Чемпіонат Європи з футболу 2020

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат Європи з футболу 2020
Офіційний логотип
Команд 55 (кваліфікація)
(у фінальній частині: 24)
Господар(і) турніру Європа Європа
Місця проведення 12 стадіонів (у 12 містах)
Час проведення 12 червня - 12 липня 2020 (фінальна частина)
березень – листопад 2019 (кваліфікація)

Чемпіонат Європи з футболу 2020 року, або скорочено Євро-2020, — 16-й чемпіонат Європи з футболу, який пройде з 12 червня по 12 липня 2020 року. Турнір відбудеться в 12 різних містах 12-и країн Європи. Португалія захищатиме свій титул. Вперше в історії турніру буде застосована система VAR.[1]

Фінал відбудеться 12 липня 2020 року на стадіоні «Вемблі» у Лондоні, що прийматиме його вдруге після Євро-1996.

Переможець турніру отримає право зіграти на Кубку конфедерацій 2021 у Катарі.

Кандидати[ред. | ред. код]

Виявляли бажання приймати Євро-2020:

Експериментальний пан'європейський формат[ред. | ред. код]

30 червня 2012 року на прес-конференції напередодні фіналу Євро-2012 президент УЄФА Мішель Платіні запропонував провести Євро-2020 не в одній чи кількох країнах-господарках, а у «12 або 13 містах» по всій Європі.[10] УЄФА вже використовує подібну систему для елітного раунду Юнацьких чемпіонатів Європи (U-17), де кожна з семи груп проводить матчі в іншій країні.

6 грудня 2012 року УЄФА оголосило, що Євро-2020 відбудеться у різних містах Європи, таким чином буде відзначено 60-річчя існування турніру.[11][12] Вибір міст, які прийматимуть матчі, не означає автоматичну кваліфікацію на турнір для цих країн.

Арени чемпіонату[ред. | ред. код]

Англія Лондон Німеччина Мюнхен Італія Рим Азербайджан Баку
Вемблі Альянц Арена Олімпійський стадіон Олімпійський стадіон
Місткість: 90,000 Місткість: 75,000 Місткість: 72,698 Місткість: 68,700
New Wembley Stadium and Arch from Olympic Way - geograph.org.uk - 2406320.jpg München - Allianz-Arena (Luftbild).jpg Stadio Olimpico 2008.JPG Baku Olympic Stadium panorama 1.JPG
Росія Санкт-Петербург Румунія Бухарест
Крестовський Національний стадіон
Місткість: 68,134 Місткість: 55,600
Spb 06-2017 img42 Krestovsky Stadium.jpg Stadionul National - National Arena 3.jpg
Нідерланди Амстердам Ірландія Дублін
Йоган Кройф Арена Авіва
Місткість: 54,990 Місткість: 51,700
Amsterdam Arena Roof Open.jpg Aviva Stadium(Dublin Arena).JPG
Іспанія Більбао Угорщина Будапешт Шотландія Глазго Данія Копенгаген
Сан-Мамес Пушкаш Арена
(триває будівництво)
Гемпден-Парк Паркен
Місткість: 53,332 Місткість: 67,889 Місткість: 52,063 Місткість: 38,065
San Mames, Bilbao, Euskal Herria - Basque Country.jpg Új Puskás Ferenc Stadion 2019.05.12.jpg Panoramio - V&A Dudush - Scotland National Stadium.jpg DONG Cup finalen 2004 Parken.jpg

Кваліфікація[ред. | ред. код]

Збірна[A] Кваліфікувалась як Дата кваліфікації Участі у фінальних турнірах[B]
Бельгія Бельгія Переможець або друге місце групи I 02019-10-1010 жовтня 2019 5 (1972, 1980, 1984, 2000, 2016)
Італія Італія Переможець групи J 02019-10-1212 жовтня 2019 9 (1968, 1980, 1988, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016)
Росія Росія [C] Переможець або друге місце групи I 02019-10-1313 жовтня 2019 11 (1960, 1964, 1968, 1972, 1988, 1992, 1996, 2004, 2008, 2012, 2016)
Польща Польща Переможець або друге місце групи G 02019-10-1313 жовтня 2019 3 (2008, 2012, 2016)
Україна Україна Переможець групи B 02019-10-1414 жовтня 2019 2 (2012, 2016)
Іспанія Іспанія Переможець або друге місце групи F 02019-10-1515 жовтня 2019 10 (1964, 1980, 1984, 1988, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016)
Туреччина Туреччина Переможець або друге місце групи H 02019-11-1414 листопада 2019 4 (1996, 2000, 2008, 2016)
Франція Франція Переможець або друге місце групи H 02019-11-1414 листопада 2019 9 (1960, 1984, 1992, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016)
  1. Курсивом вказано країну-господар.
  2. Жирним вказана перемога на цьому турнірі. Курсивом вказано участь на турнірі як країна-господар на цьому турнірі.
  3. З 1960 по 1988 Росія виступала як СРСР і в 1992 як СНД.

Фінал Євро-2020[ред. | ред. код]

Фінал чемпіонату Європи з футболу 2020 року прийме стадіон «Вемблі» в Лондоні — це рішення ухвалив 19 вересня 2014 року виконком УЄФА в Женеві. Матчі турніру також прийматимуть Баку, Мюнхен, Рим, Санкт-Петербург, Копенгаген, Бухарест, Амстердам, Дублін, Більбао, Будапешт та Глазго.

На 90-тисячному «Вемблі» відбудуться й обидва півфінали чемпіонату. Інші міста приймуть по три матчі групового турніру та по одному матчу стадії плей-оф Євро-2020. У Мюнхені, Римі, Санкт-Петербурзі та Баку пройдуть чвертьфінали та матчі у групах, а Копенгаген, Бухарест, Амстердам, Дублін, Більбао, Будапешт, Брюссель і Глазго — приймуть груповий турнір та одну восьму фіналу.

За право стати одним із міст, де відбудеться Євро-2020, змагалися 19 міст. Поза чемпіонатом залишилися Мінськ, Софія, Скоп'є, Єрусалим, Стокгольм та Кардіфф. За фінал та обидва півфінали, які мають відбутися у одному місті, змагалися лише лондонський «Вемблі» та мюнхенська «Альянц Арена». Напередодні виборів глава Німецького футбольного союзу (DFB) Вольфганг Нірсбах заявив, що заявка Мюнхена може бути відкликана за домовленістю з Футбольною асоціацією Англії. У відповідь англійці мають намір підтримати кандидатуру Німеччини на виборах країн, що прийматимуть Євро-2024. Востаннє матчі чемпіонату Європи проходили у Лондоні в 1996 році, коли турнір проходив у Англії.[13]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]