Філомедуза помаранчевонога
Філомедуза помаранчевонога | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Філомедуза помаранчевонога
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pithecopus hypochondrialis Daudin, 1800 | ||||||||||||||||
Поширення помаранчевоногої філомедузи | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Hyla hypochondrialis Phyllomedusa hypochondrialis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Філомедуза помаранчевонога або воллункук (Pithecopus hypochondrialis) — вид жаб родини Phyllomedusidae.
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина досягає 4—5 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиця більша за самця. Голова масивна. Очі великі, круглі з вертикальною зіницею. Тулуб стрункий, проте самиці товстіше. Кінцівки тонкі. Перші два пальці обох кінцівок повернені один до одного, що дозволяє вправно хапатися за гілки.
Вночі забарвлення спини цієї амфібії коричневе, а вдень — світло-зелене. Задні сторони лап мають помаранчевий колір з чорними смугами. Черево блідо-жовте з чорними смугами або плямами.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляє тропічні та субтропічні ліси, чагарники, луки, болота, пасовища, плантації, сільські садиби. Практично усе життя проводить на деревах або чагарниках. Вдень ховається серед листя. Активна вночі. Живиться комахами, переважно мухами й цвіркунами.
Розмноження відбувається на початку сезону дощів. Самець схоплює самицю амплексусом. Остання здирається на листя, що висять на водою (до 1 м) Самець і самиця загибають листя на кшталт трубочки, куди відкладаються яйця, а самець їх запліднює. після заповнення листової трубочки, самець з самицею переходять до іншої. Загалом відкладається 40—120 яєць. Вони доволі великі і багаті на жовток. На 3-й день у личинок в яйці з'являються зовнішні зябра, на 5-й — починається змінюватися забарвлення, а зябра атрофуються. На 10 день пуголовка виходить з яйця й скочується у воду. Метаморфоза триває 7—10 тижнів.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає у Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії, Болівії, Парагваї, північній Аргентині.
Джерела[ред. | ред. код]
- David Burnie (2001) — Animals, Dorling Kindersley Limited, London. ISBN 90-18-01564-4 (naar het Nederlands vertaald door Jaap Bouwman en Henk J. Nieuwenkamp).
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |