Філет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Філет
Antikythera philosopher.JPG
Народився прибл. 340 до н. е.
Кос
Помер прибл. 285 до н. е.
Кос
Підданство Держава Птолемеїв
Національність грек
Діяльність поет, граматик
Відомі студенти Зенодот, Теокріт[1][2] і Гермесіанакт
Батько Телеф
Мати Евктіона

Філет або Філіт (дав.-гр. Φιλίτας, близько 340 до н. е. — бл. 285 до н. е.) — давньогрецький поет та граматик часів еллінізму.

Життєпис[ред.ред. код]

Про родину Філета замало відомостей. Народився на острові Кос. Здобув класичну освіту. Захопився складанням віршів. Створив поетичну школу (одним з учнів Філета був Теокріт). У 310 році до н. е. острів було захоплено Птолемеєм I.

У 297 році до н. е. на запрошення царя Філет перебрався до Александрії Єгипетської, де став учителем спадкоємця трону Птолемея. Крім того давав приватні уроки, зокрема Зенодоту. Наприкінці 290-х або на початку 280-х років до н. е. повернувся до Косу, де очолив групу інтелектуалів. тут його учнями стали Гермесіанакт та Арат. Помер приблизно у 285 році до н. е.

Творчість[ред.ред. код]

Досяг успіхів у граматиці, який приділяв увагу поряд з поезією. Філет був автором словника рідкісних слів, місцевих діалектів та технічних термінів. Втім з цієї праці на тепер збереглося лише декілька уривків. Займався вивчення творчості Гомера, пояснюючи вилови, що використовувалися в «Одіссеї» та «Ілліаді».

З поезії Філета відомо про 4 твори: «Деметра» (елегія у вигляді двовірша), Гермес (писано гексаметром, мав структуру гімну), «Іграшки» (епіграми еротичного змісту), «Телеф».

Джерела[ред.ред. код]

  • Konstantinos Spanoudakis, Philetas of Cos, Leiden, Brill, coll. " Mnemosyne, Supplements, 229 ",‎ 2002 (ISBN 90-04-12428-4) (англ.)
  • Emanuele Dettori, Filita grammatico: Testimonianze e frammenti: introduzione, edizione e commento, Rome, Quasar,‎ 2000. (італ.)
  1. Филет // Энциклопедический словарь Санкт-Петербург: Брокгауз—Ефрон, 1902. — Т. XXXVа. — С. 743.
  2. Ф. Зелинский Феокрит // Энциклопедический словарь Санкт-Петербург: Брокгауз—Ефрон, 1904. — Т. XLIа. — С. 921–923.