Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2015

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2015
Olympicstadium2.jpg
«Олімпіаштадіон» прийняв фінал турніру
Турнір Ліга чемпіонів УЄФА 2014/2015
Дата 6 червня 2015
Стадіон Німеччина «Олімпійський», Берлін
Арбітр Туреччина Джюнейт Чакир
Глядачі 70,442
Погода 26 °C
2014
2016

Фіна́л Лі́ги чемпіо́нів УЄФА́ 2015 ро́ку — фінальний матч розіграшу Ліги чемпіонів УЄФА 2014–2015, 60-го сезону в історії Кубка європейських чемпіонів і 23-го сезону в історії Ліги чемпіонів УЄФА. Матч відбувся 6 червня 2015 року в Берліні на Олімпійському стадіоні[1]

Переможець матчу зіграє з переможцем Ліги Європи УЄФА сезону 2014/15 в матчі на Суперкубок УЄФА 2015 року, а також кваліфікується до півфіналу клубного чемпіонату світу 2015 року.

Виграла Барселона із рахунком 3:1.[2]

Передмова[ред. | ред. код]

Це восьмий фінал Кубка чемпіонів/Ліги чемпіонів УЄФА як для «Ювентуса» так і «Барселони». «Ювентус» виграв два своїх попередніх фінали (1985, 1996) та програв п'ять (1973, 1983, 1997, 1998, 2003), в той час як «Барселона» виграла чотири попередні фінали (1992, 2006, 2009, 2011) та три рази поступилась (1961, 1986, 1994). «Барселона» також грала у шести фіналах Кубка володарів кубків, — перемоги в 1979, 1982, 1989, 1997, та поразки в 1969 та 1991, в той час як «Ювентус» грав в одному фіналі Кубка (перемога в 1984 році) та в чотирьох фіналах Кубка УЄФА (перемоги в 1977, 1990 та 1993, поразка в 1995), «Барселона» вигравала три рази Кубок ярмарків (попередник Кубка УЄФА) 1958, 1960, 1966.

Між собою команди грали шість разів, але ніколи не грали у фіналі. У своїх попередніх зустрічах клубних турнірів УЄФА, «Барселона» виграла 2:1 за сумою двох матчів у чвертьфіналі Кубка чемпіонів 1985/86, 3:2 за сумою двох матчів у півфіналі Кубка володарів кубків 1990/91, в той час як «Ювентус» виграв 3:2 чвертьфінал Ліги чемпіонів УЄФА 2002/03 за сумою двох матчів. «Барселона» перемогла в півфіналі Латинського кубку 1952 року «Ювентус» 4:2, та поступилась у другому раунді Кубка ярмарок 1970/71 2:4.

Обидва клуби зробили цього сезону дублі, вигравши як національні чемпіонати так і національні Кубки.

Шлях до фіналу[ред. | ред. код]

Італія Ювентус Раунд Іспанія Барселона
Суперник Результат Груповий етап Суперник Результат
Швеція Мальме 2–0 (В) Тур 1 Кіпр АПОЕЛ 1–0 (В)
Іспанія Атлетіко 0–1 (Г) Тур 2 Франція Парі Сен-Жермен 2–3 (Г)
Греція Олімпіакос П 0–1 (Г) Тур 3 Нідерланди Аякс 3–1 (В)
Греція Олімпіакос П 3–2 (В) Тур 4 Нідерланди Аякс 2–0 (Г)
Швеція Мальме 2–0 (Г) Тур 5 Кіпр АПОЕЛ 4–0 (Г)
Іспанія Атлетіко 0–0 (В) Тур 6 Франція Парі Сен-Жермен 3–1 (В)
Група A 2 місце
Команда І
В
Н
П
ЗМ
ПМ
РМ
О
Іспанія Атлетіко 6 4 1 1 14 3 +11 13
Італія Ювентус 6 3 1 2 7 4 +3 10
Греція Олімпіакос П 6 3 0 3 10 13 −3 9
Швеція Мальме 6 1 0 5 4 15 −11 3
Кінцевий результат Група F переможець
Команда І
В
Н
П
ЗМ
ПМ
РМ
О
Іспанія Барселона 6 5 0 1 15 5 +10 15
Франція Парі Сен-Жермен 6 4 1 1 10 7 +3 13
Нідерланди Аякс 6 1 2 3 8 10 −2 5
Кіпр АПОЕЛ 6 0 1 5 1 12 −11 1
Суперник За сумою
двох матчів
1-й матч 2-й матч Плей-оф Суперник За сумою
двох матчів
1-й матч 2-й матч
Німеччина Боруссія (Дортмунд) 5–1 2–1 (В) 3–0 (Г) 1/8 Англія Манчестер Сіті 3–1 2–1 (Г) 1–0 (В)
Франція Монако 1–0 1–0 (В) 0–0 (Г) Чвертьфінали Франція Парі Сен-Жермен 5–1 3–1 (Г) 2–0 (В)
Іспанія Реал Мадрид 3–2 2–1 (В) 1–1 (Г) Півфінали Німеччина Баварія (Мюнхен) 5–3 3–0 (В) 2–3 (Г)

Деталі матчу[ред. | ред. код]

6 червня 2015
20:45
Ювентус Італія 1 – 3 Іспанія Барселона
Мората Гол 55' Протокол (англ.) Ракитич Гол 4'
Суарес Гол 68'
Неймар Гол 90+7'
Олімпійський, Берлін
Глядачів: 70,442[3]
Арбітр: Джюнейт Чакир (Туреччина)
Ювентус
Барселона
ВР 1 Італія Джанлуїджі Буффон (c)
ЗХ 26 Швейцарія Штефан Ліхтштайнер
ЗХ 15 Італія Андреа Барцальї
ЗХ 19 Італія Леонардо Бонуччі
ЗХ 33 Франція Патріс Евра Замінений на 89-ій хвилині 89'
ПЗ 21 Італія Андреа Пірло
ПЗ 8 Італія Клаудіо Маркізіо
ПЗ 6 Франція Поль Погба ЖК 41'
ПЗ 23 Чилі Артуро Відаль ЖК 11' Замінений на 79-ій хвилині 79'
НП 10 Аргентина Карлос Тевес
НП 9 Іспанія Альваро Мората Замінений на 85-ій хвилині 85'
Запасні:
ВР 30 Італія Марко Сторарі
ЗХ 5 Італія Анджело Огбонна
ПЗ 11 Франція Кінгслі Коман Вийшов на заміну на 89-ій хвилині 89'
ПЗ 20 Італія Сімоне Падоїн
ПЗ 37 Аргентина Роберто Перейра Вийшов на заміну на 79-ій хвилині 79'
ПЗ 27 Італія Стефано Стураро
НП 14 Іспанія Фернандо Льоренте Вийшов на заміну на 85-ій хвилині 85'
Тренер:
Італія Массіміліано Аллегрі
Juventus vs Barcelona 2015-06-06.svg
ВР 1 Німеччина Марк-Андре тер Штеген
ЗХ 22 Бразилія Даніел Алвес
ЗХ 3 Іспанія Жерард Піке
ЗХ 14 Аргентина Хав'єр Маскерано
ЗХ 18 Іспанія Жорді Альба
ПЗ 4 Хорватія Іван Ракитич Замінений на 90+1-ій хвилині 90+1'
ПЗ 5 Іспанія Серхіо Бускетс
ПЗ 8 Іспанія Андрес Іньєста (c) Замінений на 78-ій хвилині 78'
НП 10 Аргентина Ліонель Мессі
НП 9 Уругвай Луїс Суарес ЖК 70' Замінений на 90+6-ій хвилині 90+6'
НП 11 Бразилія Неймар
Запасні:
ВР 13 Чилі Клаудіо Браво
ЗХ 15 Іспанія Марк Бартра
ЗХ 21 Бразилія Адріано
ЗХ 24 Франція Жеремі Матьє Вийшов на заміну на 90+1-ій хвилині 90+1'
ПЗ 6 Іспанія Хаві Вийшов на заміну на 78-ій хвилині 78'
ПЗ 12 Бразилія Рафінья
НП 7 Іспанія Педро Вийшов на заміну на 90+6-ій хвилині 90+6'
Тренер:
Іспанія Луїс Енріке

Гравець матчу UEFA :
Андрес Іньєста (Барселона)

Помічники арбітра:
Бахатин Дуран (Туреччина)
Тарик Енгюн (Туреччина)
Четвертий арбітр:
Йонас Ерікссон (Швеція)
Додаткові арбітри:
Хюсейин Гечек (Туреччина)
Бариш Шимшек (Туреччина)
Резервний:
Мустафа Емре Ейсой (Туреччина)

Регламент[4]

  • 90 хвилин.
  • 30 хвилин додаткового часу за необхідності.
  • Серія пенальті за необхідності.
  • Сім гравців на заміні.
  • Максимум три заміни.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 2014/15 calendar and access list. UEFA.com. 
  2. "Барселона" перемогла "Ювентус" у фіналі Ліги чемпіонів УЄФА. Deutsche Welle. 6 червня 2015. Процитовано 7 червня 2015. 
  3. Full Time Report (pdf). UEFA.org. Union of European Football Associations. 6 June 2015. Процитовано 6 June 2015. 
  4. Regulations of the UEFA Champions League 2014/15 Season. UEFA.com. Union of European Football Associations. 1 May 2014. Процитовано 6 червня 2015.