Філіп ΙΙ де Монфор
| Філіп ΙΙ де Монфор | |
|---|---|
| фр. Philippe II de Montfort | |
| Народився | 1225 |
| Помер |
24 вересня 1270 Туніс, Хафсіди |
| Діяльність | феодал |
| Учасник | Восьмий хрестовий похід |
| Титул | count of Castresd |
| Рід | Монфор-л'Амориd |
| Батько | Філіп де Монфор |
| Мати | Eleonor of Courtenayd |
| Брати, сестри | Jean de Montfortd і Humphrey of Montfortd |
| У шлюбі з | Jeanne of Levisd |
| Діти | Jeanne of Montfortd, Жан де Монфор[d], Laure of Monfortd і Eleonore of Montfortd |
 | |
Філіп ΙΙ де Монфор (фр. Philippe de Montfort; помер 24 вересня 1270 в Тунісі) — французький дворянин, граф Сквілаче в Італії з 1266/68 років і лорд Кастра у Франції з 1270 році, учасник Восьмого хрестового походу. Син Філіпа I де Монфор та Елеонори Куртене[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Філіп II де Монфор приєднався до експедиції Карла Анжуйського по завоюванню Сицилійського королівства, під час якої він спільно з Гуго де Мірпуа командував передовим підрозділом армії Карла у переможній битві при Беневенто[2]. Після Беневенто він був призначений командувачем військами для захисту Папської області[1]. Він очолював експедицію анжуйських військ на острів Сицилія[3], які придушили повстання, що призвело до розграбування Августи[4].
Після смерті свого батька в березні 1270 року він успадкував свою французьку сеньйорію Кастр, але володіння його батька в Аутремері були надані його зведеному братові Жану де Монфор. Він приєднався до Восьмого хрестового походу і помер у Тунісі[5].
Сім'я[ред. | ред. код]
Він одружився з Жанною де Леві-Мірпуа († 30 червня 1284)[6], донькою Гі I де Леві, лорда Мірпуа та Гібур де Монфор і мав трьох дітей:
- Жан де Монфор, граф Сквілаче (пом. нар. грудень 1300)[5], вперше одружився з Ізабеллою Малеттою, вдруге одружився на Джованні ді Фасанелла, втретє одружився в 1273 році з Маргаритою Бомон (пом. березень 1307, Марсель);
- Лаура де Монфор (пом. до грудня 1300), вийшла заміж за Бернара VII Коммінжського;
- Елеонора де Монфор (пом. після травня 1338), вийшла заміж до лютого 1302 за Жана V Вандомського;
- Жанна де Монфор (пом. 1300 р.), вперше вийшла заміж в 1268 р. за Гі VI де Форез (19 січня 1278 р.), вдруге вийшла заміж за 1278 р. за Людовіка I Савойського, барона де Во (пом. після 1302 р.).
Див. також[ред. | ред. код]
Генеалогія[ред. | ред. код]
| Simon III de Montfort | ||||||||||||||||
| Симон IV де Монфор | ||||||||||||||||
| Matilda | ||||||||||||||||
| Guy de Montfort, Lord of Sidon | ||||||||||||||||
| Robert de Beaumont, 3rd Earl of Leicester | ||||||||||||||||
| Amicia de Beaumont | ||||||||||||||||
| Petronilla de Grandmesnil | ||||||||||||||||
| Філіп Ι де Монфор, сеньйор Тира | ||||||||||||||||
| Барісан д'Ібелін | ||||||||||||||||
| Баліан д'Ібелін | ||||||||||||||||
| Helvis, lady of Ramla | ||||||||||||||||
| Helvis of Ibelin | ||||||||||||||||
| John Komnenos | ||||||||||||||||
| Maria Komnene | ||||||||||||||||
| Maria Taronitissa | ||||||||||||||||
| Філіп ΙΙ де Монфор, сеньйор Кастра | ||||||||||||||||
| Боемунд III де Пуатьє, князь Антіохії | ||||||||||||||||
| Раймунд IV де Пуатьє, граф Триполі | ||||||||||||||||
| Orguilleuse d'Harenc | ||||||||||||||||
| Раймунд-Рубен де Пуатьє, князь Антіохії | ||||||||||||||||
| Рубен III, князь вірменської Кілікії | ||||||||||||||||
| Аліса Вірменська | ||||||||||||||||
| Isabella of Toron | ||||||||||||||||
| Maria de Poitiers of Armenia | ||||||||||||||||
| Hugh VIII, lord of Lusignan | ||||||||||||||||
| Аморі I де Лузіньян, король Кіпру | ||||||||||||||||
| Burgondie de Rancon | ||||||||||||||||
| Helvis de Lusignan | ||||||||||||||||
| Baldwin d'Ibelin, lord of Rampla | ||||||||||||||||
| Eschive d'Ibelin | ||||||||||||||||
| Richilde de Bethsan | ||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Powicke, 1967, с. 76.
- ↑ Runciman, 1958, с. 93.
- ↑ Runciman, 1958, с. 96.
- ↑ Runciman, 1958, с. 124.
- ↑ а б Powicke, 1967, с. 77.
- ↑ de Boos, 2004, с. 203.
Джерела[ред. | ред. код]
- Emmanuel de Boos (2004). L'armorial le Breton: Centre historique des Archives nationales (France). Somogy editions d'art.
- Frederick Maurice Powicke (1967). Ways of Medieval Life and Thought: Essays and Addresses. Biblo and Tannen.
- Steven Runciman (1958). The Sicilian Vespers. Cambridge University Press. ISBN 0-521-43774-1.