Філіпп Франц фон Зібольд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіпп Франц фон Зібольд
нім. Philipp Franz Balthasar von Siebold
Портрет Філіппа Зібольда з поштової марки Німеччини (1996)
Портрет Філіппа Зібольда з поштової марки Німеччини (1996)
Народився 17 лютого 1796(1796-02-17)
Вюрцбург, Німеччина
Помер 18 жовтня 1866(1866-10-18) (70 років)
Мюнхен, Німеччина
·сепсис
Поховання
Місце проживання SieboldHuisd
Країна Німеччина
Діяльність ботанік, карцинолог, лікар, мандрівник-дослідник
Alma mater JMU
Галузь Ботаніка
Заклад Dutch factoryd і Narutaki-jukud
Відомі учні Takano Chōeid, Ninomiya Keisakud, Itō Genbokud, Koseki San'eid, Кейсуке Іто, Ishii Sōkend, Oka Kenkaid, Takenouchi Gendōd, Totsuka Seikaid, Minato Chōand і Johann Joseph Hoffmannd
Членство Леопольдина, Баварська академія наук і Corps Moenaniad
Відомий завдяки: Автор найменування ряду ботанічних таксонів. У ботанічній (біномінальній) номенклатурі його назви доповнюються скороченням «Siebold»
Діти Alexander von Sieboldd, Heinrich von Sieboldd і Кусумото Іне
Родичі Karl Kaspar von Sieboldd
Нагороди
Орден «За заслуги» Баварської корони

CMNS: Філіпп Франц фон Зібольд у Вікісховищі

Філіпп Франц фон Зібольд (нім. Philipp Franz Balthasar von Siebold; 17 лютого 1796 року Вюрцбург, Німеччина — 18 жовтня 1866 року Мюнхен, Німеччина) — німецький ботанік та дослідник Японії.

Під час своїх поїздок до Японії в 18231830 та 18591862 роках вперше описав та систематизував деякі види ендеміків флори та фауни Японського архіпелагу.

Перший популяризатор досягнень західної медицини в Японії[2].

Біографія[ред. | ред. код]

1820 року закінчив медичний факультет Вюрцбурзького університету. 1822 року вступив на службу в збройні сили Нідерландів як військовий лікар. На початку 1823 року був відряджений до Нідерландської Ост-Індії, звідки вже через декілька місяців Зібольд був переведений на японський острів Дедзіма для обслуговування місцевої голландської колонії. В Японії йому надали наложницю, колишню куртизанку Такі[3], яка народила Зібольду дочку Іне[3]. Вона першою серед японців стала лікарем західного зразка.

У Едо Зібольд придбав у імператорського бібліотекаря мапу Японії, за що був висланий з країни за нібито збір «секретної інформації». 1830 року повернувся в Голландію; отримавши прощення, в 1859-1862 роках знову жив у Японії, потім у Вюрцбурзі.

Численні етнографічні матеріали, привезені Зібольдом з Японії, лягли в основу колекції Національного музею етнології. Саджанці чайного куща, нелегально вивезені ним з Японії, дозволили почати культивування чаю на нідерландській Яві. Зібольд вперше привіз до Європи такі відомі зараз садові рослини, як Хоста та Гортензія.

Окремі публікації[ред. | ред. код]

Рослини, названі на честь Зібольда[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. IPNI.  Siebold. 
  2. Hiroyuki Odagiri & Akira Gotō (1996). Technology and Industrial Development in Japan. Oxford: Clarendon Press. с. 236. ISBN 0-19-828802-6. 
  3. а б E. M. Binsbergen. Philipp Franz von Siebold (1796–1866). Wetenschapper in de Oost [Philipp Franz von Siebold (1796–1866). Scientist in the East] (нід.). University of Amsterdam. Архів оригіналу за 28 березня 2007. 

Посилання[ред. | ред. код]