Фіцич Наталія Степанівна
| Фіцич Наталія Степанівна | |
|---|---|
| Псевдо | Наталка Фіцич |
| Народилася | 15 вересня 1977 (46 років) |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | тележурналістка, письменниця, режисерка-документалістка |
| Alma mater | ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка і Український гуманітарний ліцей |
| Заклад | Прямий |
| Батько | Фіцич Степан Миколайович |
| Мати | Мензатюк Зірка Захаріївна |
| У шлюбі з | Ар'єв Володимир Ігорович |
| IMDb | ID 2034025 |
Ната́лія Степа́нівна Фі́цич (Наталка Фіцич; нар. 15 вересня 1977, Буковина) — українська тележурналістка, режисерка, письменниця.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилась 1977 року на Буковині в родині оперного співака Степана Фіцича та письменниці Зірки Мензатюк. З 1978 року живе в Києві.
Навчалась в Українському гуманітарному ліцеї.
Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Журналісткою почала працювати вже на третьому курсі університету: в програмі «Вісті» Миколи Канішевського, репортеркою програми «Подробиці» (рос. Подробности) на телеканалі «Інтер», на телеканалі «1+1».
З чоловіком Володимиром Ар'євим створила студію, на якій веде свої програми «Відкрита зона» і «Майстер-клас з Наталкою Фіцич».
На телеканалі «Прямий» веде програму «Студія Прямого».
Має доньку Яринку.
Твори[ред. | ред. код]
- Фіцич Наталка. Культ предків. Нетуристичні звичаї України. — Харків : «Фоліо», 2017. — 176 с. — ISBN 978-966-03-7958-9.
Фільми[ред. | ред. код]
- 2009 — «Comeback», режисер(к)и Сергій Цимбал і Наталка Фіцич; документальний фільм про відродження української музичної традиції. Номінація на європейський конкурс з кінематографії «prix europa», Берлін.
- 2007 — «Іван Миколайчук. 25 років кохання», документальний фільм, продюсерський центр «Закрита зона»; авторка Наталка Фіцич, режисер Сергій Цимбал.
- 2006 — «Воля або смерть!», документальний фільм.
- 2005 — «День сьомий», авторка сценарію; документальний фільм про перший тиждень Помаранчевої революції.[1][2]
- 2005 — «Остання зміна», редакторка Наталка Фіцич; документальний фільм про покоління перебудови, знятий в «Артеку». Головними діючими особами є люди з колишніх республік СРСР, які під час перебудови були піонерами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «День сьомий» Помаранчевої революції в кінотеатрах столиці[недоступне посилання] Газета «Хрещатик»
- ↑ Ukrainian Film Club of Columbia University [Архівовано 13 травня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Наталка Фіцич [Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.] prm.ua
- Володимир АР'ЄВ і Наталка ФІЦИЧ про кохання з першого слова і принципи, які не продаються [Архівовано 14 лютого 2020 у Wayback Machine.] Голос України
- Наталка Фіцич: Автентичність треба зберігати [Архівовано 11 лютого 2019 у Wayback Machine.] Україна молода
- Наталка Фіцич вестиме на Прямому каналі авторський проект [Архівовано 13 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Про літературні проекти від Зірки Мензатюк і Наталки Фіцич [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.] knukim.edu.ua
|
