Перейти до вмісту

Філінська Людмила Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Філінська Людмила Леонідівна
Народилася10 квітня 1946(1946-04-10) (78 років)
Лаврівка, Вінницький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Діяльністьгончарка
ЧленствоНаціональна спілка майстрів народного мистецтва України
Нагороди

Людмила Леонідівна Філінська (нар. 10 квітня 1946, Лаврівка, Вінницька область) — народна майстриня гончарного мистецтва, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилась Людмила Філінська 10 квітня 1946 року в селі Лаврівка на Вінниччині в багатодітній сім'ї (четверо дітей). Дитинство припало на важкий післявоєнний час. Навчалась у школі в сусідньому селі, що знаходилась за 3 км. Доводилось багато працювати допомагаючи батькам, однак знаходила час і для вишивання з мамою Марією і бабусею Мартою. З дитинства запам'ятала, як в село приїздили та обмінювали на різні речі господарські дрібнички, а серед них і керамічні свищики, про які завжди мріяла.

У 1967 році закінчила Дубенське педагогічне училище Рівненської області за спеціальністю вчитель початкових класів. Після якого багато років працювала вихователькою в дитячому садочку.

Творчість

[ред. | ред. код]

У 1986 році познайомилась із своїм майбутнім вчителем Олексієм Григоровичем Луцишиним, майстром декоративно-ужиткового мистецтва, заслуженим майстером народної творчості. Бачучи завзяття Людмили він відкрив для неї секрети гончарного ремесла.

Поступово глина полонила Людмилу Леонідівну, стала її захопленням на багато років та переросла у її подальшу творчість.

Філінська поєднавши ажурність витинанки і глиняну іграшку винайшла нову техніку виготовлення керамічних писанок та пташечок — філігрань. Майстриня створює традиційну «живу» писанку, керамічну писанку, глиняну іграшку, витинанки, але робота з глиною посідає головне місце у її творчості.

У 1989 року Людмила Філінська ініціювала створення Музею мистецтва та побуту Поділля, якому у 1993 році було присвоєно звання «Народний музей». Керувала цим музеєм до 2003 року. У музеї навчала писати писанки, вирізати витинанки, малювати на склі, робити ляльки-мотанки. Переймаючи традицію у Римми Гріх та Анастасії Мудли Людмилі Леонідівні належить відродження писанкарства на Вінниччині, збереження та розвиток традиційної культури України.[1][2]

Протягом багатьох років Людмила Леонідівна працює в Оратівському будинку дитячої творчості та викладачем мистецтва кераміки Приватної школи «АІСТ». Навчає дітей, проводить виставки та майстерні.[3]

Людмила Леонідівна багато років співпрацює з Вінницьким обласним центром народної творчості, де провела десятки майстер-класів, зустрічей, пленерів та виставок.

Навчалась у відомої заслуженої майстрині гончарного мистецтва Фросини Міщенко. Та має і своїх учнів: продовжувачку майстерності Ніколаєву Вікторію, яка в свою чергу має учня Діденко Михайла; Галину Доценко, Наталію Філінську. А також гурток кераміки веде у школі і онука Анастасія Філінська.

Проживає та працює у місті Вінниця.

Виставки

[ред. | ред. код]

З 1989 Людмила Філінська постійна учасниця міжнародних, всеукраїнських, всіх обласних мистецьких заходів та багатьох виставок у Національній спілці майстрів народного мистецтва України, республіканських форумів, конференцій, фестивалів[4][5].

З 1991 року здійснює активну виставкову діяльність. ЇЇ роботи експонувались у Києві, Дніпрі, Ямполі, Опішному, Хмільнику, Вінниці, Могилів-Подільському.

Учасниця Всеукраїнського симпозіуму з народного гончарства «Бубнівська кераміка» в Бубнівці на Вінниччині в 1995 та 2001 роках.

Учасниця Національного симпозіуму гончарства «Опішне–2001», Міжнародного фестивалю «Шешори–2007» в селі Воробіївка Немирівського району в 2007 та 2008 роках.

У творчому доробку майстрині нараховується понад 5000 керамічних виробів та 12 персональних виставок.

Учасниця щорічного Всеукраїнського форуму писанкарства у Коломиї, Міжнародного фестивалю асоційованих шкіл ЮНЕСКО (2003 р.).

Її роботи знаходяться у різних музеях Вінниччини[6][7], приватних колекціях України, Росії, Чехії, Америки, Польщі.

14 квітня 2016 року у Світлиці Вінницького обласного центру народної творчості відбулось відкриття ювілейної виставки кераміки «У творчому колі Людмили Філінської».[1]

Основні роботи

[ред. | ред. код]
  • Півник татусь: своя ноша не важка. 2002. Глина. 15х15.
  • Донесу (Композиція із глиняних писанок, виконаних в техніці філігрань). 2001.
  • Композиції із глиняних писанок, виконаних в техніці філігрань.
  • Багатодітна мама. 2003. Глина. 16х14.
  • Зустрілися. 1995. Глина, поливи. 23х14, 19х15

Галерея керамічних робіт майстрині

[ред. | ред. код]

Винагороди

[ред. | ред. код]

Лауреат літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» 2015 року у номінації «Архітектура, живопис, графіка, театр, музика, хореографія»[8].

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Виставка кераміки “У творчому колі Людмили Філінської” 2016. ВОЦНТ. 15 квітня 2016.
  2. Вінницька область. ВОУНБ. 17.03.2009.
  3. Музейна педагогіка. Перлинка. 30.04.2020. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 13 березня 2021. [Архівовано 2021-04-11 у Wayback Machine.]
  4. Запрошуємо відвідати виставку «Народні витоки Поділля». Національний музей літератури України. Вересень 26, 2016.
  5. Виставка кераміки “У творчому колі Людмили Філінської” 2016
  6. Музей сучасного Подільського мистецтва. Культурно-мистецький та просвітницький центр. 20 червня 2011. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 13 березня 2021. [Архівовано 2018-04-15 у Wayback Machine.]
  7. Центр культурології та виховання студентів. Художні музеї ВНТУ.
  8. Лауреати «Кришталевої вишні» за 2015 рік // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2016. — 15 вересня.