Філіп II Сміливий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пилип II
Philippe II
Philip II duke of burgundy.jpg
герцог Бургундії
Початок правління: 1363
Кінець правління: 1404
Інші титули: граф Шароле
пфальцграф Бургундії
граф Флвндрії
граф Артуа
граф Невер
граф Ретель
Попередник:
Наступник: Жан I
Дата народження: 17 січня 1342(1342-01-17)
Місце народження: Понтуаз
Дата смерті: 27 квітня 1404(1404-04-27) (62 роки)
Місце смерті: Ґалле
Дружина: Маргарита III Фландрська
Діти: 5 синів та 4 доньки
Династія: Валуа
Батько: Іоанн II Добрий
Мати: Бона Люксембурзька

Пилип II Сміливий, Лисий (*17 січня 1342 — †27 квітня 1404) — герцог Бургундії у 13631404 роках, визначний політичний діяч.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив з династії Валуа. Четвертий син Іоанна II, короля Франції, та Бона Люксембурзької. На відміну від інших синів спочатку не отримав домену. Тому деякий час Пилипа називали «Безземельним». Навчався у Сільвества дела Сервеля, у якого стидіював латину та граматику. У 1350 році його батько стає королем. Впроваджує Орден Зірки, кавалером якого у 1352 році стає Пилип. У 1356 році відзначився у битві при Пуатьє з англійцями. За виявлену хоробрість отримав прізвисько «Сміливий». Втім разом з батьком потрапляє у полон. Спочатку перебував у Бордо, згодом Пилипа було доставлено до Лондону.

Здобув волю лише після перемир'я у Бретиньї у 1360 році. Тоді ж отримав перший свій титул — герцога Туренського. У 1361 році помирає Пилип I, герцог Бургундії. Його спадкоємцем стає король Франції. Згодом у 1363 році він робить свого сина Пилипа Туренського спочатку королівським намісником бургундії, а 6 вересня того ж року герцогом. Іоанн II передав його в апанаж. Втім Пилип вимушен був відмовитися від герцогства Туренського.

Володар Бургундії[ред.ред. код]

З самого початку Пилипу II Бургундському довелося приборкувати місцевих баронів, а також боротися з численними бандами розбійників. Йому вдалося придушити заколот графів на чолі із Жана Нефштательським. Незабаром встановити міцний мир у герцогстві.

Володіння Пилипа II

Водночас вступив у протистояння у Едумундом Плантагенетом, графом Кембріджем, за руку Маргарити III Фландрської. В цій справі Пилипу II допоміг його брат король Карл V та папа римський Урбан V. Зрештою у 1369 році відбулося весілля. В якості посагу Пилип Бургундський отримав графства Фландрія, Артуа, Ретель, Невер, пфальцграфство Бургундія. Спочатку Пиоип II відтримував гарні стосунки з фламандськими та брабантськими містами. Втім у 1380 році втрутився у суперечку на боці тестя Людовіка II Мальського. Це спричинило конфлікт Бургундії із впливовими міста Гент, Брюге, Іпр. Лише за допомогою короля Карла VI у 1382 році здобуває перемогу над бунтівними містами на чолі із Пилипом ван Артевельде. Втім незабаром за допомоги англійців фламандці знову повстають. Виснажливу боротьбу з Фландрією Пилип II зумів завершити лише у 1385 році, уклавши мир у Турне. Згідно з договором Пилип II надавав прощення бунтівникам, визнавав їх привілеї, навзаєм фламандські міста визнали Пилипа за свого володаря.

У 1386–1388 роках намагався боротися проти англійців та фламандців у Нідерландах, втім зазнав поразки.

Зрештою, зміцнивши своє становище у графствах дружини, Пилип II починає проводити активну зовнішню політику, сподіваючись підвищити статус Бургундії в Європі. Укоадаються союзи з Австрійським, Баварським, Люксембурзьким, Савойським герцогствами. У 1390 році у графів Арманьяк купує графство Шароле за 60 тисяч золотих.

Боротьба у Франції[ред.ред. код]

Водночас посилюється вплив Пилипа II усередині Франції. У 1380 році помирає король Карл V. Разом з іншими братами Пилип Бургундський стає опікуном свого небожа Карла VI. Незабаром до 1382 року Пилип II зумів зосередити усю владу у своїх руках. З цього моменту до 1388 року він був фактичним володарем Франції. На посаді регента він зміг придушити повстання у містах північно—західної Франції, викликане великими податками.

У 1388 році Пилип Бургундській складає свої повноваження регента. Втім у 1392 році з королем Карлом VI трапився психічний розлад. Тоді Пилип Бургундський за допомогою свого брата Жана Беррійського знову отримує посаду регента. Проте йому довелося боротися за посаду регента з Людовиком Орлеанським.

У 1398 році Пилип II Буругндський спробував подалати велику схизму у католицькій церкві, проте марно.

У 1402 році становище Пилипа II в якості фактичного володаря Франції остаточно затверджується. Свою владу зберігає до самої смерті 27 квітня 1404 року.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Маргарита III (1350–1405), графиня Фландії, Невера, Артуа, Ретеля, пфальцграфиня Бургундії

Діти:

  • Жан (1371–1419), герцог Бургундії з 1404 до 1419 року
  • Карл (1372–1373)
  • Маргарита (1374–1441), дружина Вільгельма II Вітельсбаха, герцога Баварії
  • Людовик (1377–1378)
  • Катерина (1378–1425), дружина Леопольда IV Габсбурга, герцога Австрії
  • Бона (1379–1399)
  • Антуан (1384–1415), герцог Брабанту
  • Марія (1386–1422), дружина Амадея VIII, герцога Савойї
  • Пилип (1389–1415), граф Невера та Ретеля.

Джерела[ред.ред. код]

  • Ernest Petit, Ducs de Bourgogne de la maison de Valois : Philippe le Hardi, 1363–1380, vol. 1, Paris, H. Champion éditeur, 1976
  • Richard Vaughan, Philip the Bold. The formation of the Burgundian state, Londres, Woodbridge, 2002
  • Susan Marti et al.(Hrsg.): Karl der Kühne (1433–1477): Kunst, Krieg und Hofkultur. Katalog zur Ausstellung «Karl der Kühne (1433–1477)». Mercatorfonds, Brüssel 2008.