Хабенська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хабенська волость
Центр Хабне
Площа 23 312 (1900)
Населення 9348 осіб (1886)
Густота 36.7 осіб / км²
Наступники Хабенський район

Хабенська волость — адміністративно-територіальна одиниця Радомисльського повіту (з 1919 року - Чорнобильського повіту) Київської губернії з центром у містечку Хабне.

Станом на 1886 рік складалася з 15 поселень, 11 сільських громад. Населення — 6639 осіб (3271 чоловічої статі та 3368 — жіночої), 843 дворових господарства[1].

За даними 1900 року складалася з 16 поселень - 1 містечка, 14 сіл та 1 слободи. Населення — 9348 осіб (4552 чоловічої статі та 4796 — жіночої).

Земля волості
1886 1900
Площа, десятин У тому числі орної, дес. Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 10515 6371 9487
Приватної власності 10204 3019 13710
Іншої власності 104 82 115
Загалом 20823 9472 23312 7080

Поселення волості:

  • Хабне — власницьке містечко за 90 верст від повітового міста, 1745 осіб, 423 двори, 2 православні церкви, костел, єврейська синагога, 1-класна народна міністерська школа, поштова земська станція, 2 винокурних заводи, паровий млин, 3 цегельні, 8 кузень, постоялий двір, аптека.
  • Мар'янівка — власницьке село за 97 верст від повітового міста, 854 особи, 144 двори, школа грамоти, 5 вітряків, 2 кузні.
  • Рагівка — власницьке село за 84 версти від повітового міста, 757 осіб, 133 двори, школа грамоти, кузня, 7 вітряків.
  • Радзивілівка (прдм.Хабного) — власницьке село за 90 верст від повітового міста, 939 осіб, 152 двори, 2 невеликі цегельні,.
  • Святоцьке — власницьке село за 85 верст від повітового міста, 907 осіб, 152 двори, школа грамоти, 4 вітряки, кузня.
  • Тараси — власницьке село за 90 верст від повітового міста, 976 осіб, 130 дворів, школа грамоти.
  • Царі — власницьке село за 100 верст від повітового міста, 539 осіб, 92 двори, школа грамоти, кузня, 3 вітряки.
  • Яблунька (зараз частина Рагівки) — власницьке село за 84 версти від повітового міста, 746 осіб, 140 дворів, 4 вітряки, крупорушка, маслобійний завод.

Старшинами волості були:

  • 19091910 роках — Тихон Лукіч Дмитренко[2],[3];
  • 1912 року — Василь Євсейович Пархоменко[4];
  • 1913 року — Семен Васильович Руденко[5];
  • 1915 року — Юхим Іванович Купрієнко[6].

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.