Перейти до вмісту

Філіп, герцог Единбурзький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Філіп Маунтбеттен
Philip Mountbatten
Філіп Маунтбеттен
Філіп Маунтбеттен
Філіп 1953 року
Герцог Единбурзький
20 листопада 1947 — 9 квітня 2021
Монарх: Георг VI, Єлизавета II
Попередник: нове присвоєння; Альфред (до 1900)
Спадкоємець: Чарльз, принц Уельський
 
Ім'я при народженні: англ. Philip of Greece and Denmark[1]
есп. Filipo de Grekio kaj Danio
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження: 10 червня 1921(1921-06-10)
Керкіра
Смерть: 9 квітня 2021(2021-04-09) (99 років)
Windsor, Віндзор і Мейденгед, Беркшир Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смерті: старість[d][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Меморіальна каплиця короля Георга VI Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Велика Британія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: англіканство і православ'я Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Школа Ґордонстоун (1939)[4], школа Чімd, Schule Schloss Salemd[4] і Британський Королівський воєнно-морський коледж у Дартмуріd (1939) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Глюксбурги
Батько: Андрій Глюксбург
Мати: Аліса Баттенберг
Шлюб: Єлизавета II[1][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти:
Автограф:
Монограма: Монограма
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Філі́п, ге́рцог Единбу́рзький (англ. Prince Philip, Duke of Edinburgh, 10 червня 1921, Корфу, Греція — 9 квітня 2021, Віндзор, Беркшир, Англія) — принц-консорт королеви Великої Британії Єлизавети II, принц Грецький і Данський (1921—1947), онук короля Греції Георга I з династії Глюксбургів.

Брав участь у Другій світовій війні як офіцер британського флоту, перед одруженням прийняв британське підданство і прізвище матері — Маунтбеттен. Після сходження Єлизавети на престол 1952 року зосередився на церемоніальних обов'язках та благодійності.

У принца Філіпа і королеви Єлизавети народилися четверо дітей: Чарльз (1948), принцеса Анна (1950), принц Ендрю, герцог Йоркський (1960) і принц Едвард, герцог Единбурзький (1964).

Філіп, герцог Единбурзький представляв найдовше за часом існування і найстаріше за віком подружжя панівного британського монарха і був найстарішим чоловіком британської королівської сім'ї[6][7].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Філіп був п'ятою дитиною та єдиним сином принца Андрія, сина короля Греції Георга I та брата короля Костянтина, який правив того часу. Принц Андрій належав до данського дому Глюксбургів, який правив у Греції, від народження мав титул принца Грецького і Данського (англ. Prince Philip of Greece and Denmark). Його дружина, матір Філіпа, принцеса Аліса належала до роду Баттенбергів, була племінницею російської імператриці Олександри Федорівни. Філіп — правнук данського короля Кристіана IX, праправнук англійської королеви Вікторії і російського імператора Миколи I.

Після того, як 1922 року король Костянтин зрікся престолу, родину принца Андрія видворили з Греції — вони оселилися в Парижі. 1928 року Філіпа відправили до родичів у Лондон. У 1933—1935 роках він навчався в школі в Німеччині, потім — у Шотландії. У 1939—1940 роках навчався в Королівському військово-морському коледжі в Дартмуті. Після випуску отримав звання мічмана та пройшов у лавах Військово-морського флоту всю Другу світову війну, наприкінці якої був уже старшим лейтенантом.

Філіп 1951 року
Філіп 2015 року

У період навчання в коледжі познайомився зі своїми чотириюрідними сестрами, принцесами Єлизаветою і Маргарет, які відвідували навчальний заклад разом із королем Георгом VI. Після цього між Філіпом і Єлизаветою зав'язалося листування, і 1946 року Філіп попросив у короля дозволу одружитися зі спадкоємицею престолу.

Перед укладенням шлюбу прийняв прізвище Маунтбаттен — англізовану версію прізвища матері — Баттенберг, і перейшов із грецького православ'я в англіканство[8]. Крім того, він відмовився від титулів «принц Грецький» та «принц Данський» і прийняв британське підданство. Король Георг VI напередодні укладення шлюбу присвоїв майбутньому зятеві титул герцога Единбурзького, графа Меріонетського і барона Гринвіцького.

Весілля

[ред. | ред. код]

Одруження Філіпа і Єлизавети відбулося 20 листопада 1947 року. У Філіпа та Єлизавети четверо дітей: Чарльз, принц Уельський (н. 1948), принцеса Анна (н. 1950), принц Ендрю, герцог Йоркський (н. 1960) і принц Едуард, граф Вессекський (н. 1964).

До 1951 року Філіп продовжував службу на флоті. 1952 року, після смерті короля Георга VI і сходження на престол Єлизавети II, став чоловіком панівного монарха, але титул принца-консорта не прийняв. Титул принца (зазвичай присвоюють прямим нащадкам короля) присвоєно Філіпу 1957 року.

З 1952 року принц Філіп повністю присвятив себе службі королівській родині, виконуючи численні церемоніальні та благодійні обов'язки. Був покровителем близько 800 організацій. У 1964—1986 роках був президентом Міжнародної федерації кінного спорту, у 1981—1996 роках — Всесвітнього фонду дикої природи. 1973 року першим із членів британської королівської родини відвідав СРСР[9].

Філіп був найстарішим в історії чоловіком панівного британського монарха. 25 лютого 2013 року він став найстарішим в історії членом британської королівської сім'ї чоловічої статі (до цього рекорд належав третьому сину королеви Вікторії, принцові Артуру). Під час святкування свого 90-річчя 2011 року принц Філіп заявив про бажання обмежити свої громадські функції.

Смерть та похорони

[ред. | ред. код]

Докладніше: Смерть і похорони Філіпа, герцога Единбурзького

Помер 9 квітня 2021 року у Віндзорському замку[10]. Незадовго до цього, на початку березня, принцу провели успішну операцію на серці[11]. 17 квітня його поховали у каплиці Святого Георгія у Віндзорському замку[12].

Філіп і Україна

[ред. | ред. код]

У вересні 1973 року герцог Единбурзький з донькою Анною відвідали Київ для участі принцеси Анни в чемпіонаті Європи з кінного триборства. Для нього була підготовлена резиденція — особняк Полякова на нинішній вул. Грушевського, 22[13][14]. Під час екскурсії містом королівські особи відвідали Києво-Печерську лавру, а також скуштували українські страви в ресторані «Прага»[15].

Ушанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У кінематографі

[ред. | ред. код]

Життя Філіпа, як члена королівської родини, було висвітлено в серіалі «Корона».

Військові звання

[ред. | ред. код]

Принц Філіп завершив службу на Військово-морському флоті 1951 року в чині лейтенант-командора (капітана 3-го рангу). 1952 року йому присвоїли звання командора (капітана 2-го рангу). Надалі йому присвоювали лише почесні військові звання.

Велика Британія:

Австралія:

Нова Зеландія:

Родовід

[ред. | ред. код]
Предки принца Філіпа, герцога Единбурзького
2. Батько:
Андрій, принц Данський та Грецький
4. Дід:
Георг I, король Греції
8. Прадід:
Крістіан IX, король Данії
9. Прабабуся:
Луїза Гессен-Кассельська
5. Бабуся:
Велика Княжна Ольга Костянтинівна
10. Прадід по жіночій лінії:
Великий Князь Костянтин Миколайович
11. Прабабуся по жіночій лінії:
Александра Саксен-Альтенбургська
3. Мати:
Принцеса Аліса Баттенбергська
6. Дід по жіночій лінії:
Людвіг Александр Баттенберг
12. Прадід по жіночій лінії:
Олександр Гессен-Дармштадтський
13. Прабабуся по жіночій лінії:
Юлія, графиня Баттенберг
7. Бабуся по жіночій лінії:
Принцеса Вікторія Гессен-Дармштадтська
14. Прадід по жіночій лінії:
Людвіг IV, Великий Герцог Гессенский
15. Прабабуся по жіночій лінії:
Принцеса Аліса Англійська

Нагороди і почесні звання

[ред. | ред. код]

Нагороди за королівським положенням

[ред. | ред. код]
ДержаваДатаНагородаЛітери
Англія Англія19 листопада 1947 —Королівський лицар ордена Підв'язкиKG
Шотландія Шотландія21 квітня 1952 —Лицар ордена БудякаKT
Велика Британія Велика Британія22 травня 1953 —Магістр ордена Британської імперіїGBE
Велика Британія Велика Британія10 червня 1968Кавалер ордена ЗаслугOM
Нова Зеландія Нова Зеландія15 листопада 1981Компаньон Почесного ордена королевиQSO
Австралія Австралія13 червня 1988 —Кавалер ордена АвстраліїAC
Папуа Нова Гвінея Папуа Нова Гвінея2005 —Королівський гранд-компаньон ордена ЛогохуGCL

Почесні

ДержаваДатаНагородаЛітери
Велика Британія Велика Британія1937Коронаційна медаль короля Георга VI
Велика Британія Велика Британія1945Зірка 1939—1945
Велика Британія Велика Британія1945Атлантична Зірка
Велика Британія Велика Британія1945Зірка Африки
Велика Британія Велика Британія1945Бірманська Зірка з Тихоокеанською зіркою
Велика Британія Велика Британія1945Зірка Італії
Велика Британія Велика Британія2 червня 1953Коронаційна медаль Королеви Єлизавети II
Велика Британія Велика Британія1977Медаль Срібного ювілею королеви Єлизавети II
Велика Британія Велика Британія2002Медаль Золотого ювілею королеви Єлизавети II
Велика Британія Велика Британія2007Королівський Вікторіанський ланцюг
Велика Британія Велика Британія2012Медаль Діамантового ювілею королеви Єлизавети II

Інші церемоніальні нагороди

[ред. | ред. код]
ДержаваДатаНагородаЛітери
Занзібар Занзібар1963 —Кавалер Першого класу ордена Діамантової Зірки Занзібару
Мальдіви Мальдіви13 березня 1972 —Кавалер Другого класу ордена Видатного ЛідераNIIV
Сінгапур Сінгапур1972 —Почесний кавалер ордена ТамасекаDUT(1)
Бруней Бруней1972 —Кавалер Першого класу ордена Королівського домуDK

Почесні

ДержаваДатаНагородаЛітери
Бруней Бруней1992Срібна ювілейна медаль Султана Брунею
Мальта Мальта1992Медаль 50-річчя Хреста святого Георга

Інших держав

[ред. | ред. код]
ДержаваДатаНагородаЛітери
Греція Греція1941 —Ланцюг Королівського династичного ордена Святих Георгія й КостянтинаKSGC
Греція Греція1947 —Великий хрест ордена СпасителяGCR
Данія Данія16 листопада 1947 —Орден СлонаRE
Греція Греція1950—1975Великий хрест на стрічці ордена Георга IGCGI
Греція Греція1950 —Великий хрест ордена ФеніксаGCP
Монако Монако1951 —Великий хрест ордена Святого Карла
Норвегія Норвегія1952 —Великий хрест на ланцюгу ордена Святого Олафа
Панама Панама29 листопада 1953 —Великий хрест ордена Манюеля Амадора Гуерреро
Швеція Швеція1954 —Орден СерафимівRSerafO
Ефіопія Ефіопія1954 —Великий хрест на ланцюгу ордена цариці Савської
Португалія Португалія1955 —Великий Хрест Військового ордена Вежі й МечаGCTE
Ірак Ірак1956 —Кавалер 1 класу ордена короля Файсала I
Франція Франція9 квітня 1957 —Великий хрест ордена Почесного легіону
Італія Італія1958 —Великий хрест ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Нідерланди Нідерланди26 березня 1958 —Великий хрест ордена Нідерландського лева
Німеччина Німеччина1958 —Орден першого класу «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччини»
Непал Непал1960 —Великий хрест ордена Оясві Раянья
Фінляндія Фінляндія1961 —Командор Великого хреста ордена Білої троянди ФінляндіїSVR SR
Туніс Туніс1961 —Велика стрічка ордена Незалежності
Ліберія Ліберія23 листопада 1961 —Великий бант ордена Зірки Африки
Колумбія Колумбія1962 —Великий хрест ордена Бояки
Еквадор Еквадор1962 —Великий хрест ордена Заслуг
Перу Перу1962 —Великий хрест з діамантами ордена Сонця
Болівія Болівія1962 —Великий хрест ордена Андского орла
Чилі Чилі1962 —Ланцюг ордена Заслуг
Бразилія Бразилія1962 —Великий хрест ордена Південного Хреста
Парагвай Парагвай1962 —Великий хрест ордена Заслуг
Аргентина Аргентина1962 —Великий хрест ордена Свободи генерала Сан Мартіна
Бельгія Бельгія1963 —Великий хрест ордена Леопольда I
Ісландія Ісландія1963 —Великий хрест ордена Ісландського сокола
Мексика Мексика1964 —Ланцюг ордена Ацтекського орла
Йорданія Йорданія1966 —Зірка і стрічка ордена Нахдах
США США1968 —Гранд-командор ордена Морських Заслуг порту Сан-Франциско
Афганістан Афганістан1971 —Орден Сонця Свободи першого класу
Японія Японія1971 —Велика стрічка ордена Хризантеми
Люксембург Люксембург1972 —Орден Золотого лева Нассау
Югославія Югославія19 жовтня 1972—1992Орден Югославської зірки
Заїр Заїр1973 —Велика стрічка ордена Леопарда
Португалія Португалія 1973 — Великий хрест ордена Інфанта дона Енріке GCIH
Нідерланди Нідерланди1979 —Командор ордена Золотого Ковчега
Оман Оман27 лютого 1979 —Військовий орден Омана першого класу
Катар Катар22 лютого 1979 —Ланцюг ордена Незалежності
Португалія Португалія 14 серпня 1979 — Великий хрест ордена Авіса GCA
Марокко Марокко29 жовтня 1980 —Великий хрест з діамантами ордена Мухаммада
Іспанія Іспанія19 жовтня 1986 —Великий хрест ордена Карлоса III
Польща Польща1991 —Орден Білого орла
Португалія Португалія 27 квітня 1993 — Великий хрест ордена Христа GCC
ОАЕ ОАЕ2010Орден Федерації
Саудівська Аравія Саудівська Аравія2010Великий ланцюг ордена короля Абдель-Азіза

Почесні

[ред. | ред. код]
ДержаваДатаНагородаЛітери
Греція Греція1945Грецький військовий хрест
Франція Франція1945Воєнний хрест з Пальмовою гілкою
Судан Судан1964Знак Республіки першого класу
Австрія Австрія1966Велика Почесна Зірка «За заслуги перед Австрійською Республікою»

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 https://www.royal.uk/the-duke-of-edinburgh
  2. ↑ Ward V. Exclusive: Duke of Edinburgh’s official cause of death recorded as ‘old age’ // The Daily Telegraph / за ред. C. Evans — London: 2021. — 622719 екз. — ISSN 0307-1235
  3. ↑ NNDB — 2002.
  4. 1 2 A strange life: Profile of Prince Philip — 1992.
  5. ↑ https://www.royal.uk/70-facts-about-queen-and-duke-edinburghs-wedding
  6. ↑ https://showbiz.24tv.ua/pomer-prints-filip-istoriya-kohannya-yelizavetoyu-novini-sogodni_n1593608 Помер принц Філіп: історія кохання з Єлизаветою II та фото королівського подружжя (укр.)
  7. ↑ https://glavcom.ua/news/pomer-cholovik-korolevi-jelizaveti-ii-princ-filip-748752.html Помер принц Філіп — чоловік британської королеви Єлизавети II (укр.)
  8. ↑ Реверанс Її Величності. Королеві Великої Британії — 90 років. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 15 квітня 2016.
  9. ↑ Принц, шпионы и КГБ Источник: The Guardian
  10. ↑ Помер принц Філіп, чоловік королеви Єлизавети II. Йому було 99 років. BBC News Україна (укр.). 9 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
  11. ↑ Британія: принц Філіп переніс «успішну процедуру», пов’язану з хворобою серця. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 9 квітня 2021.
  12. ↑ Specia, Megan (17 квітня 2021). Prince Philip’s Funeral: Latest Updates. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 17 квітня 2021.
  13. ↑ Як КДБ стежив за принцом Філіпом у Києві / Станіслав Цалик для BBC News Україна
  14. ↑ EUROPEAN RIDING CHAMPIONSHIP — KIEV — NO SOUND
  15. ↑ Гусєв, Гліб (11 квітня 2021). У 1973 році принц Філіп приїхав до Києва на чемпіонат Європи з кінного спорту. «Бабель» публікує уривок з (невиданих) мемуарів мера Києва, який готував чемпіонат. Бабель. Архів оригіналу за 1 жовтня 2022. Процитовано 3 листопада 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]