Філо Тейлор Фарнсуорт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філо Тейлор Фарнсуорт
Philo Taylor Farnsworth
Philo T Farnsworth.jpg
Народився 19 серпня 1906(1906-08-19)
Бівер, штат Юта, США
Помер 11 березня 1971(1971-03-11) (64 роки)
Солт-Лейк-Сіті, штат Юта, США
·пневмонія
Громадянство США США
Діяльність винахідник
Alma mater Університет Бригам Янг
Rigby High School[d]
Галузь винахідник
Заклад Philco[d]
ITT Corporation[d]
Член Американське фізичне товариство[1]
Відомий завдяки: диссектор, фузор
Нагороди
Особ. сторінка philotfarnsworth.com

Філо Тейлор Фарнсуорт у Вікісховищі?

Філо Тейлор Фарнсуорт (англ. Philo Taylor Farnsworth; 19 серпня 1906(19060819), Бівер, Юта — 11 березня 1971, Солт-Лейк-Сіті, Юта) — американський винахідник.

Винаходи[ред. | ред. код]

Понад усе відомий завдяки винаходу електронної передавальної трубки — «диссектора», створенню на її основі електронної системи телебачення та тим що вперше в Америці 1 вересня 1928 року публічно продемонстрував передачу рухомого зображення. Згодом диссектор не витримав конкуренції з «іконоскопом» Семена Катаєва і Володимира Зворикіна.

Потім Філо Фарнсуорт працював над розробкою систем керування ракетами і керування ядерним синтезом. В кінці життя він винайшов невеликий термоядерний реактор, відомий також як фузор.

Про життя[ред. | ред. код]

В Сан-Франциско над електронним телебаченням працював американський винахідник, якого звали Файло Тейлор Фарнсуорт. Він народився в 1906 році в Юті в сім'ї мормонів і ще в дитинстві вирішив стати винахідником. Він мріяв про те, щоб так само, як звук, передавати по радіо зображення. Доля була неприхильна до нього, він не зміг отримати грунтовної освіти, але мав хороші руки і світлу голову. Перебравшись з рідного штату до Каліфорнії, він умовив декількох банкірів позичити йому грошей на створення телевізійної системи. У 1927 році молодий винахідник розробив передавальну електронно-променеву трубку «аналізатор зображення» (image dissector), яку він приєднав до вже існуючого приймального пристрою і запросив банкірів подивитися диво телебачення. Все, що вони побачили, було слабке зображення трикутника на світлому фоні. Банкіри не прийшли в захват: вони вклали у справу великі гроші і хотіли знати, коли вони зможуть продавати систему і отримувати прибуток. «Ми коли-небудь побачимо на екрані хоча б долар?» — Запитав один з них. Через декілька місяців Фарнсуорт показав їм чітке зображення долара, а ще пізніше — кінематографічну версію шекспірівської п'єси «Приборкання норовливої».

У 1930 році до Фарнсуорт приїхав Зворикін. Господар продемонстрував гостю свій аналізатор, і той, до великого задоволення автора, визнав його чудовим. Однак згодом, коли Фарнсуорт ознайомився з іконоскопом, він знайшов у собі мужність визнати, що розробка Зворикіна була краще, ніж його власна: аналізатор не накопичував заряд, при дуже гарній освітленості зображення було прекрасним, але по чутливості аналізатор значно поступався іконоскоп. Тим не менш, корпорація RCA, вбачаючи в Фарнсуорт конкурента, запропонувала йому продати їй його патентні права. Фарнсуорт був затиснутий у боргових лещатах і пішов на продаж ліцензії. Обидві передають трубки застосовувалися в телевізійних системах ще довго, до створення більш досконалих пристроїв: іконоскоп — у передачах кінофільмів, аналізатор — в промисловому телебаченні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. NNDB — 2002.

Посилання[ред. | ред. код]