Перейти до вмісту

Хавкін Володимир Аронович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хавкін Володимир Аронович
англ. Waldemar Haffkine
рос. Владимир Аронович Хавкин
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився15 березня 1860(1860-03-15)
Одеса, Україна
Помер25 жовтня 1930(1930-10-25)[1][2] (74 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лозанна, Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія[3]
 Франція
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьєврей
Діяльністьімунолог, лікар, ботанік, бактеріолог, мікробіолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмікробіологія, біохімія, бактеріологія[4], протозоологія[4] і тропічна медицина[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЛозаннський університет
Інститут Пастера
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникМечников Ілля Ілліч Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіMoritz Schiffd і Мечников Ілля Ілліч Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:Перша вакцина проти холери, бубонної чуми
Нагороди

Ха́вкін Володи́мир Аро́нович (автентичне ім'я Валдемар Мордехай Волф Хавкін; 15 березня 1860, Одеса 26 жовтня 1930, Лозанна) український, французький, швейцарський та індійський бактеріолог єврейського походження. Творець перших вакцин проти чуми та холери.[5]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався в Одеському університеті (нині Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), звідки був відрахований за участь у політичній організації «Народна воля».

Працював у лабораторії Іллі Мечникова спочатку в Одесі, а пізніше в Парижі. У Франції винайшов протихолерну вакцину. Уряд царської Росії відмовився застосовувати винахід політичного противника російської імперії. Після відмови використовувати протихолерну вакцинацію в низці країн Європи, Володимир Хавкін з 1896 року працював в Індії, де створив першу в історії вакцину проти чуми. Зусилля науковця знайшли підтримку в уряду Великої Британії. Досліди з винайденими вакцинами Хавкін найчастіше проводив на власному організмі. В Індії було вакциновано понад 4 мільйони людей. Хавкін був призначений головним бактеріологом країни та директором Бомбейської протичумної лабораторії (Мумбаї). Пізніше ця лабораторія була перетворена на інститут Хафкіна (Haffkine Institute[en]).

Володимир Хавкін обраний почесним членом багатьох наукових товариств та академій країн Європи й Азії. За рік до смерті він заповів власні кошти (500 тисяч доларів США) на створення фонду заохочення молодих наукових талантів, який існує й досі.

В Ізраїлі комітет пам'яті Хавкіна організував урочисту посадку 1000 дерев у відомому лісі миру імені Кеннеді, де нині розташований меморіальний гай Володимира Хавкіна.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У містах Бердянськ та Одеса є вулиці Володимира Хавкіна.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Who Named It? — 1994.
  3. http://blogs.rediff.com/wordscape/2011/01/04/haffkine-institute/
  4. 1 2 3 Чеська національна авторитетна база даних
  5. Тишкевич, Марися (15 березня 2023). Володимир Хавкін – винахідник вакцин проти чуми та холери. Український інтерес. Процитовано 24 травня 2023.
  6. Mary Kingsley Medal. LSTM (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.

Література

[ред. | ред. код]
  • Віталій Абліцов «Галактика Україна». Українська діаспора: видатні постаті" — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • «Імена твої, Україно» [Архівовано 25 квітня 2012 у Wayback Machine.] — Іван Корсак, Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007 ст. 94-102
  • Joël Hanhart. ["Haffkine, une esquisse: biographie intellectuelle et analytique de Waldemar Mordekhaï Haffkine"], [Thèse de médecine] (2 vol.), 2013, Université de Lausanne. (фр.)
  • Joël Hanhart, Waldemar Mordekhaï Haffkine (1860—1930). Biographie intellectuelle, Paris, Honoré Champion, 2016 (фр.)

Посилання

[ред. | ред. код]