Хавкін Володимир Аронович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володи́мир Ха́вкін
Waldemar Haffkine
англ. Waldemar Haffkine
Waldemar Haffkine.jpg
Народився 15 березня 1860(1860-03-15)
[[]], Таврійська губернія, Україна
Помер 26 жовтня 1930(1930-10-26) (70 років)
Лозанна, Швейцарія
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяШвейцарія Швейцарія
Національність український єврей
Місце проживання Швейцарія
Діяльність іммунолог
Відомий завдяки Мікробіологія, біохімія
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Науковий керівник Мечников Ілля Ілліч
Вчителі Moritz Schiff[d] і Мечников Ілля Ілліч
Володіє мовами англійська[1]
Заклад Лозанський університет і Інститут Пастера
Відомий завдяки: створив перші в історії вакцини проти чуми і холери
Нагороди

Володи́мир Аро́нович Ха́вкін (Валдемар Мордехай Волф Хавкін) (*15 березня 1860, Бердянськ, Таврійська губернія, Російська імперія — †26 жовтня 1930, Лозанна, Швейцарія) — бактеріолог українського єврейського походження (Франція, Індія).

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався в Одеському університеті (сьогодні – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), звідки був відрахований за участь у політичній організації «Народна воля».

Працював у лабораторії Іллі Мечникова спочатку в Одесі, а пізніше в Парижі. У Франції винайшов протихолерну вакцину. Уряд царської Росії відмовився застосовувати винахід політичного противника російської імперії. Після відмови застосовувати протихолерну вакцинацію в ряді країн Європи, В.Хавкін з 1896 року працював в Індії, де створив першу в історії вакцину проти чуми. Зусилля вченого знайшли підтримку в уряду Великої Британії. Експерименти з винайденими вакцинами В.Хавкін найчастіше проводив на своєму організмі. В Індії було вакциновано понад 4 мільйонів людей. Видатний вчений був призначений головним бактеріологом країни та директором Бомбейської протичумної лабораторії. Пізніше ця лабораторія була перетворена в Інститут Хавкіна.

Вчений з Бердянська був обраний почесним членом багатьох наукових товариств та академій країн Європи й Азії. За рік до смерті В.Хавкін заповів власні кошти (500 тисяч доларів) на створення фонду заохочення молодих наукових талантів, який існує й досі.

В Ізраїлі комітет пам'яті В.Хавкіна організував урочисту посадку 1000 дерев у знаменитому Лісі миру імені Кеннеді, де відтепер розташований меморіальний гай Володимира Хавкіна.

Література[ред. | ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • «Імена твої, Україно» — Іван Корсак, Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007 ст. 94-102
  • Joël Hanhart. [«Haffkine, une esquisse : biographie intellectuelle et analytique de Waldemar Mordekhaï Haffkine»], [Thèse de médecine] (2 vol.), 2013, Université de Lausanne.
  • Joël Hanhart, WALDEMAR MORDEKHAÏ HAFFKINE (1860-1930). BIOGRAPHIE INTELLECTUELLE, Paris, Honoré Champion, 2016.

Посилання[ред. | ред. код]


  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.