Філ Мікелсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філ Мікелсон
— Гольфіст —

Особисті дані
Прізвиська Шульга (Lefty), Чудовий Філ (Phil the Thrill)
Національність США США
Дата народження 16 червня 1970(1970-06-16) (53 роки)
Сан-Дієго
Зріст 191 см
Вага 91 кг
Дружина Еймі (у дівоцтві Макбрайд)
Кар'єра
Виш Університет штату Аризона
Перейшов у професіонали 1992
Тур(и) PGA-тур, Чемпіони PGA-туру
Число перемог у турах
PGA Tour 45
European Tour 11
Asian Tour 1
Sunshine Tour 1
PGA Tour of Australasia 1
Challenge Tour 1
Champions Tour 2
Інші 4
Найкращі результати в мейджорах
Мастерз П: 2004, 2006, 2010
U.S. Open 2/=2: 1999, 2002, 2004, 2006, 2009, 2013
The Open Championship П: 2013
PGA Championship П: 2005, 2021

Філіп Алфред Мікелсон (англ. Philip Alfred Mickelson) — американський гольфіст, шестиразовий чемпіон мейджорів: трьох Мастерзів, двох чемпіонатів PGA та одного Відкритого чемпіонату Британії, переможець 45 турнірів PGA-туру[1][2]. Після виграшу Чемпіонату PGA 2021, Мікельсон став найстаршим в історії переможцем мейджора — 50 років 11 місяців.

Мікелсон — один із 12 гравців, які вигравали три меджори з чотирьох[3]. Не підкорився йому тільки Відкритий чемпіонат США, в якому він рекордні шість разів фінішував другим[4].

Мікелсон провів 25 років поспіль у чільнй 50-ці офіційного світового рейтингу[5]. Понад 700 тижнів він входив до чільної десятки[6]. Найвище його місце в рейтингу — друге. Хоча він від природи правша, він відомий своїм ліворучним махом, якому навчився відзеркалюючи праворучний мах батька. У 2012 році Мікелсона запровадили до Міжнародної зали слави гольфу[7].

Посилання на джерела[ред. | ред. код]

  1. The 87th PGA Championship (PDF). PGA of America. 15 серпня 2005. Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2012. Процитовано 16 жовтня 2013.
  2. Mickelson's "Peaceful" Day. The Open. 21 липня 2013. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013.
  3. The Lost Major: Golfers to win three legs of the Career Grand Slam. golftoday.co.uk. 18 березня 2019. Процитовано 9 серпня 2020.
  4. Pingue, Frank (25 червня 2020). Golf-Six-times runner-up Mickelson gets exemption into U.S. Open. National Post. Процитовано 9 серпня 2020.
  5. Gray, Will (26 листопада 2018). Mickelson's streak hits 25 years inside OWGR top 50. Golf Channel. Процитовано 27 листопада 2018.
  6. Official World Golf Ranking Advanced Statistics. Golfrankingstats.com. 14 липня 2013. Процитовано 22 липня 2013.
  7. World Golf Hall of Fame to induct Mickelson in 2012. PGA Tour. 10 листопада 2011. Процитовано 25 липня 2013.