Хав'єр Санетті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Хав'єр Санетті
Санетті в товариському матчі проти Португалії 9 лютого 2011
Особові дані
Повне ім'я Хав'єр Санетті Адельмар
Народження 10 серпня 1973(1973-08-10) (44 роки)
  Буенос-Айрес, Аргентина Аргентина
Зріст 178 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of Argentina.svg Аргентина
Позиція Захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Номер 4
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1992—1993
1993—1995
1995—2014
Аргентина «Тальєрес»
Аргентина «Банфілд»
Італія «Інтер»
33 (1)
66 (4)
615 (12)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1994—2011 Аргентина Аргентина 145 (5)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 17 травня 2014.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 17 травня 2014.

Хав'єр Адельмар Санетті (ісп. Javier Adelmar Zanetti, нар. 10 серпня 1973, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський футболіст, насмперед відомий виступами за клуб Серії A «Інтернаціонале» та збірну Аргентини. Часто зустрічається також варіант вимови Дзанетті, відповідно до транскрипції з італійської мови, однак рідною мовою Хав'єра є іспанська, хоча він має італійське коріння.

Хав'єр Санетті грав за «Інтер» з 1995 року, капітаном став в 1999 році. Відомий своєю універсальністю, має великий досвід як на лівому і правому фланзі, зігравши на обох флангах, як захисник, а також нападник. На міжнародному рівні найобмеженіший гравець в історії аргентинського національної збірної і взяв участь у 1996 році в олімпійських іграх і в двох чемпіонатах світу в 1998 і 2002 роках.

Відомий як «Пупі» в Аргентині, Санетті народився в Буенос-Айресі, підбираючи прізвисько «Il Trattore» (трактор). Останнім часом він грає як правий півзахисник. 4-річна полоса посухи, закінчилась коли він забив 5 листопада 2006 року. У збірнійі, він відразу може перемикатися між захисту і нападу легко.

Санетті виграв п'ять серій А за «Інтер», заробивши прізвисько «Il Capitano» (капітан) серед вболівальників та ЗМІ після вступу капітана в «Інтері». Він є рекордсменом за весь час виступу в італійський серії А, зігравши 714 офіційних матчів за клуб.

Санетті відзначається також за його благодійну діяльність, управління фондом в інтересах знедолених дітей в Аргентині. Він був названий послом проект "Села SOS Children's в Аргентині за версією ФІФА, а в 2005 році, він отримав Ambrogino d'Oro нагороду від ратуші Мілану за його соціальні ініціативи.

Раннє життя[ред.ред. код]

Хав'єр Санетті Адельмар народився в Буенос-Айресі і виріс в акваторії в районі Док Суб. Він об'єднав роботи і навчання, допомагаючи його батькові каменяреві і працюєвав в продуктовому магазині свого двоюрідного брата, не забуваючи свою пристрасть до футболу. Він почав грати у футбол на полі в передмісті.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

«Тальєрес»[ред.ред. код]

Після того, як Санетті не вдалося влаштуватися в молодіжну академію «Індепендьенте», він підписав контракт з «Тальєрес» (Ремедіос-де-Ескалада) (друга команда поділ на той момент), але переїхав в 1993 році до аргентинського клубу першого дивізіону «Банфілд».

«Банфілд»[ред.ред. код]

20-річний Санетті дебютував у «Банфілді» 12 вересня 1993 року в домашньому матчі проти «Рівер Плейт». Він забив свій перший гол через 17 днів проти «Ньюеллс Олд Бойз» в матчі, який закінчився 1-1. Його видатні виступи за «Банфілд» завоювали популярність. Гіганти першого дивізіону «Рівер Плейт» і «Бока Хуніорс» запрошували його до своїх лав, але Дзанетті вирішив залишитися ще на рік у клубі. У 1995 році разом зі співітчизником Себастьяном Рамберттом перейшов в «Інтернаціонале» з Італії, ставши першим в історії купівель власника команди Массімо Моратті.

«Інтернаціонале»[ред.ред. код]

Хав'єр Санетті

Дебютував за «Інтер» 27 серпня 1995 проти «Віченци» в Мілані.

У 2010 році Санетті став першим гравцем, капітан італійського клубу високих частот скудетто, Кубок Італії і Кубок європейських чемпіонів.

Добрі якості Дзанетті здобули йому повагу на полі та поза ним. Його іноді критикують за те, що занадто тихий на полі, але він робить свою роботу, будучи одним з найбільш послідовних, надійних і перевірених гравців «Інтера». Бути частиною команди за останні 13 сезонів і з 700 виступів, в наш час[Коли?] він є другим гравцем команди, і другим у загальному заліку за Бергомі (758).

З приходом Майкона на початку сезону 2006-07, Дзанетті був переведений з правої задньої позиції в півзахисті на позицію лівого захисника. Він закінчив 4-річну полосу посухи, коли забив 5 листопада 2006 в домашньому матчі проти «Асколі», раніше забивав 6 листопада 2002 року в виїзному матчі проти «Емполі». 27 вересня 2006 проти мюнхенської «Баварії» Дзанетті зіграв свій п'ятисотий професійний матч за «Інтер» і 22 листопада 2006 року, він з'явився у своєму сотому матчі УЄФА.

Станом на 2010, Дзанетті не отримав жодної червоної картки за понад одинадцять років. В останній раз він був вилучений 17 лютого 1999 року в матчі Кубка Італії проти «Парми».

За час перебування Дзанетті в клубі «Інтер», було змінено 16 різних тренерів. Його нинішній контракт з «Інтернаціонале» працює до 2013 року після того, як він продовжив свій контракт до літа 2010 року. «Інтер» дуже багато значить для мене, каже Дзанетті:

Це була перша команда, що відкрила двері європейського футболу. Я був дуже молодий, коли приїхав сюди, і думаю, не багато команд могли б мати стільки віри і терпіння, з хлопчиком у його ранніх 20-х років з самого першого дня, як Інтер зробив зі мною. Я завжди буду вдячний за це. З різних причин я завжди відчував себе тут як вдома.

Хоча Дзанетті частіше класифіку'ться як захисник, він грав у півзахисті протягом більшої частини першої половини сезону 2008-09. За останні кілька тижнів жовтня 2008 року, з португальським тренером Жозе Моурінью через травми ключових півзахисників Естебан Камбьяссо і Саллі Мунтарі, він був переведений знову у півзахист на матчі проти «Генуї» і «Фіорентини». З тих пір, Моурінью поставив його в півзахист.

2009-10 сезон почався добре для Дзанетті за «Інтер», особливо після 4-0 обмолоту суперника у міланському дербі. 17 жовтня у матчі проти «Генуї», він почав контратаку, яка призвела до другого гола «Інтера».

У семисоту появу Хав'єра Санетті в складі "Інтера" клуб виграв Лігу Чемпіонів УЄФА сезону 2009/2010.

Завершив ігрову кар'єру після сезону 2013/2014.

26 квітня 2015 року "Інтернаціонале" офіційно вивів з обігу футболку з №4 на спині на знак поваги до багаторічного капітана клубу.

Міжнародна кар'єра[ред.ред. код]

Хав'єр Санетті

Дзанетті дебютував у збірній Аргентини 16 листопада 1994 проти Чилі під керівництвом тренера Даніеля Пассарелли. З тих пір він представляв свою країну в 1998 і 2002 роках на чемпіонатах світу з футболу. Він також був частиною команди, яка виграла срібну медаль на літніх Олімпійських іграх 1996 в Атланті, США.

Дзанетті грав за аргентинську збірну в чемпіонаті світу 2002 року. Однак, вони зайняли третє місце в своїй групі, незважаючи на перемогу в матчі відкриття.

Дзанетті відзначив свій 100-й матч, допомагаючи Аргентині виграти у 2005 році Кубок Конфедерацій півфіналі над Мексикою.

З новим тренером Альфіо Базіле, Дзанетті відкрив товариський матч проти Франції 7 лютого 2007. У тому ж році, Дзанетті був віце-капітан аргентинської збірної в Кубку Америки 2007 року, раніше з'явився в 1995, 1999 і 2004 року видання турніру.

У квітні 2007 року, Дзанетті був представлений до Національної премії Джузеппе Пріско. Так як відставка Айяла, Дзанетті був даний капітанську пов'язку. У кваліфікації Кубка світу матчі проти Болівії 17 листопада 2007, він став самим обмежений гравцем в історії Аргентини.

Дзанетті залишився регулярним при новому тренері Дієго Марадона. А себе капітан на прохання Марадони. Незважаючи на свій героїзм у Лізі чемпіонів, Марадоні не вдалося викликати Дзанетті, цей крок зазнав жорсткої критики з футболу експерти не лише з Південної Америки, але і Європи.

Голи за збірну[ред.ред. код]

# Дата Місце проведення Суперник Рахунок Результат Гра
1 22 червня 1995 Мендоса, Аргентина Словаччина Словаччина 1–0 Перемога Товариська зустріч
2 14 травня 1998 Ла Плата, Аргентина Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 5–0 Перемога Товариська зустріч
3 30 червня 1998 Сент-Етьєн, Франція Франція Франція 2 – 2 (4–3) Перемога Чемпіонат світу з футболу 1998
4 8 червня 2003 Осака, Японія Японія Японія 4–1 Перемога Товариська зустріч
5 9 жовтня 2004 Буенос Айрес, Аргентина Уругвай Уругвай 4–2 Перемога ЧС-2006 кваліфікаційний відбір

Клубна статистика[ред.ред. код]

Станом на 29 липня 2011 року
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Континентальні
турніри1
Інші турніри2 Разом
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Аргентина «Тальєрес» 1992–93 33 1 - - - - - - 33 1
Аргентина «Банфілд» 1993–94 37 1 - - - - - - 37 1
1994–95 29 3 - - - - - - 29 3
Італія «Інтернаціонале» 1995–96 32 2 5 0 2 0 - - 39 2
1996–97 33 3 5 1 12 0 - - 50 4
1997–98 28 0 4 0 9 2 - - 41 2
1998–99 34 3 5 0 9 1 2 0 50 4
1999–00 34 1 8 1 - - 1 0 43 2
2000–01 29 0 1 0 4 0 - - 34 0
2001–02 33 0 1 1 10 1 - - 44 2
2002–03 34 1 1 0 18 0 - - 53 1
2003–04 34 0 5 0 12 0 - - 51 0
2004–05 35 0 3 0 11 0 - - 49 0
2005–06 25 0 5 0 8 0 1 0 39 0
2006–07 37 1 4 0 8 0 1 0 50 1
2007–08 38 1 4 0 8 0 1 0 51 1
2008–09 38 0 4 0 8 0 1 0 51 0
2009–10 37 0 4 0 13 0 1 0 55 0
2010–11 35 0 5 0 8 1 4 1 52 2
Кар'єра в «Інтернаціонале» 536 12 64 3 140 5 10 1 753 21
Всього 635 17 64 3 140 5 10 1 852 26

1Континентальні турніри включають Лігу Чемпіонів УЄФА і Лігу Європи УЄФА / Кубок УЄФА
2Інші турніри включають плей-оф Серії A (1998–99, 1999–00), Суперкубок Італії та Клубного чемпіонату світу з футболу

Досягнення[ред.ред. код]

У складі збірної Аргентини[ред.ред. код]

Клубні[ред.ред. код]

Приватні[ред.ред. код]

  • У липні 2010 року голосуванням журналістів отримав премію імені Гаетано Ширеа, яка вручається футболістам старшим 30 років, чия кар'єра може бути названа «зразковою» [1].
  • 20 жовтня 2010, забивши гол «Тоттенхему», став найстаршим гравцем, який забив гол в Лізі Чемпіонів УЄФА[2].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.