Фіорд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Норвезький фіорд Согнефіорд

Фіо́рд[1], заст. фйорд[2][3] (норв. fjord) — довга, вузька морська затока, яка часто тягнеться далеко усередину узбережжя. Фіорд походить від затоплення морем долини колишнього льодовика. Багато фіордів дуже глибокі — вони формувалися, коли величезні льодовики своєю вагою роз'їдали низи долин під рівнем моря. Після розтоплення льодовиків вода моря потрапляла в долини. Переважно, довжина фіорду в декілька разів більша за його ширину.

У світі найвідоміші чотири фіордових райони: вони розташовані на західному узбережжі Норвегії, Чилі, Південного острова Нової Зеландії та Північної Америки від затоки П'юджет-Саунд (штат Вашингтон) до Аляски. Фіорди також є на берегах Шотландії, Ісландії, Гренландії, півострова Лабрадор, штату Мен (США) і на деяких арктичних островах.

Завдяки своїй красі та мальовничості скелі, що здіймаються прямо з води, покриті густою рослинністю гори, засніжені вершини — фіорди популярні серед туристів з усього світу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фіорд // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О. В. Фйорд // Екологія. Охорона природи : Словник-довідник. — К. : Т-во Знання, 2002. — 550 с. — ISBN 966-620-114-3.
  3. Фйорд // Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. — К. : Перун, 2005. — 1728 с. — 250 000 прим.

Література[ред. | ред. код]