Філіп II Сміливий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Філіп II
Philippe II
Philip II duke of burgundy.jpg
герцог Бургундії
Початок правління: 1363
Кінець правління: 1404
Інші титули: граф Шароле
пфальцграф Бургундії
граф Флвндрії
граф Артуа
граф Невер
граф Ретель
Попередник:
Наступник: Жан I
Дата народження: 17 січня 1342(1342-01-17)
Місце народження: Понтуаз
Дата смерті: 27 квітня 1404(1404-04-27) (62 роки)
Місце смерті: Халле
Дружина: Маргарита III Фландрська
Діти: 5 синів та 4 доньки
Династія: Валуа
Батько: Іоанн II Добрий
Мати: Бона Люксембурзька

Філіп II Сміливий, Лисий (*17 січня 1342 — †27 квітня 1404) — герцог Бургундії у 13631404 роках, визначний політичний діяч.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив з династії Валуа. Четвертий син Іоанна II, короля Франції, та Бона Люксембурзької. На відміну від інших синів спочатку не отримав домену. Тому деякий час Філіпа називали «Безземельним». Навчався у Сільвества дела Сервеля, у якого стидіював латину та граматику. У 1350 році його батько стає королем. Впроваджує Орден Зірки, кавалером якого у 1352 році стає Філіп. У 1356 році відзначився у битві при Пуатьє з англійцями. За виявлену хоробрість отримав прізвисько «Сміливий». Втім разом з батьком потрапляє у полон. Спочатку перебував у Бордо, згодом Філіпа було доставлено до Лондону.

Здобув волю лише після перемир'я у Бретиньї у 1360 році. Тоді ж отримав перший свій титул — герцога Туренського. У 1361 році помирає Філіп I, герцог Бургундії. Його спадкоємцем стає король Франції. Згодом у 1363 році він робить свого сина Філіпа Туренського спочатку королівським намісником бургундії, а 6 вересня того ж року герцогом. Іоанн II передав його в апанаж. Втім Філіп вимушен був відмовитися від герцогства Туренського.

Володар Бургундії[ред.ред. код]

З самого початку Філіпу II Бургундському довелося приборкувати місцевих баронів, а також боротися з численними бандами розбійників. Йому вдалося придушити заколот графів на чолі із Жана Нефштательським. Незабаром встановити міцний мир у герцогстві.

Володіння Філіпа II

Водночас вступив у протистояння у Едумундом Плантагенетом, графом Кембріджем, за руку Маргарити III Фландрської. В цій справі Філіпу II допоміг його брат король Карл V та папа римський Урбан V. Зрештою у 1369 році відбулося весілля. В якості посагу Філіп Бургундський отримав графства Фландрія, Артуа, Ретель, Невер, пфальцграфство Бургундія. Спочатку Пиоип II відтримував гарні стосунки з фламандськими та брабантськими містами. Втім у 1380 році втрутився у суперечку на боці тестя Людовіка II Мальського. Це спричинило конфлікт Бургундії із впливовими міста Гент, Брюге, Іпр. Лише за допомогою короля Карла VI у 1382 році здобуває перемогу над бунтівними містами на чолі із Філіпом ван Артевельде. Втім незабаром за допомоги англійців фламандці знову повстають. Виснажливу боротьбу з Фландрією Філіп II зумів завершити лише у 1385 році, уклавши мир у Турне. Згідно з договором Філіп II надавав прощення бунтівникам, визнавав їх привілеї, навзаєм фламандські міста визнали Філіпа за свого володаря.

У 1386–1388 роках намагався боротися проти англійців та фламандців у Нідерландах, втім зазнав поразки.

Зрештою, зміцнивши своє становище у графствах дружини, Філіп II починає проводити активну зовнішню політику, сподіваючись підвищити статус Бургундії в Європі. Укоадаються союзи з Австрійським, Баварським, Люксембурзьким, Савойським герцогствами. У 1390 році у графів Арманьяк купує графство Шароле за 60 тисяч золотих.

Боротьба у Франції[ред.ред. код]

Водночас посилюється вплив Філіпа II усередині Франції. У 1380 році помирає король Карл V. Разом з іншими братами Філіп Бургундський стає опікуном свого небожа Карла VI. Незабаром до 1382 року Філіп II зумів зосередити усю владу у своїх руках. З цього моменту до 1388 року він був фактичним володарем Франції. На посаді регента він зміг придушити повстання у містах північно—західної Франції, викликане великими податками.

У 1388 році Філіп Бургундській складає свої повноваження регента. Втім у 1392 році з королем Карлом VI трапився психічний розлад. Тоді Філіп Бургундський за допомогою свого брата Жана Беррійського знову отримує посаду регента. Проте йому довелося боротися за посаду регента з Людовиком Орлеанським.

У 1398 році Філіп II Буругндський спробував подолати велику схизму у католицькій церкві, проте марно.

У 1402 році становище Філіпа II в якості фактичного володаря Франції остаточно затвердилося. Свою владу він зберіг до самої смерті 27 квітня 1404 року.

Родина[ред.ред. код]

  • Маргарита III (1350–1405), графиня Фландії, Невера, Артуа, Ретеля, пфальцграфиня Бургундії

Діти[ред.ред. код]

  1. Жан (1371–1419), герцог Бургундії з 1404 до 1419 року
  2. Карл (1372–1373)
  3. Маргарита (1374–1441), дружина Вільгельма II Вітельсбаха, герцога Баварії
  4. Людовик (1377–1378)
  5. Катерина (1378–1425), дружина Леопольда IV Габсбурга, герцога Австрії
  6. Бона (1379–1399)
  7. Антуан (1384–1415), герцог Брабанту
  8. Марія (1386–1422), дружина Амадея VIII, герцога Савойї
  9. Філіп (1389–1415), граф Невера та Ретеля.

Джерела[ред.ред. код]

  • Ernest Petit, Ducs de Bourgogne de la maison de Valois : Philippe le Hardi, 1363–1380, vol. 1, Paris, H. Champion éditeur, 1976
  • Richard Vaughan, Philip the Bold. The formation of the Burgundian state, Londres, Woodbridge, 2002
  • Susan Marti et al.(Hrsg.): Karl der Kühne (1433–1477): Kunst, Krieg und Hofkultur. Katalog zur Ausstellung «Karl der Kühne (1433–1477)». Mercatorfonds, Brüssel 2008.