Філінська Людмила Леонідівна
| Філінська Людмила Леонідівна | |
|---|---|
| Народилася |
10 квітня 1946 (78 років) Лаврівка, Вінницький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | гончарка |
| Членство | Національна спілка майстрів народного мистецтва України |
| Нагороди | |
Людмила Леонідівна Філінська (нар. 10 квітня 1946, Лаврівка, Вінницька область) — народна майстриня гончарного мистецтва, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилась Людмила Філінська 10 квітня 1946 року в селі Лаврівка на Вінниччині в багатодітній сім'ї (четверо дітей). Дитинсво припало на важкий післявоєнний час. Навчалась у школі в сусідньому селі, що знаходилась за 3 км. Доводилось багато працювати допомагаючи батькам, однак знаходила час і для вишивання з мамою Марією і бабусею Мартою. З дитинства запам'ятала, як в село приїздили та обмінювали на різні речі господарські дрібнички, а серед них і керамічні свищики, про які завжди мріяла.
У 1967 році закінчила Дубенське педагогічне училище Рівненської області за спеціальністю вчитель початкових класів. Після якого багато років працювала вихователькою в дитячому садочку.
Творчість[ред. | ред. код]
У 1986 році познайомилась із своїм майбутнім вчителем Олексієм Григоровичем Луцишиним, майстром декоративно-ужиткового мистецтва, заслуженим майстером народної творчості. Бачучи завзяття Людмили він відкрив для неї секрети гончарного ремесла.
Поступово глина полонила Людмилу Леонідівну, стала її захопленням на багато років та переросла у її подальшу творчість.
Філінська поєднавши ажурність витинанки і глиняну іграшку винайшла нову техніку виготовлення керамічних писанок та пташечок — філігрань. Майстриня створює традиційну «живу» писанку, керамічну писанку, глиняну іграшку, витинанки, але робота з глиною посідає головне місце у її творчості.
У 1989 року Людмила Філінська ініціювала створення Музею мистецтва та побуту Поділля, якому у 1993 році було присвоєно звання «Народний музей». Керувала цим музеєм до 2003 року. У музеї навчала писати писанки, вирізати витинанки, малювати на склі, робити ляльки-мотанки. Переймаючи традицію у Римми Гріх та Анастасії Мудли Людмилі Леонідівні належить відродження писанкарства на Вінниччині, збереження та розвиток традиційної культури України.[1][2]
Протягом багатьох років Людмила Леонідівна працює в Оратівському будинку дитячої творчості та викладачем мистецтва кераміки Приватної школи «АІСТ». Навчає дітей, проводить виставки та майстерні.[3]
Людмила Леонідівна багато років співпрацює з Вінницьким обласним центром народної творчості, де провела десятки майстер-класів, зустрічей, пленерів та виставок.
Навчалась у відомої заслуженої майстрині гончарного мистецтва Фросини Міщенко. Та має і своїх учнів: продовжувачку майстерності Ніколаєву Вікторію, яка в свою чергу має учня Діденко Михайла; Галину Доценко, Наталію Філінську. А також гурток кераміки веде у школі і онука Анастасія Філінська.
Проживає та працює у місті Вінниця.
Виставки[ред. | ред. код]
З 1989 Людмила Філінська постійна учасниця міжнародних, всеукраїнських, всіх обласних мистецьких заходів та багатьох виставок у Національній спілці майстрів народного мистецтва України, республіканських форумів, конференцій, фестивалів[4][5].
З 1991 року здійснює активну виставкову діяльність. ЇЇ роботи експонувались у Києві, Дніпрі, Ямполі, Опішному, Хмільнику, Вінниці, Могилів-Подільському.
Учасниця Всеукраїнського симпозіуму з народного гончарства «Бубнівська кераміка» в Бубнівці на Вінниччині в 1995 та 2001 роках.
Учасниця Національного симпозіуму гончарства «Опішне–2001», Міжнародного фестивалю «Шешори–2007» в селі Воробіївка Немирівського району в 2007 та 2008 роках.
У творчому доробку майстрині нараховується понад 5000 керамічних виробів та 12 персональних виставок.
Учасниця щорічного Всеукраїнського форуму писанкарства у Коломиї, Міжнародного фестивалю асоційованих шкіл ЮНЕСКО (2003 р.).
Її роботи знаходяться у різних музеях Вінниччини[6][7], приватних колекціях України, Росії, Чехії, Америки, Польщі.
14 квітня 2016 року у Світлиці Вінницького обласного центру народної творчості відбулось відкриття ювілейної виставки кераміки «У творчому колі Людмили Філінської».[1]
Основні роботи[ред. | ред. код]
- Півник татусь: своя ноша не важка. 2002. Глина. 15х15.
- Донесу (Композиція із глиняних писанок, виконаних в техніці філігрань). 2001.
- Композиції із глиняних писанок, виконаних в техніці філігрань.
- Багатодітна мама. 2003. Глина. 16х14.
- Зустрілися. 1995. Глина, поливи. 23х14, 19х15
Галерея керамічних робіт майстрині[ред. | ред. код]
-
Філігранна писанка -
Керамічні пташечки -
Великодні пташечки
Винагороди[ред. | ред. код]
Лауреат літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» 2015 року у номінації «Архітектура, живопис, графіка, театр, музика, хореографія»[8].
Джерела[ред. | ред. код]
- Біографія Філінської Людмили Леонідівни, Вінницький обласний центр народної творчості
- Кераміка України, Філінська Людмила Леонідівна,
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Виставка кераміки “У творчому колі Людмили Філінської” 2016. ВОЦНТ. 15 квітня 2016.
- ↑ Вінницька область. ВОУНБ. 17.03.2009.
- ↑ Музейна педагогіка. Перлинка. 30.04.2020. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 13 березня 2021.
- ↑ Запрошуємо відвідати виставку «Народні витоки Поділля». Національний музей літератури України. Вересень 26, 2016.
- ↑ Виставка кераміки “У творчому колі Людмили Філінської” 2016
- ↑ Музей сучасного Подільського мистецтва. Культурно-мистецький та просвітницький центр. 20 червня 2011. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 13 березня 2021.
- ↑ Центр культурології та виховання студентів. Художні музеї ВНТУ.
- ↑ Лауреати «Кришталевої вишні» за 2015 рік // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2016. — 15 вересня.
