Хадар (Ефіопія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хадар (також вимовляється Адда Да'ар) — село в Ефіопії в південній частині Афарського трикутника. Відоме численними палеонтологічними знахідками, зробленими в його околицях.

Згідно із старовинними картами, в 10-15 км від Хадара в давнину проходив караванний шлях. У 1928 році британський дослідник Л. Несбітт в одній зі своїх подорожей пройшов в 15 км західніше Хадара. До кінця 1960-х років, коли в районі Хадара почала роботу міжнародна палеонтологічна експедиція, Хадар був відрізаним від цивілізованого світу населеним пунктом[1].

Адміністрація[ред. | ред. код]

Хадар розташований у воредs (районі) Мsлле, який є частиною Адміністративної зони 1 району Афар. Центральне статистичне агентство Ефіопії не публікувало даних про населення Хадара.

4 лютого 2007 року Афарский регіональний кабінет схвалив створення нової вореди з адміністративним центром в Хадарі, в яку входила західна частина вореди Мілле[2].

Палеантропологічні знахідки[ред. | ред. код]

Першу геологічну зйомку околиць Хадара провів в 1970 році Моріс Тайєб. Він потрапив туди по одній з приток річки Леді (Ledi River), яка починається на високогір'ї на північ від Баті і впадає в Аваш. На цій території Тайєб виявив декілька ділянок, багатих скам'янілостями, і повернувся туди з геологічною партією в травні 1972 року. У жовтні 1973 року в Хадар прибула міжнародна експедиція у складі 16 чоловік, яка пробула там 2 місяці і виявила колінний суглоб австралопітека, що прекрасно зберігся[3]. За даними Тайєба, місцева формація, названа ним «формація Хадар», містить шари віком 3,5-2,3 млн років, тобто датуються пізнім пліоценом[4].

Один з керівників міжнародної експедиції, палеантрополог Дональд Джохансон, повернувся в Хадар в 1974 році і зробив одну з найбільш видатних знахідок в історії палеоантропології — скелет самиці австралопітека, що майже повністю зберігся. Згодом він став широко відомий під назвою «Люсі». У 1975 році в тому ж районі Джохансон виявив рештки групи австралопітеків, всього понад 200 кісток, що дістали назву «перша родина» (AL 333). Ця і подальші знахідки в Хадарі привели до виділення нового виду австралопітека, названого «австралопітек афарський». Так само в Хадарі було виявлено верхню щелепу AL 666-1 виду Homo habilis віком 2,33±0,07 млн років[5].

Через тридцять років після «Люсі» у формації Хадар біля села Дикіка була здійснена ще одна відома знахідка — череп, що добре зберігся, і верхня частина торсу 3-річного дитинчати австралопітека афарського, названого «Селам».

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jon Kalb Adventures in the Bone Trade (New York: Copernicus Books, 2001). — Р. 83
  2. «Three new woredas decided in Afar Region»
  3. Kalb. Bone Trade. — P. 84.
  4. Feibel, Craig S.; Christopher J. Campisano (2004). Sedimentary Patterns in the Pliocene Hadar Formation, Afar Rift, Ethiopia. 
  5. AL 666-1

Координати: 11°10′00″ пн. ш. 40°38′00″ сх. д. / 11.16667° пн. ш. 40.63333° сх. д. / 11.16667; 40.63333