Філіпп де Сюремен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіпп де Сюремен
Народився 16 жовтня 1940(1940-10-16) (78 років)
Франція
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Діяльність дипломат
Відомий завдяки Дипломат
Alma mater Національна школа східних мов
Посада Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні
Термін 2002-2005
Попередник Паскаль Фіескі
Наступник Везіан Жан-Поль Клод

Філіпп де Сюремен (фр. Philippe de Suremain; 16 жовтня 1940, Франція) — французький дипломат.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 жовтня 1940 року.

Атестат про вищу філологічну освіту Диплом Національної школи східних мов (російська, румунська).

З 1964 по 1965 — центральний апарат Міністерства закордонних справ (управління Європи).

З 1965 по 1966 — другий секретар у Бухаресті.

З 1966 по 1967 — військова служба.

З 1967 по 1968 — центральний апарат Міністерства закордонних справ(управління Північної Африки).

З 1969 по 1972 — другий секретар в посольстві Франції у Москві.

З 1972 по 1976 — перший секретар в посольстві Франції у Будапешті.

З 1976 по 1979 — перший секретар в посольстві Франції у Брюселі.

З 1979 по 1981 — центральний апарат Міністерства закордонних справ, заступник керівника служби протоколу.

З 1981 по 1985 — радник з питань культури в посольстві Франції у Москві.

З 1985 по 1989 — перший радник в посольстві Франції у Тель-Авіві.

З 1989 по 1991 — центральний апарат Міністерства закордонних справ, заступник керівника управління Європи.

З 1991 по 1996 — надзвичайний та повноважний посол Франції у Вільнюсі.

З 1996 по 1998 — центральний апарат Міністерства закордонних справ, заступник керівника Головного управління з питань політики та безпеки.

З 1998 по 2001 — надзвичайний та повноважний посол Франції у Тегерані.

З 2001 по 2002 — центральний апарат Міністерства закордонних справ, Співголова Мінської групи.

З 2002 по 2005 — Надзвичайний та Повноважний Посол Франції у Києві.

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У 2017 підписав петицію до президента Росії з вимогою звільнити українського режисера Олега Сенцова[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]