля 2016

Публікації[ред. | ред. код]

Автор та співавтор публікацій, у тому числі:

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]