Фірлюк східний
| Фірлюк східний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Mirafra pulpa Friedmann, 1930 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Mirafra cantillans marginata | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Фірлюк східний[2] (Mirafra pulpa) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae)[3]. Мешкає в Східній Африці. Раніше вважався підвидом чагарникового фірлюка.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 12,5-15 см, з яких від 5,4 до 5,7 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,15-1,2 см. Середня вага птаха становить 21-23 г. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Верхня частина тіла сірувато-коричнева, поцяткована рудувато-коричневими смужками. Шия і спина дещо світліші. Над очима тонкі світлі "брови". Скроні коричневі, горло біле. Груди жовтувато-коричневі, поцятковані темно-коричневими плямками. Живіт білий. Крила коричневі з рудувато-коричневими краями. Дзьоб зверху темний, знизу світліший. Лапи тілесного кольору, очі карі.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Східні фірлюки поширені в центрі, на південному сході і на північному заході Кенії, на півдні Ефіопії, та на північному сході Танзанії. Це осілий птах, який мешкає кільнома окремими популяціями. Живе на луках і на пасовиськах. Уникає надто сухих районів, натомість віддає перевагу вологим лукам, порослим чагарником.
Поведінка[ред. | ред. код]
Це малодосліджений вид птахів. Як і інші жайворонки, харчується насінням і комахами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Mirafra pulpa. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |