Фінал Ліги Європи УЄФА 2018

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фінал Ліги Європи УЄФА 2018
Логотип фіналу
Турнір Ліга Європи УЄФА 2017—2018
Протокол (англ.)
Дата 16 травня 2018
Стадіон Франція «Парк Олімпік Ліонне», Десін-Шарп'є
Гравець матчу Антуан Грізманн (Атлетіко)[1]
Арбітр Нідерланди Бйорн Кейперс
Глядачі 55 768
Погода Хмарно, 19 °C, вологість: 66%[2]
2017
2019

Фінал Ліги Європи УЄФА 2018 — 47-й фінал Кубка УЄФА, але 9-й у зміненому форматі. Відбувся 16 травня 2018 року в Десін-Шарп'є (Франція) на стадіоні «Парк Олімпік Ліонне»[3]. У матчі зійшлисяся іспанський Атлетіко з Мадрида та французький Олімпік з Марселя. Перемогу і титул переможця Ліги Європи УЄФА здобув «Атлетіко» з рахунком 3:0.

Місце проведення[ред. | ред. код]

Стадіон «Парк Олімпік Ліонне»

Стадіон «Парк Олімпік Ліонне» знаходиться у місті Десін-Шарп'є, що поблизу Ліона. Арена приймала матчі Чемпіонату Європи з футболу 2016. Тут свої домашні матчі проводить «Олімпік».

Стадіон є одним з об'єктів комплексу, який розташовується на площі в 50 гектарів, де також перебувають тренувальна база «Ліона», готелі та офіси. Офіційна назва стадіону «Парк Олімпік Ліонне», якою підписують арену в офіційних протоколах[4]. Також поширеною є назва «Стад де Люм'єр», яка перекладається як «Стадіон світла». Назву пов'язують із фестивалем світла, що проводиться в Ліоні щорічно на початку грудня. Свято заснували на честь Діви Марії, яка, за легендою, колись врятувала Ліон від епідемії чуми[5].

Посол матчу[ред. | ред. код]

Посол матчу Ерік Абідаль.

Послом фінального матчу Ліги Європи УЄФА 2017-2018 став відомий французький футболіст, уродженець Ліону Ерік Абідаль, який двічі ставав переможцем Ліги чемпіонів УЄФА в складі «Барселони».

Передмова[ред. | ред. код]

«Марсель» вже втретє виходить у фінал турніру, два попередніх у 1999 і 2004 французи програли. Загалом це буде п'ятий фінальний матч в єврокубках. До цього вони двічі грали в фіналах спочатку Кубка європейських чемпіонів 1991 року в якому поступились белградському клубу «Црвена Звезда», а в 1993 переграли вже в Лізі чемпіонів УЄФА італійський «Мілан».

Мадридський «Атлетіко» більш титулована команда. У 1962 здобули Кубок володарів кубків УЄФА обігравши по сумі двох матчів «Фіорентіну». І двічі вигравали Лігу Європи УЄФА в 2010 та 2012. Також в активі клубу три виходи до фіналів Ліги чемпіонів/Кубка чемпіонів УЄФА в яких вони щоразу зазнавали поразки (1974, 2014, 2016).

Між собою клуби грали лише одного разу на груповому етапі Ліги чемпіонів УЄФА 2008—2009. Іспанці вдома перемогли 2–1, а в Марселі команди розписали мирову 0–0.

Якщо для тренера марсельців Руді Гарсії це буде перший європейський фінал, то для наставника «Атлетіко» Дієго Сімеоне це вже третій фінал. В першому фіналі 1998 року він грав як гравець виступав за італійський «Інтернаціонале», а в 2012 вже на посаді головного тренера в складі «матрацників» здобув свій другий Кубок УЄФА.

«Марсель» стане третьої командою, яка проведе фінал в себе на батьківщині починаючи з 1998. У 2002 «Феєнорд» на власному стадіоні переміг «Боруссію» (Дортмунд), а через три роки вже московський ЦСКА у Лісабоні обіграв місцевий «Спортінг».

Шлях до фіналу[ред. | ред. код]

Іспанія Атлетіко Раунд Франція Марсель
Ліга чемпіонів Турнір Ліга Європи
Суперник Загальний рахунок 1–й матч 2–й матч Кваліфікація Суперник Загальний рахунок 1–й матч 2–й матч
Кваліфікувався до групової стадії, як третя команда національного чемпіонату 3–й кв. раунд Бельгія Остенде 4–2 4–2 (В) 0–0 (Г)
Плей-оф Словенія Домжале 4–1 1–1 (Г) 3–0 (В)
Суперник Рахунок Груповий етап Суперник Рахунок
Італія Рома 0–0 (Г) Матч 1 Туреччина Коньяспор 1–0 (В)
Англія Челсі 1–2 (В) Матч 2 Австрія Ред Булл 0–1 (Г)
Азербайджан Карабах 0–0 (Г) Матч 3 Португалія Віторія (Гімарайнш) 2–1 (В)
Азербайджан Карабах 1–1 (В) Матч 4 Португалія Віторія (Гімарайнш) 0–1 (Г)
Італія Рома 2–0 (В) Матч 5 Туреччина Коньяспор 1–1 (Г)
Англія Челсі 1–1 (Г) Матч 6 Австрія Ред Булл 0–0 (В)
Група C 3–е місце
Команда І
В
Н
П
ЗМ
ПМ
РМ
О
Італія Рома 6 3 2 1 9 6 +3 11
Англія Челсі 6 3 2 1 16 8 +8 11
Іспанія Атлетіко 6 0 2 4 5 4 +1 2
Азербайджан Карабах 6 0 2 4 2 14 −12 2
Підсумкова таблиця Група I 2–е місце
Команда І
В
Н
П
ЗМ
ПМ
РМ
О
Австрія Ред Булл 6 3 3 0 7 1 +6 12
Франція Марсель 6 2 2 2 4 4 0 8
Туреччина Коньяспор 6 1 3 2 4 6 −2 6
Португалія Віторія (Гімарайнш) 6 1 2 3 5 9 −4 5
Суперник Загальний рахунок 1–й матч 2–й матч Плей-оф Суперник Загальний рахунок 1–й матч 2–й матч
Данія Копенгаген 5–1 4–1 (Г) 1–0 (В) 1/16 фіналу Португалія Брага 3–1 3–0 (В) 0–1 (Г)
Росія Локомотив 8–1 3–0 (В) 5–1 (Г) 1/8 фіналу Іспанія Атлетік 5–2 3–1 (В) 2–1 (Г)
Португалія Спортінг (Лісабон) 2–1 2–0 (В) 0–1 (Г) Чвертьфінали Німеччина РБ Лейпциг 5–3 0–1 (Г) 5–2 (В)
Англія Арсенал 2–1 1–1 (Г) 1–0 (В) Півфінали Австрія Ред Булл 3–2 2–0 (В) 1–2 (дч) (Г)

Матч[ред. | ред. код]

16 травня 2018
20:45 CEST
Марсель Франція 0:3 Іспанія Атлетіко
Протокол (англ.)
Гол 21'49' Грізманн
Гол 89' Габі

Деталі[ред. | ред. код]

Марсель
Атлетіко
ВР 30 Франція Стів Манданда
ЗХ 17 Франція Буна Сарр
ЗХ 23 Франція Аділь Рамі
ЗХ 19 Бразилія Луїс Густаву ЖК 75'
ЗХ 18 Франція Жордан Амаві ЖК 38'
ПЗ 29 Камерун Андре-Франк Замбо-Ангісса
ПЗ 8 Франція Морган Сансон
ПЗ 26 Франція Флоріан Товен
ПЗ 10 Франція Дімітрі Паєт () Замінений на 32-ій хвилині 32'
ПЗ 5 Аргентина Лукас Окампос Замінений на 55-ій хвилині 55'
НП 28 Франція Валер Жермен Замінений на 74-ій хвилині 74'
Заміни:
ВР 16 Франція Йоанн Пеле
ЗХ 2 Японія Хірокі Сакаї
ЗХ 6 Португалія Роландо
ПЗ 4 Франція Бубакар Камара
ПЗ 27 Франція Максім Лопес Вийшов на заміну на 32-ій хвилині 32'
НП 11 Греція Константінос Мітроглу Вийшов на заміну на 74-ій хвилині 74'
НП 14 Камерун Клінтон Н'Жьє ЖК 78' Вийшов на заміну на 55-ій хвилині 55'
Тренер:
Франція Руді Гарсія
ВР 13 Словенія Ян Облак
ЗХ 16 Хорватія Шиме Врсалько ЖК 23' Замінений на 46-ій хвилині 46'
ЗХ 24 Уругвай Хосе Марія Хіменес
ЗХ 2 Уругвай Дієго Годін
ЗХ 19 Франція Лукас Ернандес ЖК 78'
ПЗ 11 Аргентина Анхель Корреа Замінений на 88-ій хвилині 88'
ПЗ 14 Іспанія Габі ()
ПЗ 8 Іспанія Сауль Ньїгес
ПЗ 6 Іспанія Коке
НП 7 Франція Антуан Грізманн Замінений на 90-ій хвилині 90'
НП 18 Аргентина Дієго Коста
Заміни:
ВР 25 Аргентина Аксель Вернер
ЗХ 3 Бразилія Філіпе Луїс
ЗХ 15 Чорногорія Стефан Савич
ЗХ 20 Іспанія Хуанфран Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
ПЗ 5 Гана Томас Партей Вийшов на заміну на 88-ій хвилині 88'
НП 9 Іспанія Фернандо Торрес Вийшов на заміну на 90-ій хвилині 90'
НП 21 Франція Кевін Гамейро
Тренер:
Аргентина Дієго Сімеоне

Гравець матчу UEFA:
Антуан Грізманн (Атлетіко)

Помічники арбітра:
Сандер ван Роекель (Нідерланди)
Ервін Зейнстра (Нідерланди)
Четвертий арбітр:
Шимон Марциняк (Польща)
Додаткові арбітри:
Данні Маккелі (Нідерланди)
Пол ван Букел (Нідерланди)
Резервний арбітр:
Маріо Дікс (Нідерланди)

Регламент[6]

  • 90 хвилин.
  • 30 хвилин додаткового часу за необхідності.
  • Серія пенальті за необхідності.
  • По сім запасних гравців.
  • Максимум три заміни гравців від кожної команди посеред матчу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Griezmann named official man of the match. UEFA.com. Union of European Football Associations. 16 травня 2018. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
  2. Tactical Lineups – Final – Wednesday 16 травня 2018 (PDF). UEFA.com. Union of European Football Associations. 16 травня 2018. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 16 травня 2018. 
  3. Lyon to host 2018 UEFA Europa League final. UEFA.com. Union of European Football Associations. 9 грудня 2016. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 12 травня 2017.  (англ.)
  4. «Олімпік» Ліон на сайті Ліги 1. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 24 березня 2018. 
  5. Ліон. Про місто та стадіон для збірної України на Євро-2016. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 24 березня 2018. 
  6. Regulations of the UEFA Europa League 2017/18 Season. UEFA.com. 4 квітня 2017. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 14 травня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]