Філідор рудошиїй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філідор рудошиїй

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Горнерові (Furnariidae)
Рід: Чагарниковий філідор (Syndactyla)
Вид: Філідор рудошиїй
Syndactyla ruficollis
(Taczanowski, 1884)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Anabazenops ruficollis
Automolus ruficollis
Посилання
Вікісховище: Syndactyla ruficollis
Віківиди: Syndactyla ruficollis
EOL: 1050220
ITIS: 563253
МСОП: 22702777
NCBI: 1094533

Філідо́р рудошиїй[2] (Syndactyla ruficollis) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Еквадорі і Перу. Є сестринським видом по відношенню до золотистого філідора.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 18 см. Тім'я і верхня частина тіла рудувато-коричневі, крила руді, хвіст яскраво-рудий. Над очима рудувато-охристі "брови". Шия темна, скроні і обличчя сірі, горло жовтувато-коричневе, з боків світліше. Нижня частина тіла оливково-коричнева, груди поцятковані охристими смужками.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Рудошиї філідори мешкають в передгір'ях та на західних схилах Анд на південному заході Еквадору (Ель-Оро і Лоха) та на північному заході Перу (Тумбес, П'юра, Ламбаєке і Кахамарка). Вони живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах та в підліску вологих гірських тропічних лісів. Зустрічаються поодинці. парами, або невеликими зграйками, на висоті від 400 до 2900 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 1600 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Сезон розмноження триває з січня по травень.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція рудошиїх філідорів становить від 6 до 15 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Syndactyla ruficollis.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 лютого 2022.