Філіпп де Вітрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіпп де Вітрі
фр. Philippe de Vitry
Philippe de Vitry.jpg
Основна інформація
Дата народження 31 жовтня 1293[1] або 31 жовтня 1291
Місце народження Вітрі-ан-Артуа
Дата смерті 9 червня 1361[1]
Місце смерті Мо
Громадянство Франція[2]
Віросповідання Римо-католицька церква[3]
Професії композитор, священник, теоретик музики, письменник, військовослужбовець, поет, філософ, математик
CMNS: Файли у Вікісховищі
Фрагмент трактату Ars Nova Філіппа де Вітрі з «вітрійським» нотним записом

Філіпп де Вітрі (фр. Philippe de Vitry, також Філіп Вітрійський, 1291-1361) - французький композитор і теоретик музики, який змінив систему музичної нотації та ритміки. Автор трактату «Нове мистецтво» (лат. Ars nova), ім'ям якого називається період в історії західноєвропейської музики.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився на північному сході Франції (ймовірно в Шампані або в Вітрі під Аррасом). Судячи з вживання титулу «магістр», мабуть, викладав у Паризькому університеті. Служив при дворах Карла IV, Філіппа VI і Йоана II, одночасно був каноніком церков у Парижі, Клермоні, Бове. Написав трактат «Ars nova» між 1320 та 1325 роками. Відомо, що Вітрі служив у свиті «авіньйонського» папи Климента VI. У 1346 році брав участь в облозі Агійона, в 1351 став єпископом Ме (цей єпископат покривав землі сучасного департаменту Сена і Марна). Багато подорожував, зокрема в дипломатичних справах. Помер у Парижі.

Творчість[ред. | ред. код]

Вітрі́ належать 9 мотетів, включених до Ivrea Codex[en], та 5 мотетів зі збірки «Роман про Фовеле» (Roman de Fauvel). Мотети Вітрі написані здебільшого у витонченій техніці ізоритміі.

Паризький і Ватиканський списки «Ars nova» — найповніші конспекти трактату (існують ще чотири рукописи). Ймовірно, трактат «Ars nova» містив першу (нині втрачену) частину, присвячену аналізу багатоголосої музики XIII століття («Ars antiqua»). Деякі цікаві трактати про контрапункт XIV століття, що раніше приписувалися Вітрі, зараз вважаються анонімними і свідчать про його значення як науковця і авторитетного викладача музики.

Література[ред. | ред. код]

  • Поспелова Р. Л. Трактат, давший имя эпохе: «Ars nova» Филиппа де Витри // «Старинная музыка», № 1, 1999
  • Bent, Margaret, and Andrew Wathey. "Philippe de Vitry," Grove Music Online, Laura Macy, ed., accessed 18 December 2005 <http://www.grovemusic.com>.
  • Fuller, Sarah. "A Phantom Treatise of the Fourteenth Century? The Ars Nova". The Journal of Musicology 4, no. 1 (Winter 1985–86): 23–50.
  • Hoppin, Richard H. Medieval Music. New York, W.W. Norton & Co., 1978. ISBN 0-393-09090-6
  • Leech-Wilkinson, Daniel. "The Emergence of Ars Nova," The Journal of Musicology 13 (1995): 285-317.
  • Sanders, Ernest H. "Philippe de Vitry". The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. Stanley Sadie. 20 vol. London, Macmillan Publishers Ltd., 1980. ISBN 1-56159-174-2
  • Schrade, Leo. "Philippe de Vitry: Some New Discoveries". The Musical Quarterly 42, no. 3 (July 1956): 330–54.
  • Wathey, Andrew. "The Motets of Philippe de Vitry and the Fourteenth-Century Renaissance". Early Music History 12 (1993): 119–50.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]