Філіп II де Куртене
| Титул | граф[d] |
|---|---|
| Дата народження | 1195 |
| Дата смерті | 1226 |
| Місце смерті | Сен-Флур |
| Батько | П'єр II де Куртене |
| Мати | Іоланда де Ено |
| Брат/сестра | Матильда I (графиня Неверу), Маргарита де Куртене, Марія де Куртене, Elisabeth of Courtenayd, Yolanda de Courtenayd, Балдуїн II де Куртене, Роберт I (латинський імператор), Генріх II де Куртене і Inés de Courtenayd |
| У шлюбі з | Isabel de Brienned |
| Рід | Capetian House of Courtenayd |
| Рід діяльності | суверен |
 Філіп II де Куртене у Вікісховищі | |
Філіп II Губа (фр. Philippe II la lèvre; 1195 — 1226) — четвертий маркграф Намюру в 1212—1226 роках.
Належав до роду Куртене-Капетингів. Старший син латинського імператора П'єра I та Іоланди де Ено. 1212 року остання успадкувала маркграфство намюрське після смерті свого брата Філіпа I, але через кілька місяців передала його своєму синові[1][2]. У 1214 і 1216 роках вимушен був відбивати напад військ Ермезінди II, графи Люксембургу, що претендувала на Намюр. 1217 року між ними укладено мирний договір, що підтвердив статус-кво. Після смерті батька в 1219 році був обраний баронами імператором, але відмовився від трону Латинської імперії, і імператором став його молодший брат Роберт[3].
1221 року почалася війна з Валераном II, герцогом Лімбурга, яка закінчилася 13 березня 1222 року Другою Дінанською угодою, що зберегла Намюр за Філіпом.
У 1226 році брав участь в Альбігойському хрестовому поході на чолі з французьким королем Людовиком VIII, який разом зі своїм військом взяв в облогу Авіньйон. Місто впало після тривалої облоги, водночас почалася епідемія. Філіп II помер від хвороби в Сен-Флурі (Овернь). Владу спадкував його брат Генріх II.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 4 листопада 1216 року вперше письмо згаданий як маркграф
- ↑ A. Wauters: Table chronologique des chartes et diplomes imprimés concernant l’histoire de Belgique, Band 3, 1871, S. 460; F. Reiffenberg: Monuments pour servir a l’histoire provinces de Namur, de Hainaut et de Luxembourg, Band 1, Nr. V, 1844, S. 9.
- ↑ Chronicon Turonense. In: RHGF. 18, S. 300.
Джерела[ред. | ред. код]
- Baron Emile de Borchgrave. Philippe II de Namur // Biographie Nationale (Académie royale de Belgique). — Bruxelles: Établissements Émile Bruylant, 1903. — Vol. 17. — P. 319—320.