Фішбейн Мойсей Абрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мойсей Абрамович Фішбейн
Мойсей Фішбейн
Мойсей Фішбейн
Дата народження 1 грудня 1946(1946-12-01) (70 років)
Місце народження Чернівці
Національність єврей
Громадянство Ізраїль Ізраїль[1]
Мова творів українська мова
Рід діяльності поет і перекладач
Роки активності: 1970 і до тепер
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Премії Премія імені Василя Стуса
mosesfishbein.blogspot.com
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Мойсей Абрамович Фі́шбейн (*1 грудня 1946, Чернівці) — визначний український поет та перекладач єврейського походження, лауреат премії імені Василя Стуса, член Українського Центру Міжнародного ПЕН-клубу та Національної спілки письменників України. Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня[2].

Життєпис[ред.ред. код]

В 1976 році закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту. Перша публікація з'явилася в грудні 1970 в літературному часописі «Вітчизна». Вірші до редакції передав український поет Микола Бажан, який помітив і підтримав поета, а також написав передмову до його першої збірки «Ямбове коло» (вид-во «Молодь», 1974).

Працював у Головній редакції Української Радянської Енциклопедії та літературним секретарем Миколи Платоновича Бажана[3].

1979 року (внаслідок відмови від співпраці з КДБ) був змушений еміґрувати до Ізраїлю[2].

1980—1981 роках кореспондент українського літературного і загальнополітичного часопису «Сучасність», що видавався українською діаспорою у США та Німеччині.

З 1982 року жив у Німеччині, де в 1982—1995 роках працював в український та російській редакціях радіостанції «Свобода» кореспондентом, коментатором, редактором.

В 1984 році в Нью-Йорку вийшла книга поета «Збірка без назви». Книга складалася з трьох розділів: 28 власних віршів, добірка віршів для дітей та об'ємний розділ перекладів з французької (Шарль Бодлер), німецької (Генріх Гайне, Райнер Марія Рільке, Ґеорґ Тракль, Гуґо фон Гофмансталь, Пауль Целан, Ганс Карл Артманн та інші), івриту (Єгуда Га-Леві, Хаїм Нахман Бялік), Манфред Вінклер, ідиш (Меер Харац), російської (Максиміліан Волошин, Олександр Твардовський) та інших мов.

1989 року здійснив свою акцію: першу поїздку чорнобильської дітвори за кордон — до Держави Ізраїль (січень 1990).

У 2003 році Мойсей Фішбейн повернувся в Україну.

Мойсей Фішбейн є член Українського Центру Міжнародного ПЕН-Клубу та Національної Спілки письменників України.

Погляди[ред.ред. код]

Мойсей Фішбейн сказав таке[4]:

« Якби я жив у той час і був навіть не молодою людиною, я б усе одно пішов до Української повстанської армії. УПА була єдиною армією, яка воювала за незалежність України. До якої армії ще я, український поет, міг піти!  »

Коли Ян Табачник зауважив щодо нібито прояву антисемітизму у Миколи Томенка, Мойсей Фішбейн сказав[4]:

Маестро... Ви погрожуєте почепити жовту шестикутну зірку, щоб заявити світові про антисемітизм нової української влади? Що ж маю почепити я, щоб заявити світові про україножерство в Україні? Що маю почепити я, щоб заявити світові про те, що українців в Україні перетворено на національну меншину, а мою рідну українську мову в Україні упосліджено? Що маю почепити я, лавреат премії імені Василя Стуса, щоб заявити світові, що один із Стусових гонителів, головний Кучмин адміністратор досі не покаявся? Що маю почепити я, щоб заявити світові про антиукраїнський погром, який багато років чинило Ваше оточення?


На літературному вечері у Львові, 20 березня 2007 року, Мойсей Фішбейн сказав[5]:

« «Український поет не повинен ставитися позитивно, чи негативно до українського народу, більше того – я український націоналіст, яким повинен бути кожен поет»  »

Твори[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Мойсей Фішбейн у програмі «Вечір з М. Княжицьким»
Nuvola apps kaboodle.svg Мойсей Фішбейн. Вірші
Nuvola apps kaboodle.svg Мойсей Фішбейн. «ДИТИНСТВО. ПРОВІНЦІЯ. РЕТРО». Читає автор
Nuvola apps kaboodle.svg Мойсей Фішбейн. «Оця свіча погасла, і оця...». Читає автор
Nuvola apps kaboodle.svg Мойсей Фішбейн. «В богозабутій і богоспасенній...». Читає автор
Nuvola apps kaboodle.svg Мойсей Фішбейн. «Яр». Читає автор
Nuvola apps kaboodle.svg Мойсей Фішбейн. «Досі смакує скоринка черства...». Читає автор
Nuvola apps kaboodle.svg Мойсей Фішбейн. «Із мови бджіл на мову джерела...». Читає автор
Nuvola apps kaboodle.svg Мойсей Фішбейн. «Пташиний подих губиться в тумані...». Читає автор
  • «Ямбове коло». Поезії, переклади. Переднє слово Миколи Бажана. («Молодь», Київ, 1974)
  • «Збірка без назви». Поезії, переклади. Переднє слово Юрія Шевельова. («Сучасність», Нью-Йорк, 1984)
  • «Дивний сад». Поезії для дітей. («Веселка», Київ, 1991)
  • «Апокриф». Поезії, переклади, проза. («Довіра», Київ, 1996)
  • «Розпорошені тіні». Поезії. («Кальварія», Львів, 2001).
  • «Аферизми». («Факт», Київ, 2003).
  • «Ранній рай». Поезії, переклади, проза, есеї, "аферизми". Переднє слово Івана Дзюби. Оформлення Олени Добровольської. («Факт», Київ, 2006).
Переклади:
  • «Райнер Марія Рільке. Сто поезій у перекладі Мойсея Фішбейна». («Либідь», Київ, 2012).

Мойсей Фішбейн перекладав з німецької, французької, івриту, ідиш, італійської, іспанської, каталонської, румунської, угорської, грузинської, російської та інших мов[6].

Відзнаки[ред.ред. код]

Лауреат премії імені Василя Стуса та премії журналу «Сучасність».

Нагороджений:

Мойсею Фішбейну присвячена повість Марії Матіос «Апокаліпсис» (2006).

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. - 516 с.