Філін Федот Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філін Федот Петрович
Народився 23 лютого (7 березня) 1908
Q23953853?, Q23895174?, Дубенський район[d], Одоєвський повітd, Тульська губернія, Російська імперія
Помер 5 травня 1982(1982-05-05) (74 роки)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Російська СФРР
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність діалектолог
Alma mater Московський педагогічний державний університет
Заклад Institute of Linguistic Studiesd
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Науковий керівник Марр Микола Якович
Член Академія наук СРСР
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ленінська премія

Федо́т Петро́вич Фі́лін (Филин, 7 березня 1908(19080307), с. Селіно Одоєвського повіту Тульської губернії, тепер Дубенського району Тульської області — 5 травня 1982, Москва) — російський мовознавець-славіст в СРСР. Послідовник марризму, а по його забороні — чільна постать серед ортодоксальних «марксистів», противник структуралізму, генеративізму і взагалі західного мовознавства нового часу.

Від 1971 редактор офіційного журналу «Вопросы языкознания», директор Інституту російської мови АН СРСР, активний промотор політики русифікації народів СРСР.

Праці[ред. | ред. код]

Серед праць дотичних до української мови можна назвати «Лексика русского литературного языка древнекиевской эпохи» (1949), «Образование языка восточных славян» (1962), «Происхождение русского, украинского и белорусского языков» (1972) та збірки за редакцією Філіна «Вопросы исторической лексикологии и лексикографии восточнославянских языков» (1974) і «Актуальные проблемы исторической лексикологии восточнославянских языков» (Дніпропетровськ, 1975). У своїх історичних працях боронить теорію давньої східнослов'янської єдності, але підкреслює локальні відмінності як діалектні.

« Зловісна роль Федота Філіна в історії радянського мовознавства ще чекає на свого літописця. В ньому було щось диявольське. Він і помер, як належить злому чаклунові, в день похорон Р. І. Аванесова, з яким він потай, але вперто боровся… »

— Володимир Андрійович Успенський, математик, фахівець із математичної лінгвістики

Література[ред. | ред. код]