Фісамати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фісамати (грец. Θισαμάται) — кочовий іранський етнос, згаданий у Декреті ольвіополітів Протогену (IosPE I² 32),[1] стосовно подій бл. сер. ІІІ ст. до н. е. Можливо, тотожні фісагетам Геродота,[2] які мешкали на пн.-сх. від Скіфії.

Розвиваючи цю думку, можна припустити, що фісамати/ фісагети опинилися на теренах Скіфії під тиском сарматів-прохоровців, що пояснює їхнє вкрай жалюгідне становище, яке описане у згаданому Декреті Протогену.[3]

Фісамати в Декреті Протогену[4][ред. | ред. код]

«…перебіжники сповіщали, що галати і скіри уклали союз і зібрали великі сили, які і з'являться взиму, а крім того ще, що фісамати, скіфи і савдарати шукають укріпленого місця, так само боячись жорстокості галатів…»

Примітки. Джерела. Посилання[ред. | ред. код]

  1. (гр.)IosPE I² 32 [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  2. укр. Геродот, Мельпомена, 22
    грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 22
  3. (рос.)Смирнов К. Ф. Сарматы и утверждение их политического господства в Скифии. «Наука», 1984
  4. переклад на українську некваліфікований, оригінал: (рос.)Скржинская М. В. Будни и праздники Ольвии в VI–I вв. до н. э. СПб. Алетейя, 2000