Хавастський район

Хавастський район
адміністративно-територіальна одиниця
Район на карті Сирдар'їнська область
Основні дані
Країна:	Узбекистан
Область:	Сирдар'їнська область
Утворений:	1926 рік
Населення:	85 000 осіб
Площа:	621 км² км²
Населені пункти та ради
Районний центр:	Хаваст
Районна влада
Мапа
Хавастський район у Вікісховищі

Хавастський район (узб. Xovos tumani / Ховос тумані) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Сирдар'їнської області Республіки Узбекистан. Адміністративним центром району є міське селище Хаваст.

Історія

У 1930–1950-х роках територія Хавастського району з адміністративним центром у селищі Урсатьєвська перебувала у складі Ташкентської області. 7 березня 1959 року район було ліквідовано, а його землі передано в адміністративне підпорядкування Янгієрській міській раді.

У 1961 році було створено Янгієрський район, який у 1963 році увійшов до складу новоствореної Сирдар'їнської області. У 1975 році район отримав сучасну назву — Хавастський . У 2004 році в межах загального процесу територіального реформування регіону було проведено чергову оптимізацію адміністративних кордонів району.

Населення

Етнічний склад населення району є неоднорідним: більшість мешканців становлять узбеки, також на цій території проживають таджики, казахи, татари, туркмени, корейці, росіяни, кримські татари, азербайджанці, вірмени, українці та представники інших національностей. Станом на 2004 рік середня щільність населення становила 49,4 осіб/км².

Адміністративно-територіальний поділ

Станом на 1 січня 2011 року до складу району входять:

• Міське селище Хаваст
• 12 сільських сходів громадян:

1. Бінокор
2. Гульбахор
3. Зафарабад
4. Карвансарой
5. Кахрамон
6. Пахтакор
7. Сохібкор
8. Туркистан
9. Фархад
10. Хаватаг
11. Хуснабад
12. Чаманзар

Природа

Хавастський район розташований переважно в південній частині Сирдар'їнської області. Рельєф території представлений низовинами, пагорбами та гірськими масивами, які поступово підвищуються у напрямку з півночі (від 250–350 м) на південь (до 1200–1600 м над рівнем моря).

Клімат району різко континентальний, із жарким і посушливим літом та холодною зимою. Середньорічна температура повітря становить +15 °C. Середня температура січня становить -2 °C, при цьому абсолютний мінімум може досягати -30 °C. У липні середня температура дорівнює +30 °C, а абсолютний максимум сягає +46 °C. Річна кількість опадів має чітко виражену зональність: від 200–250 мм на північному заході до 400–450 мм у південній частині району.

Специфічною атмосферною особливістю регіону є «Хавас» (також відомий як Бекабадський вітер) — один із найсильніших вітрів у Середній Азії. У середньому він фіксується протягом 48–52 днів на рік, переважно в період із листопада по березень. У зимовий період швидкість його поривів сягає 25–30 м/с, улітку знижується до 10–15 м/с. Тривалість цього метеорологічного явища зазвичай становить 1–3 дні, в окремих випадках — до 5 діб. Тривалість вегетаційного періоду в районі становить 224 дні, що забезпечує сприятливі агрокліматичні умови для розвитку сільського господарства.

Пагорби Хавастського району складені пісковиками, пісками та лесовими відкладами. У південній частині переважають сіроземи, світлі та типові сірі ґрунти, сформовані на лесах, які активно задіюються у весняних сільськогосподарських роботах. На рівнинних ділянках поширені сірі, світло-сірі, типові сірі та лучні сіроземні ґрунти, придатні для ведення землеробства.

Гідрографічна мережа району представлена Південно-Мірзачульським каналом імені Саркісова, що здійснює водозабір із річки Сирдар'я. Крім того, для зрошення земель використовуються річки Саватсой, Сармічсой, Могулсой, Ходжамушкентсой, Кипчаксой та інші локальні водотоки.

У весняний період пагорби вкриваються різнотрав’ям. На рівнинах вегетують осока, полин, очерет, пухівка, ітузум, шамак, гумай та інші рослини, характерні для степових і напівпустельних зон.

Тваринний світ району відзначається видовим різноманіттям. Серед хижих ссавців тут зустрічаються лисиці, вовки та рисі. Пташиний світ представлений степовим орлом, лелекою, крехом та криженем. Серед гризунів поширені зайці, їжаки, щури, полівки та польові миші. До рептилій належать черепахи, змії, ящірки та інші плазуни.

Економіка

Економічний потенціал Хавастського району забезпечується діяльністю численних промислових і будівельних підприємств, серед яких ключове значення мають Фархадська ГЕС та Сирдар'їнська ТЕС. Розвиток регіону стимулюють 37 приватних фірм і малих суб'єктів господарювання, а також спільне узбецько-китайське підприємство «ХовастФусін», яке спеціалізується на виготовленні ковбасних виробів. Окрім цього, в межах району функціонують автомобільний завод, нафтобаза, хлібоприймальний комбінат (завод із переробки зерна), виноробні потужності та кілька цегельних заводів. Торговельна інфраструктура представлена трьома дехканськими ринками, що забезпечують постачання сільськогосподарської продукції населенню.

Аграрний сектор району охоплює значні земельні угіддя, з яких 36,7 тисячі гектарів перебувають у розпорядженні компанії Z та 930 фермерських господарств. Провідними напрямами рослинництва є бавовництво, під яке відведено 13 500 гектарів, та вирощування зернових культур, що займають 11 700 гектарів. Також у структурі землекористування значні площі виділено під овочеві, баштанні культури та картоплю. Високу продуктивність демонструє садівництво, зокрема вирощування винограду та фруктових дерев.

У структурі аграрного сектору Хавастського району активно розвивається тваринництво. На базі колективних та фермерських господарств утримується 17,7 тисячі голів великої рогатої худоби м'ясо-молочного напряму. Поголів'я овець і кіз становить близько 21,8 тисячі особин, а птахівництво представлене 25,4 тисячі голів. Крім того, у районі розвинене конярство: станом на 2004 рік загальна чисельність коней складала 408 голів.

Район має розгалужену транспортну інфраструктуру. Залізничне сполучення забезпечується через залізничні станції Хаваст і Янгієр, де курсують поїзди за такими стратегічними маршрутами, як Ташкент — Самарканд, Ташкент — Худжанд та Ташкент — Джалал-Абад. Пасажирські автоперевезення всередині району та за його межі здійснюються мережею регулярних автобусних маршрутів, зокрема Хаваст — Ґулістан, Фархад — Хаваст, Хаваст — Янгієр та Фархад — Янгієр.

Освіта та культура

У 2003/2004 навчальному році в 28 загальноосвітніх школах Хавастського району здобували освіту 15,9 тисячі учнів. Профільна та позашкільна освітня мережа району також включає дві школи для обдарованих дітей, музичну школу та два професійно-техничні училища.

Соціально-культурна інфраструктура представлена будинком культури, 20 бібліотеками, 9 естрадними колективами, 4 фольклорними ансамблями та мережею гуртків художньої самодіяльності. Для задоволення спортивних потреб населення функціонують 9 стадіонів, зокрема один центральний.

Медичне обслуговування в районі забезпечує розгалужена мережа закладів охорони здоров'я, до складу якої входять центральна районна лікарня, служба швидкої медичної допомоги, діагностичні центри, спеціалізовані відділення дитячої хірургії та реанімації, інфекційна лікарня, 3 поліклініки та 7 сільських лікарських пунктів (СЛП). Також у регіоні функціонує бальнеологічний санаторій «Хавотог», який спеціалізується на лікуванні цілющими мінеральними водами.

Інформаційне забезпечення мешканців здійснюється через районну газету «Хаваст Овозі» (узб. Xavos ovozi / Хавост овози), що видається з 1931 року.

У межах модернізації інфраструктури в регіоні реалізується масштабний містобудівний проєкт «Місто Хаваст», спрямований на підвищення стандартів і покращення якості життя місцевого населення.