Фінська Соціалістична Робітнича Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Терен контрольований Радою народних уповноважених Фінляндії (помаранчевим)

Фі́нська Соціалісти́чна Робітни́ча Республі́ка (фін. Suomen sosialistinen työväentasavalta, швед. Finlands socialistiska arbetarrepublik) — недовготривалий (1918) фінський соціалістичний уряд, що існував після жовтневого перевороту у Російській республіці до громадянської війни у Фінляндії.

Проголошення та існування[ред. | ред. код]

Назва почала вживатися від 28 січня 1918 року, після проголошення «Радянського Гельсінкі» (до цього — Рада народних уповноважених Фінляндії).

Проект конституції Соціалістичної Республіки був написаний Отто Віллі Куусинен, який згодом був також фундатором Фінляндської Демократичної Республіки, про-Сталінський маріонеткового утворення часу Зимової війни.

Революція була ініційована Соціал-демократичною партією Фінляндії за підтримки більшовицького уряду у Петрограді. Новий уряд 1 березня підписав договір про дружбу з РСФРР. Червона гвардія зазнала поразки наприкінці квітня 1918 року у Фінській громадянській війні від збройних сил Фінляндії підтриманих військами Німеччини.

Програма та проект Конституції Соціалістичної Республіки, написана Отто Віллі Куусінен , під впливом ідеалів соціалізму, була в цілому ліберальною і була написана з Декларації незалежності Сполучених Штатів, і конституція Швейцарської конфедерації. Провідною метою були соціальні реформи, засобами для досягнення цієї мети була оголошена парламентська демократія на основі принципу суверенітету народу і національного самовизначення . Ідей марксизму про диктатуру пролетаріату не було в програмі, незважаючи на зацікавленість деяких фінських соціал-демократів у його створенні. Фінська Соціалістична Робітнича Республіка проте була підтримана РРФСР, яка також підтримувала комуністичні режими в Угорщині і Баварії. Фінські соціалісти на початок війну майже повністю контролювали промисловий південь країни, в той час як білогвардійці контролювали північні малонаселені терени. Інтервенція Німецької імперії змусила Червону Гвардію значною мірою залежати від військової та економічної допомоги РРФСР, проте вона була замала і не регулярна через громадянську війну в Росії. Червона Гвардія зазнала нищівної поразки і десятки тисяч соціал-демократів стали жертвами білого терору, решта перейшло в підпілля або втекли до Росії.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]