Фірташ Дмитро Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фірташ Дмитро Васильович
D.F.photo.tif
Народився 2 травня 1965(1965-05-02) (48 років)
УРСР Богданівка (нині Синьків), Тернопільська область
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність бізнесмен, меценат
Alma mater Краснолиманське ПТУ № 119
Національна академія внутрішніх справ України (?)
Посада Голова Ради Директорів Group DF
Голова Федерації роботодавців України
Діти Іванна, Ганна, Дмитро
Нагороди

Орден преподобного Серафима Саровського II ступеня (РПЦ)

Сторінка в інтернеті Офіційна сторінка

Дмитро́ Васи́льович Фі́рташ (12 травня 1965(19650512), Богданівка (нині Синьків), Заліщицький район, Тернопільська область) — український олігарх[1][2][3][4][5][6][7], бізнесмен[8], інвестор[9][10][11][12], меценат[13][14][15][16][17], Голова Ради Директорів Group DF[18], голова Ради Федерації роботодавців України[19]. За даними журналу «Фокус» за 2013 рік, зі статками понад $3,3 млрд. займав четверте місце в рейтингу найбагатших громадян України[20].

Біографія[ред.ред. код]

Народився 2 травня 1965 року в селі Богданівка (нині Синьків) Заліщицького району, Тернопільської області. Мати працювала бухгалтером на цукровому заводі, батько — водієм.

У вільний від основної роботи час сім'я працювала на землі. Дмитро до сімнадцяти років разом з матір'ю вирощував, торгував помідорами[21].

З 1982 по 1984 рік навчався в Краснолиманському ПТУ № 119[22] за фахом машиніст локомотива[23][прим. 1].

Після закінчення профтехучилища був призваний на строкову службу до Радянської армії. Починав службу в школі сержантів 80-го навчального центру РВСП (Котовськ, Одеської області). Через рік, після закінчення «учебки» був призначений заступником командира взводу в одну з військових частин 19-ї ракетної дивізії (Хмельницький). Закінчив службу старшим сержантом у 1986 році[23]. В офіційній біографії бізнесмена стверджується що під час проходження військової служби Фірташ був нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ «За досягнуті успіхи в розвитку народного господарства СРСР» та орденом «Знак пошани»[21][прим. 2].

По поверненні з військової служби до Чернівців Дмитро Фірташ одружився з Людмилою Юлієвною Грабовецькою. Знову вирощував помідори, а потім троянди на продаж, розводив песців. Офіційно працював водієм пожежної команди в пожежному відділенні Чернівецької взуттєвої фабрики[23][24].

1988 — розпочав власну справу у сфері торгівлі у Чернівцях, очолив ТОВ «КМІЛ». У першій великій операції — обміні 4000 тонн українського сухого молока на партію узбецької бавовни, продажу її в Гонконзі — його частка склала «чистими» $50 тисяч.

1990 — переїхав до Москви (постачання продовольства).

1993 — заснував власний енергетичний бізнес — налагодив торгові зв'язки з Туркменистаном, організував постачання туркменського газу в Україну в обмін на продовольчі товари.

У Туркменістані познайомився з українським бізнесменом Ігорем Бакаєм, який мав квоту на постачання газу до України. Так виникла схема «газ в обмін на продовольство». Аналогічну співпрацю Дмитро Фірташ продовжив з великим російським газотрейдером «Ітера».

20012002 — створив компанію EuralTransGas (Eural TG), яка уклала ексклюзивні контракти на поставки туркменського газу в Україну замість «Ітери» після ослаблення її позицій внаслідок зміни керівництва ВАТ «Газпром») у відносинах з російським газовим монополістом з транспортування середньоазійського газу (стало можливим завдяки доброму знанню українського ринку, напрацьованим зв'язкам в Ашгабаті).

У цей час почав інвестувати в хімічну промисловість, придбавши контрольний пакет акцій заводу «Таджик Азот» — одного з провідних виробників мінеральних добрив Середньої Азії. Директор "ТаджикАзот" Т. Гозіев згадує слова Фірташа про підприємство, який сказав, що «цей завод не дає мені ніяких доходів, але він мені дорогий як моє дитя, «Таджиказот» - перший завод, який я купив, коли став багатим»[25].

2003:  — придбав хімічний завод «Нітроферт» (єдиний в Естонії виробник аміачних добрив, має доступ до портів Балтійського моря)
створив в Угорщині компанію Emfesz для розвитку газового та енергетичного бізнесу, через два роки компанія отримала ліцензію на продаж природного газу в Польщі.
став акціонером ВАТ «Рівнеазот» — найбільшого виробника азотних добрив на заході Україні. Завдяки масштабній модернізації нині це підприємство є найбільш енергоефективним серед українських виробників азотних добрив.

2004: — створив компанію «РосУкрЕнерго» для здійснення транзиту газу в Україну, в країни Європейського Союзу (співзасновник «РосУкрЕнерго» — російський «Газпром»)
придбав австрійську компанію Zangas Hoch und Tiefbau GmbH, спеціалізовану на будівництві газопроводів
став головним акціонером «Кримського содового заводу» (Красноперекопськ) і «Кримського ТИТАНУ» (Армянськ).

2007 — з метою консолідації управління активами в різних сферах бізнесу створив Group DF (The Firtash Group of Companies). До її складу увійшли деякі активи у сфері хімічної промисловості.[26]

У 2010 році для зміцнення позицій України на світовому ринку добрив Дмитро Фірташ розпочав процес об'єднання українських азотних підприємств. У вересні 2010 року — березні 2011 року став власником «Концерну „Стирол“»(Горлівка), «Сєверодонецького об'єднання „Азот“», черкаського «Азоту».

Активно розвиває титанові підприємства. Для подвоєння обсягів випуску діоксиду титану на «Кримському ТИТАНІ» Дмитро Фірташ здійснює масштабні інвестиції у підприємство. Нині завершено будівництво нового цеху з виробництва сірчаної кислоти. Для розширення сировинної бази титанової промисловості України Група компаній Дмитра Фірташа Group DF 2010 року запустила Міжрічинський гірничо-збагачувальний комбінат.

Партнером Фірташа є один з «путінських» олігархів Аркадій Ротенберг (спаринг-партнер російського президента в дзюдо)[27].

У 2011 році голова російської православної церкви патріарх московський Кирил (Гундяєв) нагородив Дмитра Фірташа орденом РПЦ «Святого преподобного Серафима Саровського» II степеня[28].

Статки й активи[ред.ред. код]

Влітку 2006 року журнал «Кореспондент» у рейтингу 30 найбагатших українців поставив Д.Фірташа на 8-е місце. Експерти компанії Dragon Capital оцінили тоді його статки в $1,4 млрд.

У лютому 2008 року журнал «Фокус» у рейтингу найбагатших українців присудив йому 11-у позицію, оцінивши активи в $1,71 млрд. А у березні 2013 року Фірташ посів четверте місце в рейтингу найбагатших громадян України зі статками у $3,327 млрд[20].

Має активи в хімічній галузі, енергетичній інфраструктурі. Підприємства, компанії Group DF здійснюють свою діяльність в Україні, Австрії, Естонії, Італії, Німеччині, Росії, Таджикистані, Угорщині, Швейцарії.

Процес консолідації активів триває. Group DF об'єднує активи у сфері хімічної промисловості та енергетики. Основними напрямками діяльності групи є азотний, титановий, газовий та банківський бізнеси. Інші сфери діяльності групи на сьогодні включають агробізнес, медійний бізнес, виробництво кальцинованої соди, розвиток енергетичної інфраструктури та нерухомість[29].

На підприємствах, що входять до складу Group DF, розташовані в 11 країнах, де працюють 100 тис. співробітників[30][31][32].

Політика[ред.ред. код]

Навесні 2002 року Дмитро Фірташ намагався пройти до Верховної Ради за списком Всеукраїнського політичного об'єднання «Жінки за майбутнє», що був під патронуванням Людмили Кучми, дружини Президента України. Проте, об'єднання «Жінки за майбутнє» отримало лише 2.11% голосів[33], і Фірташ не потрапив до Парламенту[34].

За повідомленням ЗМІ в 2010 році Фірташ приймав активну участь у фінансуванні президентської компанії Віктора Януковича[35].

Фірташ вперше відреагував більш ніж через 2 місяці з початку подій Євромайдану[36][37]. 30 січня 2014 він закликав вирішення протистояння мирним, цивілізованим шляхом[38].

19 лютого 2014 Фірташ відкрито звернувся[39] до Президента України, Кабінету Міністрів України, лідерів парламентської більшості та парламентської опозиції, у якому закликав українські політичні сили зупинити силове протистояння в державі і негайно приступити до вирішення кризи у парламенті[40][41].

В березні 2014 Д.Фірташ звернувся від імені ділових кіл України до Голови Російського Союзу Промисловців і Підприємців Олександра Шохіна, а також до всього ділового співтовариства Росії щодо ситуації, що склалася на політичній арені та закликав російських бізнесменів зупинити війну між Росією та Україною[42].

Деякі українські і європейські журналісти та політологи стверджували, що Фірташ був спонсором Української революції[43][44][45].

В українських ЗМІ також підозрювали Фірташа у причетності до фінансуванні виборчого блоку «Острів Крим» у 2000-х рр. та проросійської організації «Російська єдність», котра у 2014 очолила сепаратиський рух Криму [46][47]. Керівник «Російської єдності» Аксьонов, заперечує свій зв'язок з Фірташем. За його словами, він «лише один раз за все своє життя» мав можливість особисто зустрітися з Фірташем[48].

Експерт «Радіо Свобода» Андрій Піонтковський та деякі інші журналісти[49] вважають Фірташа одним із «гаманців Путіна» та одним із учасників кримського сценарію і допускають, що арешт Фірташа є ударом Заходу по президенту Росії[50]. Фірташа захищає в Австрії колишній міністр юстиції цієї країни Дітер Бемдорфер, котрий належить до право-радикальної австрійської партії «Свобода», представник якої був запрошений Москвою на так званий «референдум» у Криму 16 березня.[51] Арешт Фірташа на вимогу ФБР США також може бути пов'язаний з його ймовірним зв'язком[52] із головою російської мафії Семеном Могилевичем, якого у США підозрюють у низці тяжких кримінальних злочинів[53][54].

Громадська діяльність[ред.ред. код]

2010  обраний головою Об'єднаного руху роботодавців України, призначений співголовою Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України.

Завдяки фінансуванню Д.Фірташа (4,3 млн. фунтів стерлінгів) створено Українську програму в Університеті Кембриджа (Cambridge Ukrainian Studies). Її мета — сприяння вивченню України у Великій Британії, за її межами. Протягом 2008–2010 років Українська програма працювала в експериментальному режимі, а з 2010 року діє на постійній основі.[55]

2010 — ініціював підписання Меморандуму про стратегічне співробітництво між Group DF і НТУУ КПІ. У рамках співпраці Group DF буде сприяти оновленню навчально-наукової матеріальної бази Університету, приймати студентів НТУУ КПІ для проходження виробничої практики на підприємства, а також запроваджувати науково-технічні та інноваційні проекти, розроблені спільно з лабораторіями університету.[56]

2011 — Кембріджський університет завдяки фінансовій підтримці Дмитра Фірташа відкрив магістерську програму для студентів з України. У рамках програми передбачена повна оплата навчання, проживання, виплата стипендій. 2008 року коштом Фірташа в цьому університеті було відкрито програму україністики.[57]

2011 року Дмитро Фірташ став співголовою Ради вітчизняних та іноземних інвесторів при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України. Завданням Ради, що об'єднує представників влади, наукових установ, громадських організацій, великого бізнесу, є залучення та ефективне використання інвестицій у галузі освіти і науки, молоді та спорту.

2011 — обраний головою Ради Федерації роботодавців України.

У лютому 2012 року призначений Головою Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР).[58] Метою роботи цього органу є вироблення та внесення Президенту України пропозицій з питань формування і реалізації соціально-економічної політики. Також НТСЕР сприяє узгодженню позицій сторін соціального діалогу в питаннях подальшого розвитку соціально-економічних та трудових відносин.

3 жовтня 2013 року Президент України Віктор Янукович ввів до складу державної комісії зі співпраці з Світовою організацією торгівлі Голову Федерації роботодавців України Дмитра Фірташа[59]. Про це йдеться в указі Президента України № 540.

Арешт в Австрії[ред.ред. код]

12 березня 2014 Дмитро Фірташ затриманий у Відні за запитом ФБР. Окружний федеральний суд в Чикаго (Іллінойс, США) видав ордер на арешт Фірташа. Затримання Фірташа було виконано силами управління по боротьбі з організованою злочинністю і спецпідрозділу COBRA. Федеральна поліція Австрії повідомила, що Фірташ перебував у розшуку з 2006 року і звинувачується в США у хабарництві, злочинній змові та у створенні злочинної групи. Австрійська поліція запевнила, що його арешт ніяк не пов'язаний з політичними подіями в Україні.[60][61][62]. 21 березня 2014 року Дмитра Фірташа було звільнено під рекордну для Австрії заставу в розмірі 125 мільйонів євро[63][64][65]. Необхідна сума надійшла на рахунок Вищого земельного суду Відня з Росії.[66]. Перебуваючи в Австрії Дмитро Фірташ дав інтерв'ю власному телеканалу Інтер, в якому заявив, що обіцяє дати грошей українській армії[67], а також і запропонував українському бізнесу об'єднатися і надати підтримку державі і допомогти їй вийти з економічної кризи[68]. Уже у квітні підприємства OSTCHEM, що входять в групу компаній Дмитра Фірташа почали надавати допомогу збройним силам України[69][70][71]. Фірташу заборонено покидати Австрію до рішення суду щодо його екстрадиції в США. Офіційне звинувачення Дмитру Фірташу за даними міністерства юстиції США на 2 квітня 2014 — хабар індійським чиновникам для отримання дозволів на розробку родовищ титану в Індії.[72][73][74]

Скандали[ред.ред. код]

В 2010 році Фірташ подав позов до одного з судів Лондона проти української англомовної газети Kyiv Post[75], звинувативши редакцію газети у наклепі. Звинувачення полягали в «заказних» матерілах видання Kyiv Post, які «створювали про Фірташа враження як про корумповану особистість»[76]. В 2012 році Велика Британія, внаслідок багатотисячних петицій та інших скандальних судових рішень[77], лібералізувала закони про наклеп, на які спиралися адвокати Д. Фірташа та Р. Ахметова, який також звинуватив у наклепі одне із українських видань і виграв справу[78][79],[78].

В 2013 році завершився процес відбирання у «Нафтогазу» на користь ЗАТ «УкрГаз-Енерго» величезної кількості природного газу (понад 12 мільярдів кубометрів), після того як компанія олігарха Дмитра Фірташа у дуже сумнівний спосіб відсудила у «Нафтогазу» 2 мільярди доларів.[80][81]

В березні 2014 року стало відомо, що Таджицьке антикорупційне агентство звернулося до економічних судів Душанбе та Хатлонської області з позовом про визнання недійсним договору про створення СП ЗАТ «Таджик Азот», 75% акцій якого належать українському бізнесмену Дмитру Фірташу. Таджицька влада має сумніви щодо законності угоди про створення спільного таджицько-кіпрського підприємства «Таджик Азот» між компанією Фірташа «Хайрок Холдінгс Лімітед» та державою, частка якої у зазначеному підприємстві становить 20%[82].

В квітні 2014 в інтерв'ю таджикському інформаційному агентству директор "ТаджикАзот" Т. Гозієв розповів, що Головний акціонер Фірташ по статутному капіталу перевів у 1999 році 24 мільйони сомоні, в 2001 році вклав в завод 100 мільйонів доларів і дав кредит у розмірі 20 мільйонів сомоні заводу, який за словами директора не коштував нічого і його потрібно було віддати Фірташу безкоштовно[83]. За словами Гозієва, оцінюють і вимагають націоналізації заводу ті люди, які не бачили підприємство до його приватизації. Тоді, в 1992-1995 роки завод призупинив свою діяльність, сьогодні ж кожне відділення заводу оснащене новим обладнанням, кожен агрегат працює з окремим комп'ютером.

Гозієв зазначає, що відбирання підпроиємства у Фірташа буде великою втратою для економіки держави, а захоплення майна підприємців не тільки знизить імідж Таджикистану на міжнародній арені, а й буде відвертим грабунком, директор підприємства певен, забрати завод у власника можно лише за 100-150 мільйонів доларів[84].

В квітні 2013 року британська Guardian опублікувала результати розслідування Міжнародного консорціуму журналістів (International Consortium of Investigative Journalists — ICIJ). Згідно зі статтею ICIJ під назвою «Secret Files Expose Offshore's Global Impact» в розпорядження міжнародних ЗМІ потрапили понад 2,5 мільйонів файлів у вигляді електронного листування, а також інших документів, які стосуються понад 120 тис. компаній, зареєстрованих в офшорній зоні на Британських Віргінських островах[85]. Українські олігархи потрапили до списку про офшорні оборудки тисяч бізнесменів світу. Дмитро Фірташ виявився в топ-списку користувачів офшорів, поруч з Маркосом (Філіпіни), Алієвим (Азербайджан) та Іванішвілі (Грузія).[86]

На початку 2014 року телеканал «Інтер» (61% акцій якого належить Д. Фірташу) підпав під жорстку критику активістів Євромайдану[87][88]. Активісти та журналісти з інших видань стверджували, що телеканал служив рупором Партії регіонів та Президента України Віктора Януковича, висвітлюючи події, що відбувалися в Києві з провладної сторони[89][90]. Неодноразово в прямому ефірі «Інтеру» прихильники Євромайдану звинувачували канал та журналістів у заангажованості[91]. В кінці лютого 2014 року до звинувачень активістів та прихильників Європейської революції в Україні приєдналась і група журналістів «Інтеру», оприлюднивши заяву про цензуру, незгоду з редакційною політикою телеканалу і заявили про перекручування та замовчування фактів, відсутність балансу як у сюжетах, так і у випусках новин[92][93][94].

Журналісти відзначають атмосферу залякування та складні умови праці на підприємствах Фірташа. Зокрема на хімічному підприємстві «Азот» в Сєвєродонецьку працівники скаржились журналістам, що після приходу Фірташа в 2012 році завод став тюрмою за колючим дротом, де люди змушені трудитися через безвихідь, бо реально в місті майже нічого більше не працює і де запанувала атмосфера страху та залякування. На «Азоті» тривають постійні скорочення, але з приховуванням: за статтею «скорочення» нікого не звільняють, а створюються такі умови, щоб людина або пішла сама, або потрапила під якусь іншу, вигідну адміністрації статтю. В жовтні 2012 року на заводі вже працювало всього 7,8 тис. робітників. В часи СРСР, — 15 тис., а у 2010-му штат підприємства налічував близько 11 тис. працівників[95]. Сам же власник підприємства стверджує, що попри необхідність скорочень, на підприємстві людей не скорочували. "У мене є своя філософія. Ми не скорочували людей. Наприклад, на "Сєверодонецькому Азоті" потрібно всього 2,5-2,8 тис., а там працює 8,7 тисяч! У мене директори ламають голову над тим, як завантажити роботою людей. Це велика проблема. Але давайте подивимося, що буде, якщо їх звільнити? Чим вони займуться і як зміниться обстановка в місті?", - сказав Фірташ у інтерв'ю журналу "Експерт" [96]. Окрім того, поза увагою журналістів не залишилась і інформація про те, що Фірташ запустив програму пільгового кредитування під 6% для своїх працівників у Сєвєродонецьку[97], а також про те, що керівництво підприємства системно вкладає кошти у розвиток міста[98][99][100].

Згідно повідомлень деяких змі, компанії, пов’язані з Фірташем, родиною Кацуб, а також Сергієм Курченком, були задіяні у схемах недобросовісного державно-приватного партнерства ДП "Укргазвидобування".[101][102]

Сім'я[ред.ред. код]

Тричі одружений.

Перша дружина — Людмила Юлієвна Грабовецька (одружилися у 1986, розведені у 1988 році)[23][24]. Від першого шлюбу має доньку Іванну (1988 р.н.).

Вдруге одружився у 2002 році на Калиновській Марині Михайлівні (Фірташ Марія Михайлівна)[103]. Шлюб Фірташа і Калиновської дослідники вважають фіктивним і обумовленим бізнес-інтересами подружжя[104][105]. Розійшлися у 2005 році зі скандалом, пов'язаним з поділом майна[24].

Третя дружина — Лада Павлівна Фірташ. Познайомилася з Фірташем у 2000 році[106]. Мають двох дітей — Ганну (2005 р.н.) і Дмитра (2007 р.н.). В офіційному шлюбі з 2008 року. Разом з чоловіком Лада Фірташ є співголовою правління фонду FIRTASH Foundation[106].

Примітки[ред.ред. код]

  1. До 2010 року в джерелах з посиланням на інтерв'ю Фірташа (Фирташ дал свое первое интервью. — proUA.com, 28.04.2006) подавалося що у 1984 році Дмитро Фірташ закінчив Донецький залізничний технікум, в якому навчався на машиніста паровоза і електровоза. Але такого навчального закладу на той час не існувало. Часина ЗМІ подають хибну інформацію й досі. Напр. lenta.ru: Фирташ Дмитрий. Владелец международной холдинговой компании Group DF, один из совладельцев RosUkrEnergo
  2. За даними Боев В. А. История награждений главной выставки страны. ВСХВ — ВДНХ. 2007. у 1986 році нагороджений бронзовою медаллю Фішер Іван Іванович, а не Фірташ Дмитро Васильович. В списках нагороджених орденом «Знак Пошани» за 1984–1986 рік Фірташ Дмитро Васильович також не значиться.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Політолог: Арешт Фірташа – удар по олігархах як по інституту влади
  2. Олігарх Фірташ уже завзято працює на благо нового українського уряду
  3. Олігархи на роздоріжжі
  4. Німецький експерт: "Там, де немає вільної преси, Wikileaks не завадить"
  5. Експерт: Фірташ і Суркіс – дорослі діти олігархічного капіталізму, а Курченко – його вундеркінд
  6. Фірташ отямився: олігарх вперше за два місяці відреагував на події в Україні
  7. Газовый олигарх Д.Фирташ хочет засудить Украину. Немного газа на 130 млн долл США 10.04.2014
  8. Бізнес Дмитра Фірташа: Група компаній Дмитра Фірташа
  9. Фірташ інвестує ще 1,5 мільярда у свою "хімічну" імперію
  10. Фірташ ініціював створення Інвестиційного фонду “Буковина”
  11. Фірташ інвестує 25 млн дол. у розвиток порту «Ніка-Тера»
  12. У 2013 році банк “Надра” інвестував понад 10 млрд. грн. у реальний сектор економіки України
  13. Дмитро Фірташ – один з провідних благодійників України
  14. Фирташ готов финансировать возрождение народных обрядов и традиций
  15. Мільярдер Фірташ став меценатом УКУ
  16. Дмитро Фірташ став меценатом Українського католицького університету
  17. Дмитро Фірташ: “Українські бізнесмени повинні відродити традиції меценатства”
  18. Офіційна сторінка Group DF
  19. Сторінка Федерації роботодавців України
  20. а б Дмитрий Фирташ focus.ua 28.03.201
  21. а б Офіційна біографія Дмитра Фірташа 2012
  22. Олигарх Фирташ «поправил» свою биографию: в ПТУ получал тройки-четверки Censor.net. 09.09.2011
  23. а б в г Справа Фірташа. Частина перша. Справи колгоспні Українська правда. 24.07.2007
  24. а б в Фирташ, Дмитрий. Владелец международной холдинговой компании Group DF, один из совладельцев RosUkrEnergo Lenta.ru
  25. Директор " ТаджикАзот " Т. Гозіев : "Я говорив, щоб завод віддали Фірташу безкоштовно"
  26. Сайт групи компаній Дмитра Фірташа Group DF
  27. Фірташ іде на посадку
  28. Предстоятель Русской Церкви совершил освящение Свято-Троицкого собора Вознесенского Банченского монастыря и Божественную литургию в новоосвященном храме Сайт РПЦ. 02.11.2011
  29. Про компанію Group DF
  30. 4 місце Дмитро Фірташ
  31. Group DF спростовує ухвалення віденським судом рішення про екстрадицію Фірташа до США
  32. Інтерв'ю Бориса Краснянського "Інвест газеті": "Схильність до змін"
  33. «Підсумки голосування по партіях (виборчих блоках партій)». на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 19.03.2014. , menu: Результати голосування →‎ Результати голосування в багатомандатному окрузі (по партіях) →‎ 8. "Жінки за майбутнє" всеукраїнське політичне об'єднання
  34. «картка кандидата Фірташ Дмитро Васильович». на сайті ЦВК. 2002-01-29. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2011-07-06. 
  35. В Вене арестован украинский бизнесмен Дмитрий Фирташ
  36. Фірташ вперше відреагував на Майдан: закликає до компромісу
  37. Позиція Дмитра Фірташа відносно останніх подій в Україні
  38. Фірташ закликав зупинити збройне протистояння
  39. Звернення Дмитра Фірташа до політичних сил України
  40. Фірташ: застосування сили неприйнятне, Україна на межі війни
  41. Фірташ закликав зупинити силове протистояння і вирішувати кризу у парламенті
  42. Фірташ закликав російських бізнесменів зупинити війну між Росією та Україною
  43. Фірташ грає разом з опозицією - експерт
  44. Спонсор Майдана задержан по запросу ФБР
  45. Полиция Австрии арестовала Дмитрия Фирташа
  46. Svoboda.Ua: Відповідальність за ситуацію в Криму несе Фірташ?
  47. Espresso.tv: Захоплення Криму оплатив Фірташ
  48. Преса України: Аксьонов заперечує зв'язок із Фірташем
  49. Арешт Фірташа може боляче вдарити по «чорній бухгалтерії» Путіна
  50. Справа Фірташа — зброя проти Путіна
  51. Експерти: Фірташ — «гаманець Путіна» і може бути причетним до кримського сценарію
  52. Wikileaks: Фірташ визнав, що «вірно служив» президенту Ющенку
  53. Австрійський невід/ Арешт Дмитра Фірташа може відчинити нову скриньку Пандори євразійської корупції
  54. Крах «Дона Сємьона»
  55. Cambridge Commonwealth Trust
  56. Хіміко-технологічний — виробничникам // Сайт НТУУ
  57. Як студенти Кембріджу опановують українську мову?
  58. [1]
  59. Янукович ввів до складу держкомісії по співпраці з СОТ Ємельянову і Фірташа
  60. BBC: У Відні заарештований український бізнесмен Дмитро Фірташ, 13.03.2014(рос.)
  61. Ukrainischer Milliardär in Wien verhaftet(нім.)
  62. Поліція Австрії разом з ФБР арештувала українського бізнесмена
  63. Group DF офіційно підтверджує, що сьогодні Дмитра Фірташа було звільнено під заставу
  64. Дмитро Фірташ звільнений під заставу в Австрії
  65. Фірташ звільнений під заставу
  66. ЗМІ: Заставу за Фірташа у €125 млн внесли з Росії
  67. Фирташ обещает денег украинской армии и предлагает всем объединиться(рос.)
  68. Дмитрий Фирташ: Украинское общество должно объединиться(рос.)
  69. Cеверодонецкий «АЗОТ» OSTCHEM передал украинской армии 5 внедорожников
  70. CЕВЕРОДОНЕЦКИЙ «АЗОТ» OSTCHEM ПЕРЕДАЛ УКРАИНСКОЙ АРМИИ ПЯТЬ ВНЕДОРОЖНИКОВ
  71. Черкаський "Азот" зібрав для української армії півмільйона гривень
  72. Six Defendants Indicted in Alleged Conspiracy to Bribe Government Officials in India to Mine Titanium Minerals(англ.)
  73. Українському бізнесменові Дмитру Фірташу пред'явлено звинувачення в дачі хабара індійським чиновникам для отримання дозволів на розробку родовищ титану в Індії.
  74. Американська сага Дмитра Фірташа Сергій Лещенко, УП, П'ятниця, 04 квітня 2014
  75. Фірташ подав до лондонського суду на газету Kyiv Post
  76. Британські закони про наклеп, які привабили Ахметова, реформують
  77. Британські закони про наклеп: «Ганьба»
  78. а б Британія лібералізує закон про наклеп, за яким Ахметов виграв суд в «Оглядача»
  79. У Британії хочуть пом'якшити закон про наклеп — іноземна преса
  80. «Пограбування століття. Хто вивіз із Нафтогазу три КамАЗи стодоларових банкнот?»
  81. Фірташ «відсудив» у України ще 2 мільярди доларів
  82. У Таджикистані розслідують угоду Фірташа
  83. Директор " ТаджикАзот " Т. Гозіев : "Я говорив, щоб завод віддали Фірташу безкоштовно"
  84. Директор " ТаджикАзот " Т. Гозіев : "Я говорив, щоб завод віддали Фірташу безкоштовно"
  85. В інтернет потрапили сотні тисяч файлів про офшорні рахунки світових лідерів
  86. Ахметов і Фірташ засвітилися у міжнародному офшорному скандалі
  87. Активістка Євромайдану — Інтеру: Ви маєте вести ефіри на колінах!
  88. Вакарчук у прямому ефірі «Інтера» звинуватив канал у брехні
  89. Активісти залили лайном вхід до редакції каналу «Інтер»
  90. Телеканал «Інтер» пікетують представники майдан
  91. Журналіста «Інтера» в прямому ефірі викрили в брехні (ВІДЕО)
  92. Серед кореспондентів «Інтеру», які повстали проти брехні, — черкащанин
  93. Журналісти «Інтера» обурені цензурою та провладною пропагандою на каналі
  94. Журналісти «Інтера» заявили про цензуру і провладну пропаганду на каналі
  95. Сєверодонецьк: як олігархічно-люмпенська модель економіки знищує окремо взяте місто
  96. Титанічні зусилля
  97. Для працівників концерну «Стирол» (Горлівка, Донецька область) і «Сєверодонецького «Азоту» (Сєверодонецьк, Луганська область) в експериментальному режимі буде запущена програма пільгового кредитування під 6% річних у гривні
  98. Group DF інвестує в розвиток сєверодонецького "Азоту" та інфраструктуру міста 1 млрд дол.
  99. Сєвєродонецький "Азот" передав місту 10 тролейбусів
  100. В Северодонецке появились новые троллейбусы за 16 миллионов
  101. Фірми Фірташа і Курченка пов’язані з вимиванням грошей з "Укргазвидобування"
  102. Usual suspects surface in huge corruption at Ukraine's Naftogaz(англ.)
  103. Трагедия на бульваре Шевченко. Дело «Фирташ VS Калиновский» Українська правда. 07.06.2007
  104. Справа Фірташа. Частина друга. Справи сімейні Українська правда. 13.08.2007
  105. Знакомьтесь, Фирташ! Деньги, скандалы и женщины олигарха obozrevatel.com. 13.03.2014
  106. а б Жена Дмитрия Фирташа Лада Фирташ. Биография telegraf.by

Джерела[ред.ред. код]